Лабораторно-практичні заняття з предметів “Трактори і автомобілі”, “Сільгоспмашини”, “Системи технічного обслуговування і ремонту машин” проводяться у спеціально обладнаних лабораторіях, де є комплекти тракторів, автомобілів, сільгоспмашин та технологічного обладнання, а також складальні одиниці в кількості достатній для організації трьох робочих місць.
При організації і проведенні лабораторних робіт по предметам “Трактори і автомобілі”, “Сільгоспмашини” треба виконувати певну послідовність виконання завдань:
1. повне або часткове розбирання машин чи складальної одиниці;
2. вивчення взаємодії деталей, умови роботи частин і складальних одиниць машин, їх мащення та охолодження;
3. вивчення технологічних і експлуатаційних регулювань;
4. вивчення змісту технічного обслуговування, що забезпечує нормальну роботу складальних одиниць в процесі експлуатації;
5. вивчення можливих несправностей та засобів їх усунення;
6. складання складових часин і машин в цілому.
Лабораторно-практичні заняття з предмету “Організація і технологія виконання механізованих робіт” проводяться в навчальному господарстві викладачем разом з декількома майстрами. При навчанні потрібно використовувати міжпредметні зв’язки, сучасну техніку і новітні технології, досвід відомих механізаторів [68, 75].
Заняття з предмету “Система технічного обслуговування і ремонту машин” проводять в пункті технічного обслуговування по ланцюговій системі під керівництвом викладача і майстрів виробничого навчання.
Таким чином, програмою передбачено 5 етапів виробничого навчання: у лабораторних, навчальних майстернях, на учбовому полігоні, в учбовому господарстві і на виробництві, які будуть сприяти кращому взаємозв’язку дисциплін теоретичного навчання з практичним.
2.2 Міжпредметні зв’язки при виконанні різних видів робіт при підготовці трактористів-машиністів
При підготовці трактористів-машиністів у ПТУ передбачено програмою такі види робіт: слюсарні; установка техніки на зберігання; ремонтні; індивідуального водіння тракторів, автомобілів, комбайнів; підготовка машинотракторних агрегатів до роботи.
Слюсарні роботи виконуються у слюсарній майстерні училища під керівництвом майстра виробничого навчання. Слюсарні роботи передбачають виготовлення слюсарно-монтажного інструменту, запасних деталей до машини, пристосувань для розбирання та складання тракторів і сільгоспмашин, ремонту обладнання і машин, виготовлення розрізів, макетів, моделей машин та т.ін. На всі ці роботи повинна бути розроблена інструкційно-технологічна документація. Для виконання цих робіт учні повинні вміти читати креслення: робочі, складальні, знати технічні вимоги до тих чи інших деталей і виробів. У цьому їм допоможе тісний зв’язок з кресленням [75, 76].
При виготовленні інструментів учні повинні знати, які матеріали використовуються для виготовлення тих чи інших інструментів, їх властивості, тому без знань основ виробництва (технології конструкційних матеріалів) буде важко при виконанні цього виду робіт.
Виготовлення макетів моделей передбачає знання учнями цих понять, способів їх виготовлення і матеріалів, які будуть використані в процесі моделювання чи макетування. У цьому їм допоможуть знання основ моделювання, процесу конструювання виробів.
Становлення техніки на зберігання. Ці завдання виконуються в учбовому господарстві і пункті технічного обслуговування машини під керівництвом майстрів виробничого навчання.
Заняття по темі “Діагностування технічного стану тракторів та автомобілів”. Слід проводити в училищі при наявності відповідної учбово-методичної бази або на базі відповідних підприємств. При виконанні даної роботи треба враховувати чинники, які впливають на стан і зберігання автотракторного парку. Для цього учням потрібно знати, як впливають природні явища (дощ, сніг, вітер, сонце, тепло, холод) на метали. Тобто тут є широке поле для міжпредметних зв’язків із фізикою, хімією, технологією конструкційних матеріалів, екологією, ергономікою.
Ремонтні роботи виконуються в ремонтній майстерні училища або с/г підприємства під керівництвом майстрів виробничого навчання. При ремонті, який передбачає виготовлення, заміну деталей, мащення вузлів та деталей, налагодження механізмів і заміну їх частин. Без вміння читати креслення виготовити деталі буде важко, тому і тут можна показати значення вміння учнів читати креслення: робочі і складальні.Водіння тракторів, автомобілів і комбайнів виконується на спеціальних трактородромах та автодромах індивідуально під керівництвом майстра виробничого навчання.Для цього учні повинні знати правила дорожнього руху, вміти читати умовні позначення на дорожніх знаках [66, 72].При проведенні занять майстер виробничого навчання особливо приділяє увагу вимогам безпечної роботи і пожежній безпеці, раціональній організації робочих місць, де показує значення вимог ергономіки до робочого місця. Виховує в учнів культуру праці, бережливе ставлення до техніки, технологічного обладнання, інструментам, дисципліну.
Все це пов’язано з предметами “Гігієна праці, виробнича санітарія і профілактика травматизму”, “Охорона оточуючого середовища”.
Таблиця 2.1. – Теоретичне навчання.
| № | Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста | Міжпредметні зв’язки |
| Професійно-технічний цикл | ||
| 1. | Основи агрономії | Географія (грунт, зрошення, обробка грунтів), біологія (захист рослин, рослинництво, обробка рослин), хімія (добрива, хімічна обробка рослин) |
| 2. | Організація і технологія виконання механізованих робіт | Фізика (фізичні явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання креслень) |
| 3. | Трактори і автомобілі | Фізика (фізичні явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання) |
| 4. | Сільгоспмашини | Хімія (добрива), креслення (читання креслень) |
| 5. | Система технічного обслуговування і ремонту машин | Креслення (робочі, складальні креслення, читання і виконання), слюсарна, токарна справа |
| 6. | Охорона праці | Ергономіка (психофізіологічні вимоги до інструментів знарядь праці) |
| 7. | Основи керування автомобілем і безпека руху | Комп’ютерні програми |
| 8. | Правила дорожнього руху | Комп’ютерні програми |
| 9. | Електротехніка | Фізика (розділ “Електрика”) |
| 10. | Автоматизація виробництва на основі ЕОМ | Інформатика, “програма AutoCAD” |
| 11. | Технічне креслення | Креслення (читання креслень) |
| 12. | Основи економічних знань | Основи економіки (бізнес-плани) |
| Виробниче навчання | ||
| 1. | Навчання в учбових майстернях | Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник. |
| 2. | Трактори | Фізика, хімія |
| 3. | Сільськогосподарські машини | Агрономія |
| № | Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста | Міжпредметні зв’язки |
| Професійно-технічний цикл | ||
| 4. | Слюсарно-ремонтна справа | Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник; креслення (читання складальних і робочих креслень) |
| 5. | Система технічного обслуговування сільгосптехніки | Деталі машин, ергономіка, вплив оточуючого середовища та конкретних умов на роботу і зберігання техніки |
| 6. | Креслення | Основи проекційного креслення, види, розрізи, перерізи, складальні креслення, виготовлення деталей за кресленням і складних виробів |
| 7. | Охорона праці | Ергономіка |
| 8. | Основи ринкової економіки | Економіка |
Таким чином, в процесі виробничого навчання, при виконанні учнями певного виду робіт у майстрів і викладачів є великі можливості показу учнів міжпредметних зв’язків їх праці з різноманітними природничо-математичними знаннями.(таблиця 2.1.)
2.3 Міжпредметні зв’язки курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його природничими дисциплінами
Дієвим засобом підвищення якості навчання та необхідною умовою підготування сучасного фахівця являються міжпредметні зв’язки, які слід розуміти як відношення зв’язку між навчальними дисциплінами, які визначають зміст одних дисциплін змістом знань з інших.
В педагогічних закладах зміст навчальних курсів спеціального (технічного) циклу реалізується за допомогою лекцій, лабораторних та практичних робіт, екскурсій, виробничої практики і самостійної роботи. Кожна форма організації навчання характеризується різним регламентом спільної діяльності викладача та учнів, співвідношенням індивідуального та колективного навчання, ступінню активності і самостійності учнів в навчальній діяльності, засобами керування нею зі сторони викладача, вирішальними цілями і задачами. Тому здійснення взаємозв’язку може набувати конкретних особливостей.
Розглянемо планування міжпредметних зв’язків курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його дисциплінами “Фізика”, “Креслення”, “Хімія”.
Як відомо, кожен навчальний предмет циклу виконує свою функцію в формуванні системи знань зі спеціальності і вміщує відповідні їй компоненти наукових знань про загальні об’єкти вивчення. Для даної теми дисципліни таким об’єктом є кривошипно-шатунний механізм двигуна внутрішнього згоряння, який складається з таких основних частин : циліндрів з головками, поршнів з кільцями і поршневими пальцями, шатунів, колінчастого вала з підшипниками і маховиком і картера.
В курсі “Хімії” знання про ці об’єкти виражаються науковими факторами, поняттями, закономірностями про матерію та її рух молекул, речовина і її застосування, будова атома, будова твердого тіла, валентні зв’язки, фізичні та хімічні властивості кремнію та германію, способи їх отримання та застосування в деталях кривошипно-шатунного механізму: в курсі “Креслення” – про вимоги до зображення цих деталей на кресленні згідно ГОСТам (розміри, способи зображення умовних знаків тощо): в курсі “Фізика” – сила тертя, силове та теплове навантаження, відцентрова сила та сила інерції. У темі “Кривошипно-шатунний механізм” вивчаються такі об’єкти : конструктивні схеми циліндрів, поршнева група, поршневі компресійні кільця, поршневі пальці і способи їх кріплення, шатунна група, колінчасті вали, вкладиші корінних підшипників колінчастих валів, та характеристика кривошипно-шатунних механізмів в різних двигунах [61, 63].