Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів (стр. 8 из 18)

Так як в наш час наука не стоїть на місці, технологія теж вдосконалюється, тому в сучасних підприємствах потрібні кваліфіковані спеціалісти, які досконало володіють науково-інформаційними технологіями. Доктор філософських наук Віктор Андрущенко працює над цією проблемою і вважає, що в навчальних закладах на перше місце треба ставити стратегічне завдання інформатизації педагогічної освіти. Обсяг знань щороку подвоюється. Тому важливо не лише озброїти учня певною сумою знань, а й створити таке навчальне середовище, щоб він сам міг їх здобувати, поповнювати та оновлювати. Як це реалізувати? Безперечно, за допомогою науково-інформаційних технологій. Але ця актуальна проблема потребує відповідної техніки, підготовки кадрів та створення нового програмного забезпечення.

Істотна роль у досягненні цих задач належить системі професійно-технічного утворення як основній формі підготовки кваліфікованих робочих кадрів. Удосконалювання системи професійно-технічного утворення здійснюється на основі ведучого принципу з'єднання навчання з продуктивною працею учнів, спрямованого на всебічний розвиток особистості майбутнього робітника високої кваліфікації. Цей ведучий принцип організації навчально-виховного процесу в єдиному типі професійно-технічних навчальних закладів – середнім профтехучилищі (ПТНЗ) - у значній мірі визначає специфіку реалізації міжпредметних зв'язків. Зміст, засоби і форми здійснення міжпредметних зв'язків у школі і профтехучилищі мають багато загального; однак є й особливості, що обумовлені більш складним навчальним планом ПТНЗ, наявністю теоретичного і виробничого навчання, загальноосвітнього і професійно-технічного циклів предметів (див.рис.2.1.), а також многопрофільністю ПТНЗ, підготовкою робітників по декількох професіях [25, 81].

Принцип зв'язку навчання з продуктивною працею учнів реалізується, у свою чергу, через принципи міждисциплінарністі і професійної спрямованості теоретичного навчання.

Викладач загальноосвітніх і спеціальних дисциплін повинний добре орієнтуватися в складній структурі навчальних предметів середнього профтехучилища, знати особливості майбутньої професії учнів, навчальної групи, базового підприємства, основний зміст виробничого навчання. Це необхідно для забезпечення правильної профорієнтації учнів, професійної спрямованості загальноосвітньої підготовки і політехнізації професійної підготовки. Принцип політехнізму в значній мірі забезпечується зв'язками предметів загальноосвітнього циклу з загальнотехнічними і спецдисциплінами. Усебічні зв'язки між предметами одного циклу і різних циклів (міжциклові зв'язки див. рис.2.1.) розвивають технічне мислення учнів, що необхідно для їхньої підготовки до створення й експлуатації

Рисунок 2.1. Основні цикли навчальних предметів у середніх профтехучилищах внутрішньоциклові зв'язки предметів нової складної техніки.

Міжпредметні зв'язки - це засіб підвищення наукового рівня і політехнічної спрямованості теоретичного і виробничого навчання середніх профтехучилищ.

Особливе значення в реалізації міжпредметних зв'язків у профтехучилище має наявність предмета спецтехнології, що поєднує загальноосвітні і професійні знання учнів. "Технологія,- відзначав К. Маркс,- розкриває активне відношення людини до природи, безпосередній процес виробництва його життя, а разом з тим і його суспільними умовами життя і духовних представлень, що виникають з них,". Технологія розкриває взаємодію науки, техніки і виробництва. Зміст предметів загальнотехнічного і професійного циклів, і особливо спецтехнології, ґрунтується на комплексі розділів різних наук. Тому міжпредметні зв'язки в цих навчальних предметах можуть бути названі комплексними. Формою реалізації комплексних міжпредметних зв'язків є проведені по програмі виробничого навчання комплексні практичні роботи, що вимагають умінь використовувати сучасні матеріали, засоби механізації й автоматизації, дотримувати правила техніки безпеки, санітарії і гігієни, з'єднувати знання й уміння по суміжних професіях. Сам виробничий процес жадає від робочого комплексу загальноосвітніх, загальнотехнічних і професійних знань і умінь. Стосовно виробничого навчання профтехучилищ, що учаться, можуть бути виділені дві групи міжпредметних зв'язків: 1) навчальний матеріал загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплін, безпосередньо зв'язаний з виробничим навчанням, і 2) навчальний матеріал цих дисциплін, опосредковано, через спецтехнологію, зв'язаний з виробничим навчанням. Усередині кожної групи міжпредметних зв'язків можлива їхня класифікація по раніше виділених критеріях 3): змістовно-інформаційні, операційно-діяльнісні, організаційно-методичні [71, 74].

Система міжпредметних зв'язків у змісті утворення профтехучилища визначеного профілю визначається особливостями професійної підготовки робітників, включаючи робітників широкого профілю. Конструювання такої системи складає найважливішу задачу методичної роботи інженерно-педагогічного колективу училища, що втілюється в створенні зведено-тематичного плану. Для реалізації міжпредметних зв'язків необхідно виділити опорні поняття в кожнім навчальному предметі (відповідно наукові, загальнотехнічні, професійні), установити їхнього зв'язку з виробничим навчанням, додати поняттям політехнічну функцію і розробити методичні засоби здійснення зв'язків не тільки в змісті, але й у навчальній діяльності учнів.

Активізують учбово-пізнавальну діяльність задачі виробничого змісту. Так, у темі курсу “Трактори та автомобілі” при підготовці трактористів-машиністів можливе рішення чи уроках у домашніх завданнях таких задач:

1. Механізми та пристрої системи мащення.

2. Дія приводу масляних шестерінчастих насосів одне та двохсекційних.

Перевірці й оцінці знань учнів відразу по декількох предметам допомагають комплексні контрольні роботи, наприклад, по кресленню, електротехніці, електрорадіо-матеріалам і радіотехніці:

1. Як зображується діод?

2. На якому елементі спадання напруги прямо що пропорційно притікає струму?

3. Для яких радіоелементів використовується алюмінієва фольга?

4. Намалюйте схему підсилювача і поясніть принцип його роботи [61, 75].

Керівництво методичною роботою викладачів і майстрів виробничого навчання по реалізації складної структури міжпредметних зв'язків здійснюють заступник директора профтехучилища по учбово-виробничій роботі і завуч. Вони спільно складають комплексний перспективний-тематичний план роботи інженерно-педагогічного колективу середнього профтехучилища по здійсненню міжпредметних зв'язків. Він може включати наступні пункти:

- складання зведено-тематичного плану теоретичного і виробничого навчання з міжпредметними зв'язками;

- вивчення в плані самоосвіти викладачами навчальних програм по виробничому навчанню, а майстрами виробничого навчання - по загальноосвітніх і загально технічних дисциплінах;

тематичне і поурочне планування міжпредметних зв'язків, комплексних екскурсій, комплексних контрольних робіт і т.п. ;

проведення педрад і семінарів викладачів і майстрів виробничого навчання по вузлових питаннях теорії і методики реалізації міжпредметних зв'язків;

- читання лекцій по комплексних науково-виробничих проблемах;

- організація обміну досвідом (взаємовідвідування та аналіз відкритих уроків і позакласних заходів з міжпредметними зв'язками, підготовка методичних розробок для педагогічного кабінету училища) і ін.[22].

2.4. Методика реалізації міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

Дослідження проблеми міжпредметних зв’язків в історичному аспекті показує, що її розвиток пройшов на сьогоднішнійдень ряд етапів. Визначення етапів розвитку будь якого явища дозволяє поглянути на нього цілісно та побачити ті аспекти, які досліджувалися. Відомо, що етапи розвитку явищ можуть визначатися за різними підставами. Такими можуть бути історичні факти, логіка розвитку теорії чи понять, логіка розвитку теорій в певних наукових школах тощо. За логікою розвитку можна визначити наступні етапи становлення проблеми міжпредметних зв’язків.

До першого етапу слід віднести вказівки видатних педагогів-класиків спочатку про необхідність відображення цілісності природи у змісті навчального матеріалу (Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці), про цілісність сприйняття світу (Г. Сковорода) про узагальнене пізнання як метод знаходження істини (Д. Локк), потім про необхідність формування світобачення на основі об’єднання навчальних предметів чи оперування в науках спільними поняттями та виключення дублювань в пізнанні тощо. В їх працях проблема міжпредметних зв’язків ще тільки ставилася [13].

Більш конкретна розробка проблеми міжпредметних зв’язків почалася на основі теоретичних обґрунтувань К.Д. Ушинського. Педагоги складали методичні рекомендації по забезпеченню системності в навчанні.

Далі розвиток проблеми міжпредметних зв’язків припадає на період перших років радянської влади. Запроваджуються комплексні програми Гуса, які передбачали вивчення трьох великих колон знань – “Природи”, “Суспільства” та “Праці”. Але масове комплексування в програмах відкидало навчальні предмети. Проблема міжпредметних зв’язків була занадто піднесена і не сприяла формуванню в учнів глибоких знань.

Наступний етап у розвитку проблеми починається з науково-технічною революцією, яка вимагала від освітян посиленого зв’язку школи життям, здійснення політехнічної освіти (П.Р.Атутов, О.Ф.Федорова). В цей час з’являється і сам термін “міжпредметні зв’язки”. Засновується новий напрямок дослідження проблеми – встановлення зв’язків між загальноосвітніми та спеціальними предметами в професійно-технічній освіті (С.Я.Батишев, П.Н.Новиков). Розробляються дидактичні аспекти міжпредметних зв’язків (Б.Г. Ананьєв, І.Т.Огородніков, М.А.Данілов, Б.П.Єсипов) та психологічні основи формування знань на основі між системних асоціацій (Ю.А.Самарін) [1].