Смекни!
smekni.com

Гра, як провідний метод у роботі гуртка образотворчого мистецтва для першокласників (стр. 4 из 5)

Звертаюсь до дітей:

Сьогодні у нашій шафі хтось наробив шкоди. Порозкидав всі склади і ми не зможемо скласти слова (показуємо які). Допоможіть мені діти, хто може відшукати потрібні склади і скласти цілі слова.

Дорослішають діти – ускладнюються і завдання, намагаються використовувати і складніші ігри. Ось яку гру пропонуємо дітям для засвоєння написання словникових слів. Гра називається «Чарівні яблучка». Це не звичайні яблучка, а чарівні. На них виросли плоди з буквами.

Зірвати яблуко може лише той, хто правильно добере до нього належне слово у таблиці.

На дошці слова, букви, написання яких треба запам’ятати, пропущені.

Використовуючи ребуси, кросворди. Такі ігри сприяють розширенню словникового запасу, збагаченню активної лексики школярів.

Крім того у них розвивається абстрактне і логічне мислення. Дітям легше сприймати і запам’ятовувати нові слова. Пропоную багато загадок у віршовій формі. Вони додають зацікавленості учням. А кросворди розвивають пам’ять, аналітико-синтетичну діяльність мозку. Щоб уникнути перевантаження школярів продумую кожен етап уроку, обов’язково вводжу ігрові моменти, хвилинки-веселинки. З віком завдання ускладнюються. Так, Знайко пропонує уже задачі на дві дії. Він і допомагає дітям опанувати методику їх розв’язку. Разом з іншими формами роботи на уроках математики використовую цікаві віршові задачі. А щоб не відкривати урок сухими словами: «Пишіть. Класна робота. Приклади…» проводжу математичні зарядки, турніри допитливих, кмітливих. Такий початок заняття створює у школярів відповідний трудовий настрій, допомагає переключити їхнє мислення на математичні завдання.

3.2 Особливості занять в гуртку образотворчого мистецтва

Гурток – основна форма навчально-виховної роботи в позаурочний час. Дітей об’єднує спільне захоплення. Мета гуртка – захопити дітей цікавою роботою, заінтригувати. Постійно тривала робота збагачує життя школярів, потребує щоденної думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравіше розкриваються її здібності, навички.

Характер позакласної роботи створює найсприятливіші умови для заняття школярів різноманітними видами діяльності на заняттях гуртка образотворчого мистецтва – пізнавальна, ігрова, розвиваюча, естетична. Саме в наслідок творчого пошуку школярі пізнають радість власного відкриття своїх можливості. Можливості для всебічного розвитку учнів в позакласні години дуже широкі, здібності і нахили дітей багатогранні – треба тільки знати учнів, вміти бачити й відкривати їх уподобання, схильності та інтелектуальні, трудові, творчі інтереси.

Гурток несе велике виховне значення: виховує терпіння, вимогливість до своєї роботи, навички самостійності, вміння працювати зосереджено не відволікатись тривалий час, постійно аналізувати й відображати в малюнку пропорції предмета, його характер і розміщення, освітлення і колір; можливість виразити образи своєї фантазії.

У дітей, які малюють пейзаж з натури чи малюнку художника, розвивається зорова пам'ять, образне мислення, естетичний смак, що в свою чергу впливає на чіткість і точність виконання завдання. Процес засвоєння техніки живопису здійснюється через деякі етапи:

Ознайомлення з правилами малювання пейзажу;

Вибір матеріалів та приладь для роботи;

Засвоєння прийомів малюнку пейзажу;

Виконання пейзажу олівцем;

Закінчення малюнку кольором.

Навчання малювання пейзажу повинно йти від легкого до складного. Спочатку слід дати учням спеціальні вправи, які займають кілька хвилин на початку уроку. Організувати колективне обговорювання предметів, керівник гуртка пояснює дітям, що малювати пейзаж потрібно з певної точки зору, бо інакше змінюється видимість предметів. При цьому доцільно показати пейзаж з різного положення (високий, низький, середній горизонт).

Учням з малим досвідом роботи важко одночасно вивчати твір художника і компонувати малюнок. Тому перш ніж почати малювати керівник повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмістити зображення на аркуші паперу: (вертикальне та горизонтальне розміщення)

Керівник повинен знати вікові особливості роботи дітей в цій техніці. Принцип композиції учні засвоюють з деякими труднощами. Якщо на кожному занятті не нагадувати їх, то на наступних заняттях вчитель зустрінеться з тими самими помилками.

Учитель повинен навчати учнів аналізувати предмети, що оточують нас.

Починаючи вчити дітей малювати пейзаж, необхідно звернути увагу на методичну послідовність відтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрібно розбити на декілька етапів та дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи.

Велику увагу вчитель повинен приділити питанням техніки малювання: правильному штрихуванню, роботі пензлем тощо. З цією метою учні систематично проводять різноманітні графічні й живописні вправи.

Вирішення пейзажу в кольорі – складний процес, бо при цьому слід передати тонове і кольорове співвідношення всіх елементів пейзажу.

Починаючи малювати фарбами слід вирішити тонове співвідношення пейзажу: визначити світло і тінь. Дітям важко малювати змінюючи кольори. Вони не розуміють, що сніг не лише білий, а й голубий, сірий відтінки. Задача вчителя навчити дітей бачити всі відтінки предмета і передавати їх на аркуші паперу.

3.3 Педагогічний експеримент

Педагогічна практика з додаткової кваліфікації «Керівник гуртка образотворчого мистецтва» в ЗОШ №139 міста Харкова, дала чітку можливість здійснити експеримент для його організації було обрано групу дітей (учні 2-А класу). В групі проводились гурткові заняття.

Хід та методика експерименту

Об’єкт дослідження: група дітей на заняттях образотворчого мистецтв.

Предмет дослідження: гурткові заняття як засіб формування здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності в процесі художнього осмислення.

Мета дослідження: перевірити вплив гурткових занять на формування здібностей дітей молодшого шкільного віку в процесі художнього осмислення світу.

Гіпотеза дослідження – припускаємо, що використання гри на заняттях з образотворчого мистецтва сприяє поліпшенню навчального процесу.

Для успішного проведення експериментальних занять в гуртку з дітьми, мною згідно з метою та гіпотезою дослідження були сформовані такі завдання:

- виявити вихідний рівень сформованості здібностей дітей молодшого шкільного віку до зображення навколишньої дійсності;

- розробити систему взаємопов’язаних занять, направлених на розвиток художніх здібностей;

- визначити рівень знань, умінь, та навичок дітей, щодо зображення навколишньої дійсності;

- впровадити систему занять для проведення в групі, перевірити результат розробленої системи для розв’язання поставленої проблеми.

Для перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:

- тестування;

- спостереження;

- вивчення робіт учнів;

- математична обробка результатів.

На першому занятті гуртка мною був проведений констатуючи експеримент. Його метою було виявити рівень знань, умінь та навичок дітей, щодо застосування художніх матеріалів.

Для математичної обробки результатів мною було розроблено такі критерії оцінювання:

2 бали – повна змістовна відповідь;

1 бал – повна відповідь;

0 балів – відповідь відсутня.

Математичну обробку результатів дослідження проводимо за допомогою формули:


Під час педагогічної практики з додаткової кваліфікації анкетування проводиться один раз на початку практики, а другий – наприкінці.

Результати анкетування до проведення занять


Прізвище та ім’я 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Сума
1 Акіменко І. 0 1 2 1 1 0 2 1 1 1 1 2 16
2 Булай Л. 1 2 1 2 1 2 0 1 1 0 2 1 14
3 Герасіменко С. 1 0 1 2 0 2 0 2 2 1 0 0 11
4 Головко О. 1 0 0 2 2 1 1 2 2 0 2 1 14
5 Гула В. 2 2 1 2 2 1 2 2 1 2 1 2 20
6 Демідова К. 1 0 2 0 0 0 2 2 1 2 2 1 13
7 Завадска Е. 1 1 2 2 2 0 1 2 1 1 2 2 17
8 Кучмась Л. 1 0 2 1 0 0 1 2 1 1 0 1 10
9 Корнеева Н. 2 2 2 1 2 2 1 1 1 2 1 2 19
10 Каргапольцева А. 2 2 2 2 2 2 1 2 2 2 2 2 23
11 Наровченко А. 1 2 2 2 2 1 2 1 2 2 2 2 21
12 Серебрянскій А. 2 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2 2 20
13 Смаляк В. 2 2 2 0 1 1 2 2 2 2 2 0 18
14 Луценко Р. 2 0 2 2 0 2 1 1 1 1 2 1 15
15 Шумакова К. 0 2 2 0 0 2 1 1 2 2 2 1 15
Всього 246

Результати анкетування після проведення занять