Відповідно до запропонованого тематичного планування розроблено уроки з використанням групової форми роботи учнів. Нетрадиційний урок з теми "Загальні відомості про метали", традиційний урок на тему "Ферум: його сполуки, властивості та застосування" урок з використанням лабораторних робіт на тему "Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг".
Аналіз дидактичної й методичної літератури засвідчив, що семінарські заняття трактуються головним чином як вид колективних навчальних занять, на який під керівництвом вчителя учні здійснюють систематизацію, узагальнення й поглиблення навчального матеріалу.
Проведенню семінару передує досить тривалий підготовчий період, коли учні в позаурочний час опрацьовують додаткову літературу, тобто з різноманітних джерел інформації черпають нові знання, виконують завдання дослідницького плану, вирішують проблемні завдання тощо. Тема й завдання семінару повідомляються учням завчасно, проте, як зазначають дослідники, якісна підготовка до таких занять потребує додаткових затрат часу й зусиль школярів, а тому проводити їх можна нечасто.
Характеризуючи семінари як окремий вид навчальних занять у сучасній школі, не можна обійти увагою ваговий внесок у розробку цього питання В.Є.Римаренка. Він розглядав шкільні семінари як важливу ланку педагогічного процесу, як дидактичне явище з функціями методу й форми навчання, які реалізуються в опосередковано керованій вчителем самостійній роботі учнів над обов’язковим навчальним матеріалом, у колективному обговоренні й оцінці результатів цієї роботи на занятті.
Наведене визначення дозволяє зрозуміти, що основу семінару становить його подвійна функція. З одного боку семінар - це організаційна форма навчання. Поряд з цим самостійне здобування знань, різноманітне оформлення та представлення результатів самостійної роботи дозволило В.Є.Римаренку схарактеризувати семінар також як метод навчання.