Екскурсія надає великі можливості для встановлення міжпредметних зв'язків. Наприклад, на біологічній екскурсії часто виникають потреби в актуалізації знань по фізиці, хімії, географії. Такі ситуації вчителю потрібно створювати спеціально для віддзеркалення цілісності природи і соціального життя людини у свідомості учнів. Систематичне оперування міжпредметними знаннями й вміннями виробляє системний стиль розумової діяльності учнів.
Наприкінці екскурсії вчитель перевіряє роботу учнів: чи все виконано за планом, чи зроблені записи, замальовки, виміри. Потім проводиться заключна бесіда, на якій учитель відповідає на питання учнів, з'ясовує їхнє враження від екскурсії.
Велике значення для високої результативності екскурсії мають закріплення знань, їхнє узагальнення і систематизація. Під час бесіди на уроці, після екскурсії, учні відтворюють хід екскурсії, пояснюють факти, із якими познайомилися, виділяють головне, суттєве; одержують завдання написати реферати, оформити звіти або альбоми, підготувати стінгазету або стенд. Практикується написання творів на теми: "Людина і природа", "Я люблю свій край", "Ким стали наші випускники".
На уроках необхідно якнайчастіше використовувати зібрані на екскурсії матеріали з метою мотивації навчання, актуалізації знань і чуттєвого досвіду учнів, створення позитивного емоційного фона уроку.
Декоративно-вжиткове мистецтво- це результат творчості багатьох поколінь майстрів, що з безлічі підручних матеріалів (дерева, тканини, глини, каменю, металу) створювали значніестетичні цінності. Вивчення декоративно-прикладного мистецтва створює умови для розвитку творчої спрямованості вихованців і прилучення їх до народних традицій і культури. Одна з цілей вивчення декоративно-прикладного мистецтва - гармонічний розвиток пізнавальної діяльності і художніх здібностей школярів, пробудження креативності. Чудових результатів у вивченні національної творчої спадщини та мистецьких традицій можна досягнути, використовуючи методи виховної роботі у позаучбовий час.
Позакласна виховна робота в школі відповідає концепції виховної роботи й інтересам школярів. Система позаурочної виховної роботи орієнтована на реалізацію наступних функцій:
- виховну, формуючу соціально-зрілу особистість;
- розвиваючу, сприятливу творчому росту школяра і задовольняючу його різноманітні і духові потреби;
- адаптивну, що готує учня до швидко мінливих умов життя;
- оцінну, що розглядає системну цінність отриманих знань, умінь і навичок.
Згідно з метою та цілями курсової роботи, нами було визначено, що екскурсія, як вид позакласної виховної роботи, ідеально підходить для знайомства учнів зі зразками національної мистецької спадщини, сприяє поглибленню їхніх знань у незвичній обстановці музею, виставочної зали, галереї.
Список використаної літератури:
1. Байбара Т. Урок – екскурсія. Методика його організаціі і проведення // Початкова школа . – 1998 р. № 12, с18-22;
2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка : теорія та історія: Навчальний посібник. – К. : Вища школа., 1995р. – с 23-36;
10. Шелестова Л. Організація творчої навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. – 1997р. №9, с48-50;
11. Шпікалова Т.Л. Народне мистецтво на уроках декоративного малювання. - М;Просвещение,1979.
Додаток 1
Тема: Екскурсія до художнього музею ім. О.О.Шовкуненка на виставку “Чарівні дрібнички”.
Мета екскурсії: Закріпити і розширити знання учнів з теми: “Народне мистецтво та основні центри художніх промислів”, “Декоративно – вжиткове мистецтво та народні художні промисли“; розвивати естетичні смаки; виховувати любов до Батьківщини, бажання вивчати та берегти мистецькі надбання та національні мистецьки традиції .
Спорядження: олівці, блокноти.
1.Підготовка вчителя до екскурсії: До проведення екскурсії вчителем було вибрано місце та час її проведення, були обговорені всі необхідні питання з екскурсоводом, зокрема те, що екскурсія буде проводитись саме вчителем. Заздалегідь підібрана та опрацьована необхідна література.Були підібрані заздалегідь запитання, на які учні мали дати відповідь у процесі екскурсії.
2. Підготовка учнів до екскурсії:Організаційний етап підготовки учнів (бесіда) був здійснений на уроках з художньої культури. Перед екскурсією вчитель ознайомлює школярів з її метою, планом, правилами поведінки в музеї.
3. Проведення екскурсії: Виставка “Чарівні дрібнички” представляє невеличку, але різноманітну колекцію творів декоративно-вжиткового мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею ім. О.О. Шовкуненка і приватних колекцій. Наявність в експозиції як унікальних експонатів, так і звичайних предметів дають можливість ознайомитися з розвитком різних ремесел. Найбільш повно представлені керамічне виробництво Європи і країн Далекого Сходу. Основою колекції кераміки стали твори, які були передані в 1977 році в дар художньому музею ленінградським колекціонером М.І. Корніловською. В наступні роки колекція кераміки поповнювалася за рахунок придбань з приватних колекцій.
Батьківщину фарфору – Китай представляють оригінальна ваза і мальовничо розписаний сервіз, виконаний сучасними майстрами в дусі старих китайських традицій. Японська кераміка в колекції не численна, але дві вази кінця ХІХ початку ХХ століття. З фарфоровою суміші з яскравим поліхромним розписом цілком претендують на звання унікальних. Незвичайної форми чайник та чашки з простим але вишуканим рослинним декором, а також ваза і сметанник прикрашені складним розписом у вигляді сценок із життя самураїв, обов’язково привернуть до себе вашу увагу. Німецька керамічна школа представлена чудовою пластинкою ХІХ століття відомої Мейсенської мануфактури, де в 1709 році і побачили життя перші фарфорові вироби Європи. Поруч з цим в експозиції представленні вироби початку ХХ століття.
Фарфоровий завод Росії представлений на виставці досить різноманітно. Спроби відкрити секрет фарфору робились в Росії неодноразово. В ХVIII вони завершились блискучим успіхом російського вченого-хіміка Д.І. Виноградова, який не тільки відкрив цей секрет в 1746 – 1747 роках, але і науково розробив технологію виробництва фарфору. В експозиції представлені салатник і блюдо, зробленні на Імператорському фарфоровому заводі в другій половині ХVIII століття. Імператорський фарфоровий завод представляють також фарфорова скульптура “Аварка”, викопана в 1911 році за моделями відомого скульптора П.І. Каменського, унікальна фарфорова ваза – амфора, яка є копією срібної вази, знайденої археологом І.Є.Забєліним в 1862-1863 роках при розкопках скіфського кургану Чортомлик. В експозиції представлений посуд приватних фарфорових заводів Росії: оригінальні чашки-голівки з яскравим поліхромним розписом, виготовлені на заводі Храпунова-Нового. Цікава і мала пластика заводів Гарднера і Попова, продукція цих заводів відрізнялась незвичайною різноманітністю, випускалася з урахуванням смаків покупців. В 1986 році співробітники музею придбали 16 фарфорових статуеток, вони цікаві, перш за все своїми дуже маленькими розмірами. В експозиції представлені дві фарфорові чашки з блюдцями, декоровані поліхромним розписом в виді стилізованих квітів, серпа, молота і шестерні. Вказані експонати відносяться до пізнього агітаційного фарфору, тобто датуються 30-ми роками ХХ сторіччя, які вважаються “глухим” періодом для агітаційного фарфору. До 30-х років належать і дві мініатюрні фігурки “Зарема” і “Хан Гірей” із сюїти “Бахчисарайський фонтан”, виконані чудовою фарфористкою Н.Я. Данько, яка була єдиним скульптором, повністю і до кінця віддавши свій талант радянській фарфоровій скульптурі. Творчість відомого Гжельського керамічного промислу представлено класичним синьо-білим фарфором П. Азарової і Н. Квітницької. В напруженому ритмі і художньому устрої сюжетно–винахідливій пластиці їх робіт чітко виявилася творча індивідуальність кожної з майстрів. Творчість Л. Азарової і Н. Квітницької – приклад того, як багато може дати художнику використання традицій. Побутові предмети – чайник, чашки, квасники, шкатулки – перетворюються в твори, які запам’ятовуються. Кольорова гжельска майоліка – особлива сторінка в історії цього чудового промислу. Порівнюючи її з європейськими майоліками, не без здивування відкриваємо зовсім інший світ, де все, починаючи з асортименту і форм, і закінчуючи сюжетами, композиційними прийомами і манерою розпису, виступає самостійно.
Завершує “керамічний екскурс” вітрина з роботами українських фарфористів. На превеликий жаль їх не так багато і вони далеко не досконалі. Фарфорова пластика представлена роботами В. Трегубової “Киргизький танок”, “Хороший врожай”, В.Щербини “Пастушок”. В українських національних традиціях розписані блюда, пудрениця та сервіз із роботи Г. Павленко – Черниченко.
4. Підсумки екскурсії: Наступного дня в підсумковій бесіді вчитель запитує чим запам’яталась учням екскурсія. Також є обов’язковим аналіз підсумків екскурсії – усне опитування, використання даних у ході наступних уроків, оформлення екскурсії у вигляді стенда, плаката чи альбому.