Висновок: таким чином, культурологічне виховання військовослужбовців – це цілеспрямований педагогічний процес озброєння і оволодіння історико-теоретичними знаннями, прикладними навичками в галузі загальнолюдської та національної культури і мистецтв, формування естетичних і моральних якостей, поглядів і звичок, а також методичних вмінь застосовувати їх у військово-педагогічній діяльності в підрозділі, частині.
Завдання культурологічного виховання воїнів базуються на гуманних ідеях, національних традиціях та використанні у виховному процесі здобутків світової та вітчизняної культури та мистецтва. Сам процес культурологічного виховання здійснюється згідно таких принципів: теоретичного обґрунтування виховного процесу; педагогічної компетентності суб’єкта; цілеспрямованості; аналітично-синтетичного підходу; адекватності й системності методів; естетизації.
Він забезпечує виконання таких функцій культурологічного виховання: виховної, мобілізуючої, розвиваючої, гедоністичної та ін..
Культурологічне виховання, як військово-педагогічна діяльність базується на таких методах виховання: переконання; прикладу; вправи; змагання; критики і самокритики, заохочення; примусу.
Принцип культурологічного виховання як розділ виховання повинен базуватися на загально педагогічних принципах навчання і виховання, з творчим підходом офіцерів-виховників до цієї проблеми, правильним застосуванням теоретичних знань на практиці та використанні досвіду передовиків.
Розділ ІІІ. Методика культурологічного виховання воїнів
Культурологічне виховання в умовах військової служби має можливості вдосконалюватись багатьма, різними шляхами. Але одним з найважливіших є об’єднання синтезування навчалного процесу, культурно-виховної роботи з військовослужбовцями, їх культурного саморозвитку в єдину матеріально-економічну, соціально-психологічну, організаціцно-педагогічну систему чи комплекс. Він передбачає навчальну діяльність з гуманітарних дисциплін, інших дисциплін, які мають культурологічні аспекти, діяльність в години дозвілля, громадську діяльність , яка пов’язана з культурою та мстецтвом, також участь в роботі самодіяльних тврчих студій, об’єднань, гуртків.
Весь цей процес культурологічного виховання воїнів, який сприяє формуванню у них високих моральних та бойових якостей, естетичних смаків і т. д., досягається на основі перевіреної на практиці системи методів виховання. Саме творче застосування методів, прийомів та комплексний підхід до проблеми культурологічного виховання воїнів в проведенні різноманітних культурно-виховних та просвітницьких заходів в підрозділах та на базі клубу частини, дає змогу отримати вагомі результати в області культурологічного виховання воїнів.
При розгляді проблеми культурологічного виховання слід звернути увагу на діяльність клубів частин так, як саме тут відбувається основна маса заходів пов’язаних з історичним досвідом, мистецтвом, літературою та культурою взагалі.
Поряд з діяльністю клубів, одним із основних осередків культурологічного виховання воїнів у підрозділах є світлиця. Благоустрій та приємний вигляд цих кімнат, наявність в них навчальної і художньої літератури, газет і журналів, телевізора і радіо, настільних ігор та музикальних інструментів створюють необхідні умови для організації розумного та інтересного дозвілля [10. с. 115.].
Активісти підрозділу можуть на базі своєї світлиці проводити літературні вечори та вікторини, обговорення спектаклів та кінофільмів,творів художньої літератури, ігри, конкурси і т. д.. Вони використовують такі форми організації дозвілля як екскурсії і спектаклі за межами частини, репетиції гуртків художньої самодіяльності і концертних виступів. Організація відпочинку в підрозділі дозволяє з максимальною ефективністю врахувати індивідуальні особливості воїнів, їх інтереси та потреби [11. с. 200.].
Враховуючи роль мистецтва в культурологічному вихованні воїнів, можна виділити ряд принципів, використання яких в діяльності клубу неодмінно відіб’ється на її результатах: широта використання художніх творів, їх ретельний відбір, систематичність “зустрічей” з мистецтвом, рух від відомого до невідомого. Знання цих принципів ї застосування їх у виховному процесі дозволяє культ просвіт-працівникам більш ефективно використовувати традиційні форми і методи, активніше вести пошук нових [14. с. 117.].
Начальник клубу повинен продумати систему широкого використання творів мистецтва в різноманітних клубних заходах. Найбільш популярною і ефективною формою роботи, пов’язаної з мистецтвом, - є лекторії культури. Це може бути лекторій по кіномистецтву, музикальний лекторій, лекторій по живопису і т. д.. Там, де немає можливості проводити подібні лекторії, доцільно проводити цикли лекцій по різноманітним видам мистецтва з урахуванням ювілейних дат, празників, запитів та інтересів воїнів.
Твори мистецтва можна використовувати і в інших заходах: тематичних вечорах, усних журналах, вечорах-портретах. Це можуть бути слайди, діафільми, фрагменти фільмів, музикальні твори, вірші … В усних журналах питанням мистецтва може бути присвячена окрема сторінка (наприклад: “Новини мистецтва”, “Новини літератури”). В окремих випадках усний журнал може бути повністю присвячений проблемами літератури та мистецтва.
Твори мистецтва можна широко використовувати в ході занять з гуманітарної підготовки як для ілюстрації під час викладання матеріалу так і для підсилення емоційного впливу на воїнів. Тут успішно можна використовувати репродукції з картин видатних художників, музикальні записи, а також доречні поетичні уривки.
Неможливо уявити собі культурологічне виховання воїнів без музики. З стихією мелодії та ритму людина стикається всюди: в концертному залі і на спортивній арені, на дискотеці і в домашньому колі. А у військовій службі – в поході, в години дозвілля музика просто незамінна [12. с. 55.].
Форми пропаганди музики, музикального виховання воїнів можуть бути найрізноманітнішими, без яких неможливо говорити про високу ефективність роботи, що проводиться.
Простішими з них є бесіди про музику і музикантів. Подібна бесіда передбачає музикальну розповідь про те – чи інше явище музики, що не вимагає глибокого і всебічного його осмислення. Темами таких бесід можуть бути: “Історія створення військових оркестрів”, “Музика в житті запорізьких козаків”, “Пісні Українських Січових Стрільців” і т. д.. [12. с. 56.]. До проведення таких бесід слід залучати воїнів, які мають музикальну підготовку.
В підрозділах, де служать випускники музикальних училищ, можна організовувати музичний лекторій. Робота такого лекторію планується по тематичному принципу і передбачає читання лекцій, об’єднаних єдиним задумом або темою. В процесі читання лекцій демонструються 7 – 8 уривків із найвідоміших творів композиторів. Підібрати музикальні твори офіцерами-виховниками допомагають клуб і бібліотека.
Музична вікторина – одна із поширених форм організації дозвілля воїнів. Частіше вікторина застосовується як засіб активізації відпочинку.
Зміст запитань вікторини – найрізноманітніший: історія вітчизняної та зарубіжної музики, проблеми сучасної музики (напрямки, ансамблі, виконавці), запитання, пов’язані з музичними інструментами, фільмами та ін. [10. с. 128.].
Слід розглянути також і свято стройової пісні, пісні, які призначені для певної стройової виправки особового складу, так і для виховання у воїнів любої до військової служби [11. с. 212.].
Перед командирами і культпрацівниками постає задача відбору хороших стройових пісень, постійного їх обновлення, збагачення стройового репертуару.
Особливе місце у культурологічному вихованні воїнів займає книга.
Пропаганда книги – задача не тільки бібліотеки. Активну роль тут можуть і повинні відігравати офіцери-виховники на базі світлиць підрозділів, бібліотечні активісти, книголюби. Прививання любові до книги – засіб впливу на духовний світ воїнів за допомогою художнього слова. Головне тут міститься у формуванні морально-естетичних та бойових якостей, розширення культурного кругозору. І чим досконаліші форми та методи, чим правильніший їх відбір в кожному конкретному випадку, тим успішніше використовуються виховні можливості літератури.
Найбільш розповсюдженою формою є проведення читацької конференції. Її готують завчасно, ретельно визначають питанні для обговорення, оформлюють книжку виставку, складають список рецензії, відгуків на книгу.
Популярною формою організації дозвілля є також літературний вечір, присвячений, як правило, творчості одного письменника (наприклад: “Б. Лепкий в нашому житті”, “Творчість М. Коцюбинського” і т. д.) [10. с.60.].
Значне місце у проведенні літературного вечора займає читання уривків із різноманітних творів, ось чому до участі в організації і проведенні таких заходів зазвичай залучають учасників художньої самодіяльності.
Справжньою окрасою культурологічного виховання воїнів є вечори, які проводяться як в підрозділах так і в клубі частини. Їх особливість є те, що на відміну від літературних вечорів, де розмова йде в основному про творчих шлях того чи іншого письменника, головною “діючою особою” тут виступає поезія – вірші одного або кількох авторів. В певному значенні, вечір поезії є своєрідним концертом одного жанру, прикрашеним емоційною насиченою розповіддю про поета чи поетів.
Пропагандуючи літературні твори, використовуючи їх в культурологічному вихованні, доцільно взяти на озброєння прозу, поезію, драматургію. Враховуючи важливість літератури на військово-патріотичну тему віддаючи їй пріоритет у справі виховання воїнів, слід постійно пам’ятати про важливість використання в роботі по культурологічному вихованню творів, в яких розкривається проблема любові і дружби, служіння народу, особистого ставлення до військового обов’язку … Тому, плануючи роботу по пропаганді книги, важливо продемонструвати поряд з військово-мемуарною літературою художні твори на військово-патріотичну тему сучасних авторів.