1,2 млн. дітей України постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи. 80 % дітей, хто іде у перший клас, має якісь проблеми зі здоров'ям. Зараз в Україні нараховується 140 тис. дітей-інвалідів, які не здатні засвоїти У нашій країні зараз 142 спеціалізовані установи, в яких перебувають 12 000 дітей, а також — 386 спеціалізованих шкіл-інтернатів з 600 тис. учнів. До сьогодні масовий характер має процес відправлення у спецзаклади тих, хто вважається у «звичайних» школах «важкими», недисциплінованими дітьми.
Усього на Україні у 2003 р. віком до 14 років померло 12 167 дітей (дані Держкомітету статистики), з яких через вроджені пороки — 21 % дітей, через невиліковні захворювання одразу після народження — 20 %. Найбільший рівень смертності викликають захворювання нервової системи — 7,8 % дітей.
Діти-сироти .
На Україні зараз діє 42 будинки дитини та 38 дитячих будинків, в яких мешкає відповідно 4 та 2,9 тис. сиріт. З 90 тис. неповнолітніх, що залишились без опіки батьків, лише 7 % — круглі сироти. У 80 % таких дітей спостерігають помітні психоневрологічні аномалії.
Захист прав дитини
Нагляд за виконанням законодавства із забезпечення прав неповнолітніх, права на охорону здоров'я, захисту від психологічного та фізичного насильства, на здобуття освіти покладено в Україні на різні служби: прокуратуру, кримінальну міліцію у справах неповнолітніх, школа.
Приблизно 13 тис. порушень прав дітей виявили у 2003 р. органи прокуратури. За 2004 р. було порушено 360 кримінальних справ щодо захисту прав дітей.
Більше ніж 50 тис. дітей у нашій державі і є наркоманами. За 2003— 2004 рр. підлітками було скоєно близько 60 тис. злочинів. За останні З—4 роки кількість ВІЛ-інфікованих дітей збільшилась у 100 разів. У 2003 р. неповнолітні скоїли 6 тис. злочинів разом із дорослими, але до кримінальної відповідальності (за залучення до злочинної діяльності) було притягнуто лише 1/3 цих дорослих.
Бездомні діти
Найбільш гостро ця проблема стоїть у великих містах нашої країни — Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську та інших. Більшість притулків у цих містах розраховані для дітей до 8 років, а доросліших дітей, яких затримують за жебрацтво, розміщувати ніде. Спец-приймальники-розподільники переповнені. За 2000—2004 рр. через них пройшли близько 50 тис. дітей.
Дещо з історії
В історії України проблема прав людини була однією з визначних ще за часів східних слов'ян (IV—IX ст. ), звичаєве право передбачало рівність усіх людей.
«Руська Правда» (XI ст.) передбачала різні покарання за кримінальний злочин та просте правопорушення різних верств населення, обмежила та передала під контроль держави феодальну експлуатацію селян та міщан.
Магдебурзьке право ( XII—XIII ст.) надавало право місцевого самоврядування українськім містам, захищало інтереси міського населення, прирівнюючи його до однієї з важливих ланок феодального суспільства.
Конституція Пилипа Орлика (1710) уперше в історії України закріпила рівність всіх станів перед законом, основні (природні) права та свободи людей: на життя, недоторканність особи та її власності, свободу думки та ін.
Сучасна Конституція України (1996) приділила правам та свободам людей Розділ II, що є найбільшим за кількістю статей (47) серед інших розділів основного закону. Багато міжнародних спостерігачів зазначають, що цей розділ найбільше відповідає міжнародним вимогам у цій галузі.
Отже, права дитини – це комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус дитини з урахуванням особливостей розвитку людини до повноліття. Права дитини – складова частина загального комплексу прав людини, який становить правовий статус будь-якої фізичної особи.
1. Дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує соціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист як до, так і після народження. Щодня багато дітей у всьому світі перебувають у небезпеці, яка перешкоджає її розвитку. Вони зазнають численних страждань, стаючи жертвами насильства, расової дискримінації, апартеїду, агресії, іноземної анексії, біженцями і переміщеними особами, вимушеними залишати свої власні домівки, сім’ї, інвалідами чи жертвами недобросовісної, жорстокості та експлуатації. Щодня мільйони дітей страждають від бід, злиднів та економічної кризи – від голоду і відсутності домівки, від епідемій і неграмотності, від деградації навколишнього природного середовища. Щодня на нашій планеті діти помирають через недоїдання і хвороби, в тому числі синдром набутого імунодефіциту, через відсутність чистої води, погані санітарні умови, а також наслідки наркоманії, проституції, злочинності тощо.
2. Діти світу невинні, вразливі й залежні. Вони також цікаві, енергійні та сповнені надій. Їхній час повинен бути часом радості і мира, ігор, навчання і росту. Їхнє майбутнє повинне ґрунтуватись на гармонії та співробітництві. Їхнє життя має ставити більш повнокровним, поки розширюються їхні перспективи і вони набувають досвіду.
Таким чином, діти також повинні мати права для захисту життя і значного зменшення їхніх страждань, для сприяння всебічному розвиткові їх людського потенціалу і для того, щоб вони самі усвідомили свої потреби, права та можливості.
У чому полягає соціально-правова цінність Конвенції про права дитини?
Конвенція про права дитини 1989 р. – це складова частина комплексу документів про права людини. Її слід розглядати в контексті становлення громадського суспільства, демократизація та гуманізація суспільства.
Соціальна роль Конвенції визначається тим, що, встановлюючи чіткі правові зобов’язання держав, вона водночас містить моральні орієнтири і закладає педагогічні основи спілкування дорослих з дітьми.
Основна ідея Конвенції – найкраще забезпечення інтересів дитини, її права на виживання, розвиток, захисті й активну участь у житті суспільства. Конвенція про права дитини проголосила дитину суб’єктом правових відносин. Це означає, що діти повинні володіти правами людини самі по собі, а не завдяки тому, що їхні інтереси представляють батьки бо опікуни. Визначаючи дитину самостійним суб’єктом права, Конвенція підкреслює, що діти володіють громадянськими, політичними, економічними, соціальними і культурними правами людини. При цьому здійснення одного права невід’ємне від здійснення інших; будь-яка людина, в тому числі й дитина, може бути тільки тоді, коли вона захищена і від репресій, і від злиднів.
Конвенція проголошує пріоритетність інтересів дітей перед будь-якими інтересами держави, суспільства, релігії, сім’ї. спектр прав, які надаються дітям, надзвичайно широкий. Конвенція проголошує рівність дітей незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного і соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та інших обставин.
Конвенція проголошує право дитини знати свої права. Тому держави-сторони зобов’язані, використовуючи належні та дієві засоби, широко інформувати про принципи й положення Конвенції як дорослих, так і дітей (ст. 42).
20 листопада 1989 року кожна країна доклала чимало зусиль для підготовки даного документа. Душею і головним ініціатором вироблення конвенції був громадянин Польщі, відомий юрист, професор Адам лопатка.
Структурно Конвенція про права дитини складається з преамбули, трьох частин, що об’єднують 54 статті. Дана Конвенція набула чинності 29.09.1990 р. як юридично обов’язковий документ для країн ООН. Для України конвенція набула чинності 27 вересня 1991 року.
ООН не тільки прийняла Конвенцію, але й створила механізм, за допомогою якого можна перевірити фактичне виконання державами взятих зобов’язань. Відповідно до статті 43 Конвенції створено комітет ООН з прав дитини.
Однією з міжнародних організацій захисту прав та інтересів дитини є Дитячий фонд ООН. Він був створений як тимчасовий орган для допомоги дітям у країнах, зруйнованих Другою світовою війною. Україна стала членом Дитячого фонду ООН у 1958 році.
Закріплення прав дитини в національному законодавстві
Законодавство України в галузі прав людини, насамперед Конституція України, гарантує рівність дітей у загальногромадянських правах та їх захист.
Відповідно до статті 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від їх походження, а також від того, народжені вони в шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація забороняються. Покарання за його допущення передбачається відповідними статтями Кримінального Кодексу.
Відповідно до статті 51 Конституції України, сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Розділ IVОснов законодавство про охорону здоров’я встановлює заохочення материнства та гарантії охорони здоров’я матері і дитини.
Права дитини закріплюються і Законом України «Про громадянство». Так, дитини, батьки якої на момент народження дитини перебували у громадянстві України, є громадянином України незалежно не залежно від того, народилася вона на території України чи за її межами.
2 Методика ознайомлення молодших школярів з правами та обов’язками громадян України
2.2 Аналіз нормативних документів та матеріалів підручника
Україна — молода демократична держава, що визначила свій шлях до цивілізованої правослухняної Європи. Україна вступила до Ради Європи, ратифікувала 17лишаї 1997року Європейську конвенцію про захист прав людини та основних свобод, і відтоді Європейський суд з прав людини щорічно розглядає понад тисячу заяв від українців, які прагнуть справедливості. Проте більшість українських звернень відхиляються Євросудом як неприйнятні для подальшого розгляду переважно через те, що українці не знають як власне законодавство, так і міжнародне.
Найбільш вразливою і незахищеною верствою населення в Україні є діти. В українському законодавстві є Бюджетний, Митний, Земельний та інші кодекси, а от Дитячого кодексу в Україні немає. Щоправда, є Сімейний кодекс, але він ледь-ледь прикриває цю законодавчу прогалину. Мета мого дослідження — показати актуальність і необхідність створення Дитячого кодексу України (ДКУ). У своєму проекті ДКУ я використав лише декілька десятків законів і підзаконних актів, не змінюючи змісту цих законів. Кожна стаття ДКУ закінчується посиланням на порядковий номер закону (перелік їх я додаю в кінці ДКУ) і статтю цього закону. Сподіваюсь, що моє дослідження у формі Дитячого кодексу України заповнить законодавчу прогалину і принесе практичну користь нашим дітям. Запрошую усіх до участі в обговоренні запропонованого мною проекту.