Розробити методику формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій на основі двоступеневої інтеграційної моделі формування економічних знань.
Експериментально перевірити розроблену методику формування економічних знань засобами комп’ютерних технологій у майбутніх інженерів-педагогів.
Розробити та впровадити в навчальний процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів рекомендації щодо формування в них економічних знань засобами комп’ютерних технологій.
Об’єкт дослідження – процес навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін.
Предмет дослідження – формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін підвищиться за умови реалізації методики навчання, в основі якої знаходиться двоступенева модель, заснована на інтеграції комп’ютерних, економічних і технічних знань.
Методи дослідження:
теоретичний пошук: аналіз наукової та методичної літератури з проблеми формування економічних знань; міждисциплінарний синтез; порівняння, узагальнення й систематизація теоретичного і практичного матеріалу, що вивчається майбутніми викладачами технічних дисциплін; теоретичне моделювання;
емпіричні методи: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, порівняльний); педагогічне спостереження за діяльністю студентів; анкетування, бесіди з викладачами вищих інженерно-педагогічних навчальних закладів; ретроспективний аналіз власного досвіду;
математичні методи – методи статистичної обробки кількісних показників дослідження для визначення вірогідності отриманих результатів.
Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, філософських положеннях про взаємозв’язок та взаємозумовленість явищ і процесів, законах формальної логіки, основних положеннях системного підходу, положеннях про цілісність навчального процесу, комплексний підхід до навчання, теорії поетапного формування розумових дій.
Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які стосуються:
– підготовки інженерно-педагогічних кадрів (Б.М. Арпентьєв, С.Ф. Артюх, А.Т. Ашеров, В.В. Бажутін, П.Ю. Баранов, В.С. Безрукова, О.К. Бєлова, І.Б. Васильєв, О.Е. Коваленко, Н.В. Кузьміна, М.В. Кухарєв, М.І. Лазарєв, А.Т. Маленко, А. Мелецінек, І.В. Синельник, Г.М. Стайнов, Н. Є. Ерганова та ін);
– основ економічної освіти (А.Ф. Аменд, З.А. Валієва, Ю.К. Васильєв, О.В. Ваценков, Н.Г. Гордієнко, О.Г. Горохольська, Л.П. Кураков, Л.Л. Любімов, М.Л. Малишев, Л.П. Мельникова, А.С. Нисимчук, А.С. Прутченков, В.К. Розов, Н.П. Рябініна, А.А. Саіпов, І.А. Сасова, В.А. Товстик, Л.П. Фрідман, Б.П. Шемякін та ін);
поняття знань та їхнього зв'язку з уміннями, навичками (Ю.К. Бабанський, П.І. Підкасистий, І.П. Подласий, М.Л. Портнов, І.Ф. Харламов та ін);
комп’ютерних засобів навчання (А.Т. Ашеров, О.І. Башмаков, І.Л. Башмаков, Л.В. Глухова, А.С. Гринберг, М.І. Жалдак, О.О. Золотарьов, А.О. Іванова, Н.В. Макарова, Ю.І. Машбиць, О.К. Овчаренко, М.О. Пивоварова, Г.В. Сучков, В.О. Чернов та ін);
– вибору технологій навчання (О.К. Бєлова, І.О. Зимня, О.Е. Коваленко, М.І. Лазарєв, О.М. Пєхота, Г.К. Селевко, М.П. Сибірська та ін).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
удосконалено підходи до формування навчального матеріалу економічних дисциплін шляхом встановлення комплексних міжпредметних зв’язків комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін, що забезпечує інтеграцію знань з цих дисциплін;
вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін засобами комп’ютерних технологій, в основу якої покладено двоступеневу інтеграційну модель; перший ступінь – інтеграція комп’ютерних та економічних знань, другий ступінь – інтеграція комп’ютерно-економічних і технічних знань;
подальшого розвитку набули засоби комп’ютерних технологій у формуванні економічних знань в контексті інтеграції комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін; розвиток полягає у забезпеченні можливості поетапного формування економічних знань;
подальшого розвитку набула систематизація компонентів економічних знань у відповідності до категорій логіки: поняття, судження, умовивід, теорія, оцінка, критерії, термін, опис, процес, метод, засоби, концепція;
подальшого розвитку набули теоретичні засади здійснення самостійної роботи майбутніх викладачів технічних дисциплін при формуванні економічних знань; розвиток полягає у поступовому адаптуванні студентів до збільшення долі самостійності за допомогою комп’ютерних засобів.
Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці, експериментальній перевірці та впровадженні у процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів методики формування економічних знань засобами комп’ютерних технологій; у розробці та впровадженні навчально-методичного комплексу економічних і технічних дисциплін.
Методику формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін засобами комп’ютерних технологій упроваджено в Бердянському державному педагогічному університеті (довідка про впровадження № 63/1970-08 від 14.12. 2007 р) та Українській інженерно-педагогічній академії м. Харкова (довідка про впровадження № 106-04-111 від 25.12. 2007 р).
Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення процесу професійної підготовки студентів технічних та інженерно-педагогічних навчальних закладів.
Особистий внесок автора в спільній публікації [12] полягає у розробці рекомендацій стосовно використання комп’ютерних технологій у вирішенні економічних завдань під час дипломного проектування.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було апробовано на:
науково-практичній конференції "Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти" (Київ-Запоріжжя, 2003 р);
науково-практичній конференції "Еколого-економічні проблеми північного Приазов’я: економіка, екологія, освіта" (Бердянськ, 2007 р);
науково-практичній конференції "Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в Європейський освітній простір" (Бердянськ, 2007 р)
засіданні вченої ради Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 26 грудня 2000 р);
наукових і методичних семінарах кафедри економіки підприємства Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 10 від 18.05. 2001 р., протокол № 5 від 05.11. 2001р., протокол № 9 від 10.04. 2002 р., протокол № 5 від 06.11.02 р., протокол № 8 від 31.03.03 р., протокол № 3 від 04.11.03 р).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено у 9 опублікованих наукових працях без співавторів, з них 6 – наукові статті та 3 – методичні рекомендації.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку літератури з 154 джерел, із них 7 – іноземними мовами, 6 додатків на 130 сторінках.
Повний обсяг роботи – 338 сторінок. Робота має 9 таблиць на 23 сторінках і 24 рисунки на 15 сторінках.
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методологічну й теоретичну основи, розкрито наукову новизну, практичне значення, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.
У першому розділі "Теоретичні основи формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій" проведено аналіз сучасної системи навчання майбутніх викладачів технічних дисциплін розв’язанню професійних економічних завдань; вивчено проблему формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі; визначено роль засобів комп’ютерних технологій у формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів; встановлено комплексні міжпредметні зв’язки комп’ютерних, економічних і технічних навчальних дисциплін; розроблено двоступеневу інтеграційну модель формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.
У дисертації на основі аналізу законодавчих актів, концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти, освітньої документації, яка регламентує підготовку майбутніх викладачів технічних дисциплін, педагогічних праць (В.В. Бажутін, В.С. Безрукова, Е.Ф. Зеєр, В.Д. Іванова, Г.О. Карпова, О.Е. Коваленко, В.П. Косирєв, Ю.А. Кустов, В.В. Кустова, Г.Г. Левіна, Г.М. Синицина, Н.М. Нікітіна, О.М. Железнякова, М.О. Пєтухов, З.А. Решетова, С.А. Бєляєва, Є.В. Шматков, Н. Є. Ерганова та ін) доведено, що економічні знання, знаходячись в основі обґрунтування доцільності прийнятих технічних рішень, в умовах науково-технічного прогресу, переходу виробництва до ринкових відносин, великої кількості економічних реформ, комп’ютеризації робочих місць вимагають ефективної методики їх формування. Формування економічних знань за чинною методикою здійснюється тільки в межах таких економічних дисциплін: "Економічна теорія", "Економіка підприємств та маркетинг", "Організація виробництва і менеджмент", що займають лише 4% часу від загальної кількості навчального часу. Ці дисципліни у своєму змісті відбивають деякі особливості функціонування конкретного виробництва й характеризуються застосуванням, здебільшого, традиційних засобів навчання, тим самим, не забезпечуючи очікуваного результату в контексті сучасних вимог до фахівців. Про це ж свідчать результати проведеного констатувального експерименту серед майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю і співбесід з викладачами економічних і технічних навчальних дисциплін у студентів відповідних інженерно-педагогічних спеціальностей.