Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів (стр. 2 из 12)

2) малювання умовно плоских і об'ємних предметів у перспективі, тривимірному зображенні предметів на двовимірній площині [69, 53-54].

Натурою для вивчення і малювання у фронтальному положенні є предмети, що близькі до плоских геометричних форм (квадрата, прямокутника, трикутника, кола, овалу та їхніх комбінацій). Наприклад: прапорці, вимпели, журнал, конверт, шахова дошка, портфель, декоративна тарілка, тенісна ракетка, слюсарні, музичні та інші інструменти (молоток, лучкова пилка, лобзик, лопата, ножиці, балалайка), а також предмети рослинного і тваринного світу (листя і гілки дерев, квіти, комахи) [18, 47].

У навколишньому житті є багато умовно-плоских предметів. З них потрібно вибирати такі, які відповідали б завданням навчання. Моделі за формою і кольором слід добирати такі, які б підсилювали інтерес до малювання. Практичні заняття з малювання умовно-плоских предметів, розміщених перед тими, хто малює, у фронтальному положенні, яке не вимагає передачі перспективи, допоможуть їм більш правильно зрозуміти складний процес малювання з натури, засвоїти основи графічної грамоти (поняття про форму, пропорції, конструктивну будову, просторове положення предмета, колір та ін.); здобути знання, уміння й навички в зображенні плоских предметів [52, 98].

У процесі навчання реалістичного зображення малюнка, основними завданнями є розвиток сприймання натури та зображення її форми на площині графічними засобами за законами зорового сприйняття. Тому під час практичних занять з малювання особливу увагу слід звертати на правильне сприймання натури тими, хто малює, на розвиток їхньої спостережливості, виховання вміння аналізувати натуру.

У процесі сприймання натури головну роль відіграють органи зору тих, хто малює, тому завданням педагога є виховання в них уміння цілеспрямовано спостерігати: порівнювати між собою предмети, їхні частини, встановлювати між ними схожість і розбіжність, визначати форму, пропорції, конструктивну будову, просторові ознаки, виділяючи в них естетичний зміст [25, 41].

Враховуючи індивідуальні особливості сприймання тих, хто малює, А.О. Дейнека зазначав, що всі люди бачать неоднаково чисто, яскраво: один бачить узагальнено світло, тінь, другий – деталі; треба вчити бачити предмет із усіма деталями, але цілісно, роботу виконувати частинами, однак весь час дивитись на неї широким узагальнюючим поглядом. Це правило вчений радив наполегливо втілювати в життя під час навчання [22, 186]. Розвиток спостережливості в процесі малювання відіграє важливу роль у формуванні особистості людини. Визначний педагог К.Д.Ушинський вважав, що розвиток у дітей спостережливості потрібний для розвитку мислення і для загального розвитку [74, 281].

У малюванні з натури слід дотримуватися загальновизнаних умов для сприймання й аналізу зображуваного. Вміння «бачити» натуру на початковій стадії малювання вирішує успіх роботи, сприяє правильному мисленню про предмети (про їхню форму, пропорції, конструктивну будову, колір), уточнює та збагачує уявлення про навколишню дійсність. Малюнок з натури є основним видом зображення в оволодінні грамотою реалістичного зображення [9, 41].

Малюнок безпосередньо з натури – це процес, при якому ми не тільки наочно бачимо предмет, спостерігаємо за ним, визначаємо його форму, пропорції, конструктивну будову, а й реалістично його зображуємо. Під час зображення предмета ті, хто малює, набувають умінь і навичок у розміщенні малюнка на певній площині, послідовності побудови малюнка, передаючи характерну форму, пропорції та просторове положення натури, оволодівають технічними прийомами роботи [5, 135].

Отже, головним завданням малювання з натури має бути вміння бачити і зображувати об'єкти. При цьому уточнюється і збагачується активне сприймання явищ і предметів навколишньої дійсності, що сприяє розвитку мислення та пізнавальних здібностей тих, хто малює. Розглянемо, як відбувається процес побудови реалістичного малюнка. Малювання з натури починається з вивчення предмета, який потрібно малювати. Визначають призначення предмета, його форму, пропорції, конструктивну будову, положення в просторі, добирають способи його зображення на площині.

Вивчення комбінованої форми предмета зумовлене складною роботою органів сприймання, внаслідок якої в свідомості формується образ об'єкта, який ми сприймаємо. Тому таке велике значення має вміння «бачити» натуру. Безпосередньо після цілеспрямованого спостереження і вивчення натури розпочинають її зображення. Продумують композицію малюнка, намічають загальну форму натури [26, 103]. Після виконання начерку предмета уточнюють правильність зображення, порівнюючи його з натурою. Малюнок закінчують промальовуванням деталей та передачею кольору чи тону.

Розглянемо особливості сприймання предмета і його зображення на площині в процесі малювання з натури.

Малювання з натури, як кожна творча діяльність, потребує виконання таких завдань:

1) попереднього аналізу натури;

2) композиційного розміщення зображення на аркуші паперу;

3) передачі конструктивної форми і пропорцій предмета;

4) детального промальовування форми предмета;

5) передачі художньої цілісності малюнка [73, 124-125].

Щоб оволодіти складним процесом зображення, насамперед треба
вміти аналізувати форму предметів щодо її геометричної основи, оскільки це має важливе значення не тільки під час зображення простих предметів, а й під час малювання форм тваринного і рослинного світу, людини та ін. Відомий художник-педагог Д.Б. Кабалевський писав, що «жива форма живих натур звичайно не є правильною геометричною формою, але в схемі вона теж близька до цих геометричних форм, повторюючи закони розміщення світла на перспективно віддалених площинах, які існують для геометричних тіл» [28, 14].

Аналіз натури не тільки підвищує інтерес до зображуваних предметів у тих, хто малює, а й виховує в них уміння аналізувати модель.
Аналіз ґрунтується на спостереженні та порівнянні для з'ясування основної конструкції натури та встановлення зв'язків з уже знайомими формами предметів, з геометричними фігурами.

Аналізуючи, наприклад, портфель (рис.1), з'ясовуємо, що це сумка, куди кладуть книги і зошити. Верхня частина, яка закриває сумку, називається клапаном. Портфель має ручку, замок. Далі визначаємо прямокутну форму предмета, його основні пропорції. Все це дає змогу перейти до продуманої побудови малюнка.

У процесі малювання значна роль належить умінню визначати на око пропорції натури. Враховуючи основні пропорції предмета, можна правильно визначити композицію малюнка, тобто величину і місце зображення на аркуші паперу [62, 54].

Рис.1. Портфель

Композиційне розміщення малюнка на аркуші паперу є першим станом у процесі зображення. Важливу роль у цьому процесі відіграють органи зору людини, які не однаково фіксують все розміщене перед очима, а бачать вибірково й абстрагуються від непотрібного в даний момент (рис. 2).

Рис.2. Визначення пропорцій предмета

Малюнок потрібно розмістити композиційно так, щоб аркуш паперу був рівномірно заповнений, зображення не сприймалося занадто малим або великим. Враховуючи просторове положення натури (фронтальне), її форму (прямокутну), пропорції тощо, намічають величину зображення щодо формату наперу і виконують загальний начерк моделі (рис. 3). Для цього проводять верхню горизонтальну пряму (довжину портфеля), ділять її на три рівні частини, дві з них відкладають униз, визначивши висоту портфеля. Намітивши тонкими лініями прямокутну форму портфеля та визначивши місце для його ручки, з'ясовують композицію малюнка.

Передача конструктивної форми та пропорцій предмета вимагає не тільки розвинених якостей сприймання, особливо методу порівняння, а и знань конструктивної будови натури. Вміння бачити натуру в цілому, помічати конструктивні особливості форми, пропорції її частин, визначати місця взаємопереходів різних форм і вміння передати все в малюнку лінійними засобами є підготовкою до детального промальовування форми предмета [44, 91-92].

Рис. 3. Загальний начерк моделі портфеля

Після з'ясування композиції малюнка продовжують його побудову: визначають пропорції та загальну форму ручки, клапана і замка натури.

Детальне промальовування форми предмета з урахуванням технічної сторони виконання потребує насамперед конкретизації сприймання. Намітивши конструктивну будову деталей (замка, ручки портфеля тощо), слід чітко промальовувати їхні характерні ознаки, пам'ятаючи про загальне на малюнку.

Для передачі художньої цілісності малюнка на завершальній стадії потрібні найактивніші форми сприймання і мислення, оскільки слід виділити основні характерні особливості предмета, конкретизувати одні деталі й узагальнити інші [53, 66].

У малюванні з натури, як і в будь-якій роботі, треба дотримуватися певної системи та послідовності зображення.

Для розвитку конструктивного мислення слід вчитися сприймати предмет у цілому [14, 85]. Так, під час малювання прапорця доцільно дотримуватися такої послідовності побудови малюнка: спочатку визначають величину малюнка на аркуші паперу, намітивши тонкими лініями довжину прямокутної форми полотнища і древка з додержанням пропорцій 1:1. Для цього проводять верхню горизонтальну пряму (довжину полотнища) і такий самий відрізок відкладають униз, визначивши висоту древка прапорця.

Намітивши габаритні (найбільші) розміри натури, з'ясовують композицію малюнка і закінчують побудову загальної (прямокутної) форми полотнища, визначивши його ширину і провінцій горизонтальну і вертикальну лінії. Потім зображують виріз полотнища трикутної форми. Для цього проводять через середину полотнища допоміжну горизонтальну пряму, на якій визначають вершину та контур, вирізу. Закінчують малюнок перевіркою лінійного зображення з натурою, визначенням форми древка і передачею кольору [52, 213]. Аналогічно цьому виконують зображення зошита, лучкової пилки та інших предметів прямокутної форми.