Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів (стр. 6 из 12)

Проводячи лінію, треба дивитись не на кінець олівця, а на те місце, куди має продовжуватися лінія, і оком немовби підказувати її напрямок. Особливої уваги вимагає проведення кіл та овалів. Учень повинен стежити за тим, щоб його рука не напружувалась, звикати до правильних рухів. Після тренувального проведення горизонтальних, вертикальних і похилих ліній доцільно виконати вправу на розвиток окоміру. Для цього на аркуші проводять кілька ліній і на око, без циркуля, ділять їх спочатку на парну кількість частин (дві, чотири, вісім), а потім — на непарну (три, п’ять, дев’ять). На початку кожного уроку образотворчого мистецтва можна запропонувати дітям виконати вправи з проведення ліній [39, 59].

Курс малювання з натури в початкових класах починається з виконання малюнків листя груші або сливи (рис.4). Ці моделі нескладні за будовою і зручні тим, що їх можна роздати на кожну парту. Для цього листя наклеюють на паспарту попарно, щоб можна було порівняти між собою обидві форми предметів. Якщо немає готового паспарту, листя кладуть на аркуш білого паперу — тоді чітко видно загальні обриси кожної моделі [44, 75].

Рис.4. Малювання листя груші і сливи

Вчитель починає урок з пояснення теми. Далі він ознайомлює учнів з натурою, разом з ними аналізує особливості форми моделі. З допомогою викладача діти встановлюють, що листки мають неоднакову будову. Так, листок берези більш видовжений, ніж листок бузку; найширша його частина знаходиться майже на середині всієї довжини; березове листя має зубчики. Бузкове листя, навпаки, зубчиків не має, найширше місце його знаходиться біля основи і т. д.

Від характеристики натури вчителі, переходить до пояснення ходу малювання. Тут йому не обійтись без класної дошки. Викладач малює, докладно пояснюючи свої дії. Учні працюють одночасно, проте не копіюють малюнок вчителя, а тільки дотримуються послідовності етапів малювання [17, 135].

Оскільки учні ще не ознайомлені з композицією, треба показати і пояснити їм, як краще розмістити малюнок на папері. Рекомендуємо накреслити на дошці прямокутник, який відповідав би пропорціям альбомного аркуша і узагальнено намітити, де буде розміщений лист берези, а де — бузку. Треба, щоб зображенням не було тісно, разом з тим, вони не повинні бути надто дрібні або розкидані по всьому аркуші.

Лише після того, як знайдено місце кожного листка на папері, приступають до побудови малюнків. На першому етапі проводять центральну жилку листка — вона буде одночасно і віссю симетрії. На ній відкладають довжину, визначають, де буде проходити лінія найширшої частини листка. Після цього плавною лінією окреслюють загальну форму предмета. На другому етапі уточнюють величину і напрямок черешка, намічають дрібніші жилочки, а в березовому листку промальовують зубчики. Третій етап відводиться завершенню малюнка. Ще раз порівнюється зображення з натурою, докладно проробляються всі деталі.

Під час уроку вчитель підходить до кожної парти, розглядає малюнки, дає учням практичні поради. Слід привчати дітей, щоб вони починали малювати тонкими лініями — це дасть можливість робити виправлення в малюнку без допомоги гумки [30, 38].

Наступне завдання — малювання квітів (рис.5). Для натурної постановки в початкових класах слід підбирати прості, площинного характеру, форми квітів. Це — ромашки, волошки, шипшина, кульбаба тощо. Всі вони мають нескладну будову, чіткий силует, стримане забарвлення. У середній школі структурну складність образотворчих завдань необхідно збільшувати [50, 7].

Рис. 5. Послідовність зображення квітки

В процесі малювання квітки учні зустрічаються з рядом труднощів. Так, тут не буде чітко виявленої центральної осі, як в листя, її прийдеться уявити лінією, що проходить через стебло і чашечку квітки. Малюнок починають саме з проведення цієї осі. На ній відмічають висоту і ширину моделі, визначають, де розміщені квітка, стебло, листки — тобто накреслюють схему рослини.

Після цього приступають до побудови самої квітки. Намічають центр — чашечку і тичинки, віночок пелюстків зображають у вигляді кола. Все це треба зробити, не виходячи за межі схеми, інакше пропорції моделі будуть порушені. Як і при малюванні листя, від загального переходять до деталей. Послідовно промальовують тичинки, пелюстки, листя стебла. На цьому етапі треба частіше порівнювати малюнок з натурою, що дозволить вчасно зробити виправлення. Зайві лінії витирають гумкою.

Для малювання прямокутних і круглих предметів рекомендуємо підбирати площинні за своєю формою моделі. Це може бути папка для паперів, блокнот, зошит, тарілка тощо. Модель ставлять у фронтальному положенні відносно кожного учня, а за можливістю роздають всім у класі.

Як завжди, вчитель починає урок з пояснення характеру нового завдання. Він ознайомлює учнів з натурою, демонструє для порівняння дві-три подібні форми предметів, аналізує конструктивні особливості моделі. Всі свої пояснення вчитель супроводжує замальовками на дошці. Потім начерки стираються і учні приступають до композиції малюнка [57, 168].

При розміщенні зображення на папері треба враховувати пропорції предмета. Наприклад, розміри портфеля чи нотного зошита вимагають, щоб альбомний лист лежав горизонтально, а для зображення папки краще вертикальне положення листка альбому.

На перших уроках діти вчилися ділити лінії на різну кількість відрізків. Тепер вони зможуть використати набуті навички, оскільки малювання прямокутних форм не обходиться без ділення відрізків. Учні вчаться правильно проводити горизонтальні та вертикальні лінії, будувати прямі кути на око. Для закріплення пройденої теми можна порекомендувати учням намалювати вікно, двері, рамку тощо. Це знадобиться під час малювання на теми з навколишнього життя або при ілюструванні казок [61, 7].

Нові практичні навички здобувають учні, коли починають малювати круглі предмети: тарілку, м’яч, надувну кулю. Вони ще більше розвивають свій окомір, а це дуже важливо при зображенні двовимірних форм. З допомогою вчителя діти розвивають також уміння аналізувати будову предметів. Без цього неможливе реалістичне малювання з натури.

Першою вправою є малювання тарілки. Щоб правильно передати у малюнку характер предмета, треба знайти головне, що властиве формі в цілому (прямокутна, кругла), виділити її основні елементи. Найкраще це зробити способом порівняння. Вчитель ставить поряд із звичайною тарілкою овальне блюдо. Один і предметів круглий і в ньому висота дорівнює ширині, тоді як овальному висота менша, ніж ширина. Малюнок починають з проведення горизонтальної і вертикальної осей, що перетинаються. На них, виходячи з центру перетину, відкладають рівні відрізки, які і визначають межі тарілки. Через відмітки плавною кривою проводять основне коло, потім визначають ширину бортиків тарілки і промальовують друге коло — дно тарілки. Треба слідкувати, щоб усі кола були концентричними. Замкнені криві проводять від руки без допомоги циркуля [50, 7].

Від загальних форм переходять до окремих деталей. На закінчення ще раз уточнюють обриси круга тарілки, промальовують візерунки на бортиках і дні. Вчитель може порекомендувати дітям замалювати вдома м’яч, скляну колбу та інші круглі предмети.

Завдання малювання з натури гілок з бруньками виконується весною, коли дерева ще не вкрилися листям і чітко видно будову кожної гілки [35, 27].

На відміну від прямокутних чи круглих предметів, які учні малювали раніше, гілка не має конкретного обрису. Тому художники самі обмежують модель такого типу певною формою. В даному випадку гілку можна вписати в багатокутник. Проте цей метод доступний учням старших класів, а діти початкової школи не зможуть повністю зрозуміти значення ліній, яких немає в натурі. Якщо вчитель буде вимагати від них обов’язкової побудови багатокутника, вони все одно не зуміють використати його на практиці [45, 52].

Малювання в школі має на меті не тільки навчити учнів більш-менш правильно передавати реальні предмети, їх пропорції, але й, що дуже важливо, складає основу для творчої роботи. Тому вчитель малювання повинен весь час намагатися якнайтісніше пов’язати творчі малюнки за уявою, якими так захоплюються діти, з тими знаннями, що вони набули на уроках образотворчого мистецтва.

Програма образотворчого мистецтва для початкової школи рекомендує перші заняття з натурного малювання починати з таких завдань і вправ, які наочно розкривають поняття про форму предметів. Це спостереження і малювання умовно плоских предметів, тобто таких, які мають незначну товщину. Програма передбачає малювання папки, тонкої книжки, зошита, тарілки, листя рослин та ін. Моделі краще ставити перед кожним рядом учнів або розташовувати на столах так, щоб ті, хто малює, бачили їх фронтально.

Ознайомлюючи молодших школярів з особливостями малювання прапорців, різних за формою, на цьому занятті ставиться за мету ознайомити учнів з способами вивчення форми предметів, визначення їх пропорцій, а також навчити їх правильно визначати місце і розмір зображення предмета на аркуші паперу. На цьому ж занятті учні ознайомлюються із елементарними прийомами роботи фарбами [55, 58].

Заняття починається з невеликої бесіди. Вчитель розповідає про державний прапор України, про те, що символізують його кольори, показує учням зображення прапорів інших країн. Прикріпивши на дошці три однакові прапорці прямокутної форми, учитель ознайомлює дітей з поняттям «натура», з вимогами, які ставляться до малювання з натури. Після цього учні разом з ним аналізують форму прапорця. Вчитель, активізуючи увагу учнів, ставить їм запитання: «Що більше — довжина чи висота прапорця? На скільки більше?»