Під час проведення заняття використовуються такі міжпредметні зв’язки: з основ здоров’я у 2 класі: „Охайність і особиста гігієна”; математики 4 кл.: „Плоскі та об’ємні геометричні фігури. Розгортки.”
Отже, нами розроблена методика використання міжпредметних зв’язків при вивченні розділу “Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів” у 5 класі, експериментальна база перевірки розробленої методики НВК №12 м.Рівне.
2.2. Планування занять з трудового навчання
Метою планування занять є полегшення праці вчителя, адже зробивши планування він буде бачити, що і коли йому потрібно зробити.
Планування буває календарно-тематичне, річне, семестрове та урочне. При річному плануванні план роботи складається на цілий навчальний рік. При семестровому – план роботи складається на семестр, в ньому вказуються теми уроків та їх дати.
Попередню підготовку до занять з трудового навчання вчитель повинен починати задовго до безпосереднього проведення їх, іноді ще в кінці поточного навчального року або під час літніх канікул. Проводиться вона по всіх розділах програми трудового навчання.
Умовно в цій підготовці можна виділити наступні етапи:
· Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об’єму і змісту знань, практичних вмінь і навичок по кожній темі якими повинен оволодіти учень. Вчитель має урахувати особливості виробничого оточення школи, наявності в даній місцевості народних ремесел і промислів.
· Вивчення посібників з основ техніки, технології і організації праці, вчитель продивляється і вивчає довідникову літературу і інші нові матеріали, які мають відношення до змісту програмного матеріалу і позакласної роботи з техніки і праці.
· Вивчення нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики занять по предмету в цілому і окремим розділам і темам програми. Аналіз і узагальнення власного досвіду проведення занять в минулому році.
· Перевірка і приведення в порядок обладнання майстерень, ремонт і поновлення їх, придбання нових інструментів, приборів, механізмів. Продумування порядку збереження і обліку обладнання, видачі його учням для роботи, способів утримування інструментів і обладнання в справному стані.
· Обстеження наочних посібників і технологічної документації, придбання або розробка посібників яких не вистачає, складання нових технологічних карт і інструкційних документів.
· Складання переліку об’єктів праці учнів з урахуванням програмних вимог, наявного обладнання, матеріалів і можливостей їх придбання, потреб в тих чи інших виробах, реалізації їх, а також дидактичних і методичних вимог.
· Продумування технології виготовлення виробів. Виготовлення окремих виробів з цілю перевірки послідовності технології і витрати часу.
Етап попередньої підготовки до занять завершується продумування системи уроків по кожній темі і складанням календарного плану.
Для зразка в додатку №1 наведено фрагмент календарно-тематичного плану по розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах”.
Підготовка вчителя до уроку. Початковим етапом цієї підготовки являється аналіз попереднього уроку: встановлення, наскільки повно були досягнуті його навчально-виховні цілі і виконаний план, що проведено вдало і які залишились проблеми в знаннях і вміннях учнів. На основі аналізу уточнюються тема і мета наступного уроку. Це важливий момент у підготовці до уроку, так як в залежності від теми роботи, підбір матеріалу, який повинен бути доступним для учнів і представляти собою закінчене ціле. В формуванні мети необхідно дати відповідь на питання, чому треба навчити учнів на даному уроці, які нові знання і вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель вивчає матеріал, який необхідно подати учням на уроці, відмічає поняття, які потребують пояснення, виділяє нові операції і прийоми.
Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Якщо вчитель намічає перевірити знання учнів раніше вивченого матеріалу, то він повинен встановити, які саме знання будуть перевірятися, сформулювати питання і помітити, кого з учнів потрібно спитати. Крім того він повинен визначити зміст, послідовність і методи викладання нового матеріалу, підготувати наочність і демонстрації, які будуть використовуватися на даному етапі уроку. Вчитель повинен також записати висновки, формулювання і визначення, які будуть продиктовані учням.
Відповідальний етап підготовки до уроку – розробка методики інструктажу, пробного виконання дії учнями і вправи. Вчитель повинен визначити, який вид інструктажу він буде використовувати, що і як буде показувати учням, які прийоми демонстрації буде використовувати, кого з учнів викличе для пробного виконання дій, як організує практичну роботу і т. д.
Важливий момент в підготовці до уроку – контрольне виготовлення вчителем того виробу, який будуть виконувати учні. На уроці він використовується в якісній наочності при поясненні учням трудового завдання. В процесі його виготовлення вчитель уточнює технологію, яку потім рекомендує учням, а також час виконання даної роботи.[25]
Результатом планування є розроблені і складені плани конспекти занять.
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв’язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
Для перевірки ефективності розробленої методики використання міжпредметних зв’язків на заняттях з трудового навчання при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 – 6 класах, було проведено експериментальну роботу в школі. Для цього на початку експерименту було визначено експериментальний і контрольний класи. В якості контрольного було вибрано 5 – А клас, який за успішністю, був дещо кращий від експериментального – 5 – Б класу.[12,51]
В експериментальній роботі ми використовували результати усного опитування, контрольної роботи протягом всього періоду навчання.
У своєму дослідженні ми використовували метод контрольних робіт. Суть цього методу полягає в наступному. Для з’ясування рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із основних компонентів знань: теоретичного матеріалу, вмінь та навичок, які вироблялись в процесі вивчення даного розділу.
Діяльність з вивченням рівня знань учнів проводилась у декілька етапів: відбір змісту письмової роботи, проведення контрольної роботи, аналіз та оцінка знань, з’ясування можливих причин поганого засвоєння знань.
Контрольна робота складалась на основі раніше вивченого матеріалу. Засвоєння давалось у двох варіантах та складалось з 3-х питань (Додаток 3).
В експерименті приймали участь один експериментальний (5 – А) та один контрольний (5 – Б) класи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук. Ми запланували, що предметом її вивчення учнів є процес навчання учнів обслуговуючій праці у 5 класі загальноосвітньої школи. Для початку ми виписали оцінки обох класів з попередної теми за результатами тематичного оцінювання, в зміст якого входили питання як теоретичного, так і практичного характеру. Перевіривши їх, ми з’ясували, що в учнів невисокий рівень знань.
Результати наведенні в таблиці 1.
Таблиця 1
| Клас | К-сть учнів | Бали | |||||||||
| 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | Середній бал | ||
| Контрольний 5-Б | 15 | 1 | 0 | 2 | 0 | 4 | 1 | 2 | 1 | 4 | 5,93 |
| Експериментальний5-А | 15 | 0 | 1 | 0 | 1 | 5 | 1 | 1 | 3 | 3 | 5,67 |
Результати знань учнів на початок експерименту
Після визначення початкових знань учнів ми розпочали безпосередню індивідуальну роботу з кожним класом.
На початку експерименту, готуючись до занять, ми підібрали матеріал з теми заняття, користуючись матеріалами підручників з трудового навчання.
В контрольному класі матеріал з розділу вивчався за традиційною методикою проведення занять у школі.
В експериментальному класі заняття проводилися за розробленою нами методикою використання міжпредметних зв’язків. Цей матеріал ми використовували на різних етапах уроку. Учні активно приймали участь в обговоренні питань.
В процесі заняття за учнями експериментального класу проводилося спостереження і контроль знань. На заключному занятті в експериментальному та контрольному класах була проведена підсумкова контрольна робота (Додаток 3), яка складалась так, щоб її могли виконати учні обох класів, тобто на рівні оптимальної доступності. Вона передбачала перевірку знань, проводилась в кінці експерименту.
На кінець, ми порівняли результати рівня знань експериментального класу, в якому використовувалась розроблена нами методика, і контрольного, де вона не використовувалась.
При підведенні підсумків нашого експерименту ми виявили, що рівень знань експериментального класу набагато вищий, ніж контрольного.
Результати наведені в таблиці 2.