Смекни!
smekni.com

Мотивація студентів (стр. 14 из 15)

55. 23. Леонтьев А.Н. Деятельность. Создание личности. М., 1977 г.

56. 24. Лисовский В. Т. Актуальные проблемы нравственного воспитания будущих специалистов. Л., 1987.

57. 25.Панкратов А.Н. Саморегуляция психического здоровья: Практическое руководство. – М.: Институт психотерапии, 2001

58. 26. Практична психологія та соціальна робота, №7, 2001

59. 27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. М., 1989 г.

60. 22. Реан А.А. О ценностно – мотивационной сфере студентов – универсантов /А.А. Реан, Т.В. Андреева, Н.Н. Киреева и др. // Ананьевские чтения – 99: Тезисы научно – практической конференции. – СПб.,1999.

61. 3. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие. – М.: Изд. центр ,,Академия”, 2001. – 304 с.

62. 28. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека.

63. 29. Якунин В.А. Педагогическая психология. С-Пб. 1998 г.

64. http://pedsovet.org/mtree/task,viewlink/link_id,5348/Itemid,118/

65. http://festival.1september.ru/articles/505872/


ДОДАТКИ

Додаток 1

Методика оцінки рівня розвитку емпатії. Для цього на зазначені нижче запитання дайте відповідь (+) або (-):

1. Я маю звичку уважно вивчати обличчя і поведінку людей, щоб зрозуміти їхній характер, схильності, здібності.

2.Якщо оточуючі виявляють ознаки нервозності, я, зазвичай, залишаюсь спокійним.

3.Я більше довіряю доказам свого розуму, ніж інтуїції.

4.Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися домашніми проблемами своїх співробітників.

5.Я можу легко ввійти в довіру до людини, коли в цьому виникає потреба.

6.Зазвичай, я з першої ж зустрічі вгадую «споріднену душу» в новій людині.

7.Я з цікавості, як правило, розпочинаю розмову про життя, роботу, політику з випадковими попутниками у потязі, літаку.

8.Я втрачаю душевну рівновагу, якщо оточуючі чимось пригнічені.

9.Моя інтуїція - надійніший спосіб розуміння оточуючих, ніж знання чи досвід.

10.Виявляти цікавість до внутрішнього світ}' іншої особистості - нетактовно.

11.Своїми словами я часто ображаю близьких мені людей, не помічаючи цього.

12.Я легко можу уявити себе якоюсь твариною, відчути її звички і стани.

13.Я майже не розмірковую над причинами вчинків людей, які мають до мене безпосереднє відношення.

14.Я рідко приймаю до серця проблеми своїх друзів.

15.Як правило, за кілька днів я відчуваю: щось має трапитися з близькою мені людиною, і очікування збуваються.

16.Спілкуючись з діловими партнерами, я зазвичай намагаюсь уникати розмов про особисте.

17.Іноді рідні дорікають мені за черствість, неувагу до них.

18.Мені легко вдається скопіювати інтонацію, міміку людей, наслідуючи їх.

19.Мій зацікавлений погляд часто бентежить нових партнерів.

20.Чужий сміх, зазвичай, передається і мені.

21.Часто, діючи навмання, я все ж таки знаходжу правильний підхід до людини.

22.Плакати від щастя - дурниця.

23.Я здатен цілком злитися з близькою для мене людиною, ніби розчинитися в ній.

24.Мені рідко зустрічалися люди, яких би я розумів без зайвих слів.

25.Я мимоволі чи з цікавості часто підслуховую розмови сторонніх людей.

26.Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.

27.Мені набагато легше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти її, «розклавши по поличках».

28.Я спокійно ставлюся до дрібних неприємностей, які трапляються у когось із членів сім'ї.

29.Мені було б складно щиро і довірливо вести бесіду з настороженою, замкнутою людиною.

30.У мене творча натура - поетична, художня, артистична.

31.Я без особливої цікавості вислуховую сповіді нових знайомих.

32.Я засмучуюсь, якщо бачу людину в сльозах.

33. Моє мислення більше відрізняється конкретністю, строгістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34.Коли друзі починають говорити про свої неприємності, я волію перевести розмову на іншу тему.

35.Якщо я бачу, що у когось з рідних погано на душі, то, як правило, стримуюсь від розпитувань.

36.Мені складно зрозуміти, чому дрібниці можуть так сильно засмучувати людей.

Підраховується кількість правильних відповідей (відповідно до «ключа») за кожною шкалою, а потім визначається сумарна оцінка:

1.Раціональний канал емпатії: +1, +7, -13, +19, +25, -31;

2.Емоційний канал емпатії: -2, +8, -14, +20, - 26, +32;

3.Інтуїтивний канал емпатїі: -3,+9, +15, +21, +27, - 33;

4.Установки, які сприяють емпатїі:+4, -10,-16, -22, -28, -34;

5.Здатність до емпатїі: +5, -11, -17, -23, -29, -35;

6.Ідентифікація в емпатїі: +6, +12, +18, - 24, + ЗО, -36.

Інтерпретація результатів:

Аналізуються токазники окремих шкал і загальна сумарна оцінка рівня емпатії. Оцінки на кожній шкалі можуть варіюватися від 0 до 6 балів і вказувати на зна­чущість конкретного параметру в структурі емпатії.

Раціональний канал емпатії. Характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення емпатуючого на суть будь-якої іншої людини - її стан, проблеми, по­ведінку. Це спонтанний інтерес до іншої людини, який відкриває «шлюзи» емоційного та інтуїтивного її відображення. У раціональному компоненті емпатії не слід шукати логіку чи мотивацію інтересу до іншого. Людина привертає увагу своєю буттєвістю, що дає змогу емпатуючому неупереджено виявляти її суть.

Емоційний канал емпатії. Фіксується здатність емпатуючого входити до емоційного резонансу з оточуючими - співпереживати, брати співучасть. Емоційна чутливість у цьому випадку стає засобом «входження» до енергетичного поля партнера. Зрозуміти його внутрішній світ, прогнозувати його поведінку і ефективно впливати можливо тільки за умови енергетичного підстроювання. Співучасть і співпереживання виконують роль зв'язки, провідника від емпатуючого до емпатованого і навпаки.

Інтуїтивний канал емпатії. Бальна оцінка свідчить про здатність респондента бачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються і узагальнюються різноманітні дані про партнерів. Інтуїція, слід вважати, менше залежить від оцінювальних стереотипів, ніж усвідомлене сприйняття партнерів.

Шкальні оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника рівня емпатії. Сумарний показник теоретично може змінюватися у межах від 0 до 36 балів. За наявними попередніми даними, можна вважати: результат ЗО балів і вище свідчить про надзвичайно високий рівень емпатії; 29-22 - середній; 21-15 - знижений; менше 14 балів — дуже низький.


Додаток 2

Вправа. Розвиток емпатії

1.Подумайте, чи здатні Ви відповідати на такі запитання: «Що я зараз переживаю?», «Чого я в цей момент хочу?», «Навіщо я це, роблю?». Якщо Ви можете дати собі в цьому звіт, Ви маєте здатність мислити за інших.

2.Подумайте і вирішіть, чому в однакових ситуаціях Ви іноді дієте так, а іноді - інакше. Пригадайте конкретні події. Потрібно знати причини своїх дій. Це допоможе Вам розуміти причини дій інших.

3.Назвіть (про себе) ім'я людини, Вам неприємної. З'ясуйте, в чому причина такого ставлення.

4.Пригадайте випадок, коли під час розмови Ваш співрозмовник наполягав на, як Ви вважаєте, абсурдній точці зору. Чому він це робив?

5.Чи були випадки, коли Ви, слухаючи промовця, думали, що він говорить одне, а має на увазі інше? Чому Ви так думали?

6.Якщо Ви хочете розвинути свої здібності розуміти переживання і наміри інших людей, виробіть в себе звичку спостерігати:

— Зверніть увагу на якусь людину, оцініть її емоційний стан;

—Навчіться слухати інших людей;

—Перед тим, як що-небудь пропонувати чи висловлювати прохання, подумайте, чи можуть Вам заперечити;

—Спостерігаючи за людиною, спробуйте здогадатись, в чому ця людина буде вдягнута наступного разу. Чи часто Ваші прогнози справджуються?

— Коли дивитеся по телевізору художні фільми, періодично вимикайте звук. Під час цієї паузи намагайтеся не губити зв'язку між подіями. Це допоможе Вам розвинути здатність ідентифікувати себе з іншими людьми.

7. Коли будете в картинній галереї, спробуйте спостерігати за людьми, які уважно розглядатимуть картину:

—на якій зображена радісна подія;

—на якій зображена сумна чи трагічна подія.

Порівняйте поведінку двох груп людей, зверніть увагу на їхні обличчя, поставу, жести, характер переговорів між ними. Чи помітили Ви різницю?


Додаток 3

Призначення тесту

Діагностика учбової мотивації студентів.

Опис тесту

Методика розроблена на основі опитувальника А.А. Реана і В.А. Якуніна. До 16 затверджень вищеназваного опитувальника додані твердження, що характеризують мотиви учення, виділені В.Г. Леонтьевим, а також твердження, що характеризують мотиви учення, отримані Н.Ц. Бадмаєвой в результаті опиту студентів і школярів. Це комунікативні, професійні, учбово-пізнавальні, широкі соціальні мотиви, а також мотиви творчої самореалізації, уникнення невдачі і престижу.

Інструкція до тесту

Оціните по 5-балльной системі приведені мотиви учбової діяльності по значущості для Вас: 1 бал відповідає мінімальній значущості мотиву, 5 балів – максимальною.

Тестовий матеріал

Вчуся, тому що мені подобається вибрана професія.

Щоб забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності.

Хочу стати фахівцем.

Щоб дати відповіді на актуальні питання, що відносяться до сфери майбутньої професійної діяльності.

Хочу повною мірою використовувати завдатки, що є у мене, здібності і схильності до вибраної професії.

Щоб не відставати від друзів.

Щоб працювати з людьми, треба мати глибокі і всебічні знання.

Тому що хочу бути в числі кращих студентів.

Тому що хочу, щоб наша учбова група стала кращою в інституті.

Щоб заводити знайомства і спілкуватися з цікавими людьми.

Тому що отримані знання дозволять мені добитися всього необхідного.

Необхідно закінчити інститут, щоб у знайомих не змінилася думка про мене, як здібній, перспективній людині.