Щоб уникнути засудження і покарання за погане навчання.
Хочу бути поважаною людиною учбового колективу.
Не хочу відставати від однокурсників, не бажаю опинитися серед тих, що відстають.
Тому що від успіхів в навчанні залежить рівень моєї матеріальної забезпеченості в майбутньому.
Успішно вчитися, складати іспити на «4» і «5».
Просто подобається вчитися.
Потрапивши в інститут, вимушений вчитися, щоб закінчити його.
Бути постійно готовим до чергових занять.
Успішно продовжити навчання на подальших курсах, щоб дати відповіді на конкретні учбові питання.
Щоб придбати глибокі і міцні знання.
Тому що в майбутньому думаю зайнятися науковою діяльністю за фахом.
Щоб побачити матеріал цілком вам необхідно реєструватися або виконати вхід.
Ключ до тесту і обробка результатів тесту
Шкала 1. Комунікативні мотиви: 7, 10, 14, 32.
Шкала 2. Мотиви уникнення: 6, 12, 13, 15, 19.
Шкала 3. Мотиви престижу: 8, 9, 29, 30, 34.
Шкала 4. Професійні мотиви: 1, 2, 3, 4, 5, 26.
Шкала 5. Мотиви творчої самореалізації: 27, 28.
Шкала 6. Учбово-пізнавальні мотиви: 17, 18, 20, 21, 22, 23, 24.
Шкала 7. Соціальні мотиви: 11, 16, 25, 31, 33.
При обробці результатів тестування необхідно підрахувати середній показник за кожною шкалою опитувальника.
Валідность і надійність тесту
Судячи по опису тесту в джерелі, валидность методики досліджувалася Н.Ц.Бадмаєвой і її колегами.
Детально про валідность і надійність тесту
Кластерний аналіз дозволив створити іерархізіровану систему виділених тверджень Н.Ц.Бадмаєвой і розподілити їх по групах (мотивам). Вийшла горизонтальна деревовидна схема кластерів, представлена в додатку 1. Всього виділено 2 великі кластера, такі, що складаються з 10 і 24 тверджень.
До першого кластера увійшли дві групи соціальних мотивів:
престижу (твердження: 8, 9, 14, 29, 30)
уникнення невдачі (твердження: 6, 10, 12, 13, 19, 31).
Другий кластер склали 2 групи мотивів.
До першої групи увійшли мотиви довга і відповідальності. Це твердження: «Бути постійно готовим до чергових занять», «Не хочу відставати від однокурсників, не бажаю опинитися в числі тих, що відстають», які об'єднані з твердженням «Вчуся, щоб дати відповіді на актуальні питання майбутньої професії».
До другої групи увійшли учбово-пізнавальні, комунікативні, когнітивно-професійні мотиви, а також мотиви самоствердження і творчої самореалізації.
Мотиви самоствердження і благополуччя об'єднуються з твердженням «Хочу мати диплом з гарними оцінками, щоб мати перевагу перед іншими» і далі на більш високому рівні узагальнення вони об'єднуються з твердженням «Вчуся, щоб заводити знайомства з освіченими і цікавими людьми». Всі затвердження даної групи можна віднести до комунікативних мотивів, оскільки всі вони так чи інакше пов'язані з відносинами з іншими людьми.
Твердження, що характеризують учбово-пізнавальні, когнітивно-професійні, професійні мотиви і мотиви творчої самореалізації, об'єднані на більш високому рівні узагальненості з твердженням «Щоб забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності». Тому дані твердження, можна віднести до групи мотивів досягнення успіху або професійної самореалізації. Мотиви досягнення успіху (професійній самореалізації) і комунікативні мотиви об'єднує мотив «Прагнення до наукової діяльності».
Кластерний аналіз дозволив виявити групи провідних мотивів учбової діяльності, їх ієрархічну структуру. Проте цей аналіз не показує внутрішні зв'язки між всіма виділеними мотивами. Така інформація була отримана в результаті аналізу чинника. В результаті факторизації методом головних компонент з Varimax – обертанням було отримано п'ять чинників. Факторізація підтвердила виводи кластерного аналізу про структуру мотивації учбової діяльності студентів. Вибірка для факторизації склала 220 чоловік. Кумулятивний відсоток дисперсії, що описується п'ятьма чинниками, склав 57,3 %.
На підставі змістовного аналізу до остаточного варіанту опитувальника увійшли 34 твердження, що характеризують 7 мотивів учення студентів.
Апробація методики проводилася на вибірці студентів третього курсу і школярів 11-го класу.
Ретестова надійність опитувальника зміряна з інтервалом часу в чотири місяці (вибірка склала 92 людини). Коефіцієнти кореляції по Пірсону були значущими при ?<0, 001 і знаходилися в межах 0,671-0,720. Діськрімінатівная надійність мотиваційних шкал опитувальника обчислювалася по алгоритму чотирьохклітинної кореляції на вибірці в 225 чоловік. Для кожного затвердження опитувальника був розрахований f – коефіцієнт. До остаточного варіанту опитувальника увійшли ті твердження, для яких f – коефіцієнт був вищий, ніж 0,154, і знаходився в межах від 0,240 до 0,745 при ?<0, 01.
Критерійна валідность була обчислена на вибірці з 102 чоловік. За зовнішній критерій була взята поточна академічна успішність студентів. Виявлена значуща кореляція (по Пірсону) успішності студентів з показниками учбово-пізнавальної мотивації (r=0, 405 при ?<0, 01), творчої мотивації (r=0,254 при ?<0,05), комунікативної мотивації (r=0, 207 при ?<0, 05).
Конкурентна валідность обчислювалася кореляцією із спорідненими методиками.
За шкалою мотивації уникнення невдачі (споріднена методика - опитувальник Т. Елерса) коефіцієнт кореляції склав 0,293;
за шкалою учбово-пізнавальної мотивації коефіцієнт кореляції з тестом Р. Амтхауера склав 0,421, з методикою ШТУР – 0,322;
за шкалою творчої мотивації (з тестом Р.Амтхауера) - 0,224.
Джерела
Методика для діагностики учбової мотивації студентів (А.А. Реан і В.А. Якунін, модифікація Н.Ц. Бадмаєвой) / Бадмаєва Н.Ц. Вплив мотиваційного чинника на розвиток розумових здібностей: Монографія. - Улан-Уде, 2004. С.151-154.