Ознайомлення учнів з основами музичної грамоти. У музичному навчанні й вихованні молодших школярів важливим є усвідомлення засобів музичної виразності, за допомогою яких композитор втілює той чи інший задум. Знання учнями основ музичної грамоти позначаються на розвиткові їхнього музичного мислення, навичок диференційованого сприймання музики, розуміння її метроритмічних, тембродинамічних, ладових особливостей, а також формотворних елементів.
На уроках є можливість залучати учнів до різних видів художньої діяльності, використовувати аналогії. Це зумовлено тим, що мажорне або мінорне забарвлення властиве не тільки музичним, а й літературним творам; форму оповідань, віршів можна порівняти з відповідними особливостями музичних творів (наприклад тричастинною). За допомогою аналогій виділяють загальне і специфічне в різних видах мистецтва.
Формування виконавських умінь і навичок. Є узагальнені уміння й навички, зокрема й такі, що формуються в різних видах музичної діяльності.
Одне із завдань учителя – формувати естетичне ставлення до звучання. Під час співу, гри на дитячих музичних інструментах важливо добиватися красивого, нефорсованого звуку; увагу дітей до звучання привертають також, коли слухають музику.
Увагу слід приділити виробленню навичок виконання з різною динамікою та артикуляцією, зокрема під час співу, гри на музичних інструментах, застосування ритмічних рухів.
Важливо також навчати дітей читати ноти з аркуша; успіх у роботі залежатиме від того, наскільки гра на дитячих музичних інструментах пов'язана зі співом, сольмізацією.
Взаємозв'язок різних видів діяльності забезпечує перенесення вироблених навичок з одного з них на інший, наприклад гри на дитячих музичних інструментах в хоровий спів.
Розвитку творчих здібностей учнів великою мірою сприяє діяльність пошукового характеру. На уроках музики доцільно пропонувати дітям такі завдання: придумати назву для музичного твору; закінчити мелодію або казку; аранжувати знайому пісню, інструментувати п'єсу. Успіх у роботі залежить від взаємозв'язку слухання музики, співу, гри на дитячих музичних інструментах, ритміки, допоміжних видів діяльності.
Виділені напрями взаємозв'язку видів діяльності можна забезпечити на будь-якому уроці, якщо на кожному з них ставити комплекс відповідних завдань. Розглянемо докладніше, як саме пов'язувати на уроках різні його компоненти – види діяльності.
Розділ 2. Особливості ігрової діяльності на уроках музики у початкових класах
2.1 Методичні рекомендації щодо проведення музичних ігор на уроках музики
Взаємозв'язок хорового співу і слухання музики можна забезпечити різними способами. Передусім, порівнянням музичного матеріалу для співу і слухання, взявши за основу настрій і характер у музиці, засоби художньої виразності. Треба мати на увазі, що музичні твори, які діти співають і слухають, можуть бути схожими або контрастними. Наприклад:
1. Музичний матеріал: спів – «Веселий музикант» А.Філіпенка; слухання музики – «Осінній настрій» Ю.Іщенка.
Можливі варіанти взаємозв'язку:
за характером: бадьорий, радісний – ліричний, задумливий;
за темпом: обидва твори у помірному темпі; за ладовими особливостями: мажор – мінор;
за способом виконання: вокальний твір (хоровий або сольний) – інструментальна п'єса;
за метроритмічними особливостями: дводольний розмір – чотиридольний розмір;
обидва твори починаються із сильної долі.
2. Музичний матеріал: спів – «Щебетала пташечка» українська народна пісня; слухання музики – «Скерцино» В.Косенка.
Можливі варіанти взаємозв'язку:
за характером: спокійний, наспівний – легкий, витончений;
за темпом: помірний – швидкий; за ладовими особливостями: мажор – мінор;
за способом виконання: вокальний твір (хоровий або сольний) – інструментальна п'єса;
за метроритмічними особливостями: повний такт – затакт; чотиридольний розмір – тридольний розмір;
за авторством: народна пісня – п'єса, створена композитором.
Аналіз уроків музики свідчить, що кожний вид діяльності можна розглядати як самостійний компонент і як допоміжний метод. Наприклад, слухання музики може бути відносно
окремою складовою уроку, а уважне вслуховування в музику – умовою виконавської діяльності школярів (співу, гри на дитячих музичних інструментах). Імпровізація може бути самостійним видом діяльності, але її використовують і для активізації мислення учнів під час співу, інструментального музикування, слухання музики.
Види діяльності, що переважають на уроці, назвемо домінуючими, їх визначають під час підготовки до кожного уроку на основі навчально-виховних завдань.
Хоровий спів можна розглядати і як допоміжний метод, що використовують для надання допомоги учням; зокрема в засвоєнні окремих понять музичної грамоти; запам'ятовуванні теми творів для слухання музики; визначенні виразності інструментального твору; розвиткові творчих здібностей.
Відчути виразність інструментального твору допоможе проспівування його мелодії, завдяки якому діти краще вслуховуються в музику, наче «пропускаючи її крізь себе». Можна навіть проспівати мелодію твору, призначеного для слухання музики, як пісню. Наприклад, рекомендуємо проспівати з дітьми мелодію «Старовинної французької пісеньки» П.Чайковського на слова Е.Александрової (переклад з російської Е.Печерської) (бажано транспонувати в зручнішу для дітей тональність, зокрема, у фа мінор):
Від річки йде вітрець, він спокій нам несе,
І пролітають білі хмари вдалечінь.
Кудись вони спішать, струмляться, як вода.
Неначе ті птахи, і слід їх пропада.
Ось десь далекий дзвін тремтить, зове!
Чи хтось до серця вістки подає?
Біжить, дзюрчить вода, минає швидко час,
А пісня ця живе і завжди буде в нас!
Для розучування цієї пісеньки потрібний час, через те на кількох уроках хоровий спів домінуватиме.
Гру на дитячих музичних інструментах використовують найчастіше як допоміжний метод у хоровому співі й слуханні музики. Застосування дитячих музичних інструментів сприяє розвитку в молодших школярів координації слуху й голосу; творчих музичних здібностей; розумінню особливостей музичних творів.
Іноді гра на дитячих музичних інструментах домінує в діяльності учнів. Водночас учитель залучає дітей до творчості: складання «партитури», забезпечення ансамблю.
Нерідко на уроці практикують одночасно різні види музичної діяльності. Так, грою на дитячих музичних інструментах можна супроводити спів. Сприймаючи музику, діти реагують на неї відповідними ритмічними рухами, що виконують звичайно функцію допоміжного методу (пластичного інтонування).
Буває, що одна частина класу співає, друга – акомпанує на дитячих музичних інструментах, третя – слухає. Такий розподіл обов'язків забезпечують звичайно за допомогою ігрового методу: один ряд – хор, другий – оркестр, третій – слухачі. Одночасне застосування різних видів музичної діяльності можна вважати одним з варіантів комплексної структури уроку.
2.2 Різноманітність в уроках засобами словесної творчості
У процесі слухання музики є можливість активізувати літературно-творчі здібності дітей, якщо запропонувати їм створити невеликі вірші до мелодій окремих фортепіанних п'єс. Наприклад «Колискова» (муз. А.Філіпа):
На добраніч, спи, моя Катрусе.
Все спокійно, тихо засинай.
Про лисичку казочку послухай
І привіт від нас їй передай.
Ось і добра казка закінчилась.
Все спокійно, тихо засинай.
Інший вірш на мелодію «Колискової»:
Ніч, вже пізно, сплять птахи і мушки,
Сплять ведмеді, зайці та слони.
Ти лягай зручніше на подушку,
Щоб наснились радіснії сни.
Ніч, вже пізно, всі давно заснули,
Засинати треба вже й тобі.
В одному з других класів учні запропонували створити свої вірші до мелодії української народної пісні «Щебетала пташечка»: (Додаток 1)
У першому класі було виконано фортепіанну п'єсу Д.Кабалевського «їжачок», але діти відчували складність у визначенні її назви. Ми запропонували їм відгадати таку загадку: (Додаток 2).
Загадку діти відразу відгадали. Було створено й такі вірші на мелодію «Їжачка»:
Йоржик в лісі не дрімав,
Йоржик хату збудував.
Ой приходьте, всі звірючки,
Пригощати буду вас.
Прибігайте, всі подружки,
Танцювати всім ураз!
Йоржик, ти не позіхай,
Швидко зайця здоганяй!
Ой, бігом біжить наш йоржик,
Він старається, дивак.
Але зайчика малого
Не здогнати аж ніяк.
2.3 Досягнення єдності видів діяльності з допомогою теми уроку
Забезпечити логічний зв'язок різних видів музичної діяльності допоможе тема уроку. Наприклад, вступний урок за темою «Перші музичні спогади» (1 клас, І чверть) можна провести так:
– Діти, ви, звичайно, не раз слухали музику, особливо в дитячому садку. Співали про маму, природу, пташок і про різних тварин. Кожна пісенька по-своєму красива. Зараз я проспіваю вам ще одну. Ви уважно її послухайте і скажіть, чи вона вам знайома і про кого в ній ідеться.
Учитель виконує «Пісню Лисички» з дитячої опери М.Лисенка «Коза-дереза», проводить бесіду про пісню й розучує її.
– Діти, недавно ви стали школярами. А коли були ще маленькими, мама, укладаючи вас у ліжечко, що робила, аби ви швидше заснули ?
– Розповідала казку.
– А ще що?
– Співала пісеньку.
– А хто пам'ятає, як називається пісенька, що допомагає заснути?.. Забули? Ну, нічого. Зараз послухаємо музику, ви розповісте, яка вона, і, можливо, пригадаєте, як її називають.
Звучить «Колискова» (муз. Я.Степового).
Учитель проводить бесіду про твір відповідно до завдань уроку.