3. Для того, щоб випускник школи мав цілісне уявлення про економіку як систему, він має розуміти суть понять: «економічна система, економічні цілі, які суспільство ставить перед собою» і «методи, за рахунок яких досягаються економічні цілі».
У процесі викладання економіки особливу увагу слід приділити формуванню розуміння того, що:
-основою матеріально процвітаючих країн є розвинені ринкові механізми,
-ринкова економіка — це не самоціль, не розкіш, не примха, а життєво необхідний засіб подолання нашої економічної катастрофи,
-створення ринкових механізмів в українській економіці — дуже важка, суперечлива і тривала справа,
-для створення ринкової економіки потрібні спеціалісти-професіонали, люди з економічним способом мислення.
Суть розуміння економіки полягає у вмінні осмислити безліч економічних подій, фактів та спостережень і здатності прийняти економічно грамотне рішення.
Економічні рішення можна приймати значно ефективніше, якщо замінити емоційні, неаргументовані твердження об'єктивним, послідовним і обгрунтованим підходом. Таким чином, мета економічної освіти: найдоступнішими і найцікавішими методичними засобами і прийомами розвинути в учнів основи раціонального (економічного) мислення і закріпити його (хоч би у формі гри) на рівні поведінки. Найважливішою функцією економічної освіти є створення та розвиток середовища малого і середнього бізнесу, яке може забезпечити поступове «взаємопроникнення капіталізму і соціалізму».
Розглянемо місце теми ''Міжнародна валютнасистема. Міжнародні гроші'' у навчальному плані та її значення у вихованні економічної культури особистості.
Тема ''Міжнародна валютнасистема. Міжнародні гроші'' входить до п’ятого розділу програми предмета «Економіка», який присвячений вивченню проблем світового господарства, світової торгівлі, міжнародних валютних відносин,міжнародного підприємництва. Ця тема вивчається в 11 класі і в календарно-тематичному плануванні з основ економіки за програмою І.Ф. Радіонової на вивчення цієї теми відводиться дві години (загальна кількість годин зазначена у тематичному плануванні для вивчення предмета «Економіка» складає 70 годин).
Програмовий зміст теми: Зміст міжнародних валютних відносин. Чинники попиту і пропозиції на іноземну валюту. Міжнародна валютна система. Міжнародна ліквідність, валютний курс, валютні ринки. Еволюція міжнародної валютної системи. Система золотого стандарту. Система золотовалютного(золотодоларового стандарту). Ямайська валютна система система плаваючих валютних курсів). Види світових грошей .Чинники впливу на валютний курс.
Після вивчення теми учні повинні:
· знати, що таке валютний курс; елементи міжнародної валютної системи; чинники попиту і пропозиції на іноземну валюту;
· розуміти зміст міжнародних валютних відносин; причини зміни однієї форми міжнародної валютної системи на іншу;
· розрізняти систему золотого, золотовалютного (золотодоларового стандарту) та систему плаваючих валютних курсів;
· наводити приклади основних валют;
· характеризувати переваги та недоліки валютних систем.
Як бачимо, вивчення економіки позитивно впливає на розвиток самодостатньої та соціально адаптованої та соціально адаптованої особистості учнів, формує в них такі якості, як ініціативність, відповідальність, шанобливе ставлення до праці.
1.2 Зміст матеріалу теми ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші''
Тема ''Міжнародна валютна система. Міжнародні гроші'' входить до п’ятого розділу програми предмета «Економіка», який присвячений вивченню проблем світового господарства, світової торгівлі,міжнародних валютних відносин, міжнародного підприємництва. Програмовий зміст теми: Зміст міжнародних валютних відносин. Чинники попиту і пропозиції на іноземну валюту. Міжнародна валютна система. Міжнародна ліквідність, валютний курс, валютні ринки. Еволюція міжнародної валютної системи. Система золотого стандарту. Система золотовалютного (золотодоларового стандарту). Ямайська валютна система ( система плаваючих валютних курсів). Види світових грошей .Чинники впливу на валютний курс.
Після вивчення теми учні повинні:
· знати, що таке валютний курс; елементи міжнародної валютної системи; чинники попиту і пропозиції на іноземну валюту;
· розуміти зміст міжнародних валютних відносин; причини зміни однієї форми міжнародної валютної системи на іншу;
· розрізняти систему золотого, золотовалютного (золотодоларового стандарту) та систему плаваючих валютних курсів;
· наводити приклади основних валют;
· характеризувати переваги та недоліки валютних систем.
1.3 Методичне забезпечення з теми ''Міжнародна валютнасистема. Міжнародні гроші''
Iнформацiйно-методичне забезпечення — це наявнiсть таких джерел iнформацiї, як текстовi (книги, брошури, газети, журнали), графiчнi матерiали (креслення, схеми, дiаграми, таблицi), аудiовiзуальнi засоби (звукозаписи, кiнофiльми, вiдеофiльми), програмнi продукти. Всi цi матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням фахової орiєнтацiї, що сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.
При опрацюванні теми ''Міжнародна валютнасистема. Міжнародні гроші'' доцільно використовувати інформаційні схеми (ІС). Які дозволяють стисло і у зручному для сприйняття і засвоєння вигляді відобразити основні поняття з теми. Так при розгляді …
Також доцільно використовувати таблиці і малюнки. Які дозволяють коротко відобразити основний зміст теми у стислому вигляді, що сприятиме швидкому сприйняттю і запам’ятовуванню матеріалу.
Розділ 2. Методичні особливості урочної діяльності з економіки
2.1 Підготовка вчителя до уроку економіки
Підготовка до уроку потребує глибокого продумування кожного його структурного елемента і може відбуватися в такій послідовності:
Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня — домогтися міцного засвоєння знань, формування практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу; розвиваюча — розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, активність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізнавальної діяльності та ін.; виховна — сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колективу класу.
Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Опрацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають провідні положення та ідеї і практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для наповнення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню навичок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.
Вибір форм організації навчання. Підібравши тип уроку, слід попрацювати над раціональною його структурою, визначити тривалість кожного її елемента. Важливо продумати можливість поєднання на уроці фронтальної, групової, парної та індивідуальної роботи.
Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно намітити, які методи використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання, взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності учнів. При цьому слід зважати на: провідні мотиви, інтереси учнів до предмета, ставлення їх до уроків учителя; рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання; активність на уроках, уважність і дисциплінованість учнів; їх уміння застосовувати знання на практиці; здібності, потенційні можливості кожного.
Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або технічні засоби навчання і як буде використано на уроці.
Визначення змісту й методики виконання домашнього завдання. Обсяг домашнього завдання має бути таким, щоб не перевантажувати учнів. Учитель повинен продумати зміст інструктажу щодо його виконання.
Складання плану-конспекту уроку. Кінцевий результат підготовки вчителя до уроку на основі тематичного плану (з урахуванням його реальності під час вивчення теми). У ньому зазначають тему, мету й завдання уроку, його тип і структуру — послідовність навчальних ситуацій під час викладання навчального матеріалу та самостійної роботи учнів, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на кожен етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнання та навчальні посібники. Учителі математики, фізики, хімії записують до плану розв'язки задач, які будуть запропоновані на уроці.
Перевірка готовності вчителя до уроку. Визначення подумки міри володіння змістом навчального матеріалу, методами і прийомами його розкриття. Слід обов'язково передбачити труднощі, що можуть виникнути під час уроку, і способи їх подолання.
Перевірка готовності учнів до уроку. Здійснюється на організаційному його етапі й під час перевірки виконання учнями домашнього завдання.
Для успішного щоденного і перспективного планування необхідно:
1) урахування того, який матеріал є найскладнішим для засвоєння; з окремих тем програми доцільно мати резервні години за рахунок ущільнення доступнішої для учнів інформації;
2) добрі знання учнів, щоб уявляти рівень їхньої підготовленості до оволодіння програмою курсу;
3) осмислення внутрішньоредметних і міжпредметних зв'язків явищ, що вивчаються;
4) добір навчального матеріалу, що дає змогу успішно формувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну самостійність;
5) пошук і систематизація в матеріалі програми інформації, цікавої для учнів, яка б активізувала увагу, сприяла вихованню вольових зусиль;
6) продумування системи використання наочних посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних і лабораторних робіт згідно з вимогами навчальних програм;