Давайте відшукаємо у нашій мові такі слова, які допоможуть дідусеві уявити вашого котика. (Колективний добір прикметників)
Шерсть - Яка? - гладенька, блискуча, пухнаста, довга, кудлата, чорна, руда, смугаста, біла.
Голова - Яка? - кругла, продовгувата, маленька, велика.
Вушка - Які? - маленькі, великі, гостренькі.
Очі - Які? - жовті, зелені, великі, маленькі, світяться в темноті, з тоненькими зрачками.
Носик - Який? - вологий, рожевий, чорний.
Вуса - Які? - довгі, короткі, чорні, стирчать, як антени.
Лапки - Які? - м’які, чорні, білі, з плямками, з кігтиками.
Хвіст - Які? - довгий, короткий, пухнастий, гладенький.
Чи будете ви у кожному реченні вживати слово "котик". А як ви його заміните? Доберіть синоніми до цього слова. (Діти добирають синоніми)
Котик - тваринка, улюбленець, друг. А якими займенниками можна замінити слово "котик" у тексті? (Він)
Після добору синонімів варто скласти усно кілька речень з цими словами.
Діти, давайте складемо кілька речень з тими словами, які ми підбирали. (Діти складають речення. Вчитель при потребі корегує структуру речень)
Усі ці слова і речення, які ми добирали, допоможуть вам у побудові вашого тексту. Ви можете їх використовувати при складанні тексту.
Діти, складіть усно невеличкий текст, а кілька текстів ми зараз послухаємо і будемо приступати до написання тексту. (Діти розказують усно кілька текстів)
Ось ви почули кілька текстів своїх однокласників. А тепер приступайте до написання власних текстів. Давайте пригадаємо, з яких частин складається текст. (Зачину, основної частини, кінцівки)
Як починаємо писати кожну частину тексту? (З абзацу)
Як повинні бути розташовані речення в тексті? (У логічній послідовності)
Чи може текст існувати без якоїсь частини? (У тексті повинні бути усі частини)
Чи будете постійно повторювати слово "котик"?
Якими синонімами будете замінювати слово "котик"?
Для чого ви це будете робити? (Для уникнення одноманітності думки)
Що будете описувати, які частини котика? (Тіло, голову, вушка, носик і т.д.)
Дуже часто діти забувають писати кінцівку. Тому треба нагадати, як завершується текст.
Чим завершите свій текст? (Висновком, кінцівкою) Про що напишете у кінцівці?
Приступайте до роботи.
Учні самостійно пишуть власні тексти.
2. Складання тексту-розповіді "Мій літній відпочинок".
Створення тексту-розповіді, як і іншого тексту, розпочинається із орієнтування в умовах спілкування. Приступаючи до творення тексту-розповіді, треба створити таку ситуацію, щоб діти уявили собі усю послідовність подій, щоб виникло бажання поділитися враженнями від літнього відпочинку.
Діти, пригадайте, як ви відпочивали улітку. Мені дуже цікаво, як ви відпочивали і я хочу, щоб ви мені розповіли про те, де ви відпочивали, з ким, і чи сподобалось вам відпочивати. Отже, сьогодні на уроці ми будемо складати розповідь про свій відпочинок.
Коли ми про щось розповідаємо, то що це буде за текст? (Розповідь).
Кому буде адресований ваш текст? Близькій людині, знайомій чи незнайомій, чужій? (Знайомій)
Для чого ви будете створювати свій текст? (Для того, щоб та людина уявила, як ми відпочивали, поділитися враженнями від відпочинку, розповісти про свій відпочинок)
Давайте пригадаємо, з яких частин складається текст-розповідь. (Вчитель демонструє схему, подану у статті О. Лобчук [Лобчук])
Як називається перша частина?
Як називається друга частина?
Як називається третя частина?
Що таке зачин? (Вступна частина)
Про що розкажете у зачині? (Про початок подій, місце, час)
Про що будете розповідати у основній частині? (Про те, що робили, як саме відпочивали)
Як закінчите свою розповідь? Про що розкажете у кінцівці? (Про те, чим закінчився відпочинок і чи сподобалося відпочивати)
Діти, якщо ми будуємо текст, то що до нього можна дібрати? (Заголовок)
Відповідно до чого? (До теми і основної думки)
Доберіть заголовок до свого тексту відповідно до теми тексту.
Перед тим, як писати текст, треба дібрати мовні засоби для вираження думки. Оскільки зараз працюємо над створенням тексту-розповіді, а у розповіді основне навантаження несуть дієслова та іменники, то треба дібрати дієслова, іменники, а також прикметники.
Діти, давайте знайдемо у нашій чарівній українській мові такі слова, які допоможуть вам мальовничо описати ваш відпочинок. (Колективний добір мовних засобів)
Іменники - море, річка, травичка, пісок, небо, повітря, ліс, відпочинок, канікули, ягоди, овочі, фрукти.
Дієслова - відпочивали, допомагали, загоряли, купалися, лежали, збирали, їздили, ходили.
Прикметники - тепле, літній, зелене, яскраве, тепле, чисте, незабутній.
А зараз давайте складемо речення з тими словами, які ми добирали. Ними ви можете користуватися при складанні свого власного тексту-розповіді. (Учні складають речення).
Безпосередньо перед написанням тексту треба ще раз пригадати будову тексту, абзац, заголовок, зв’язність речень, логічну послідовність, повноту, завершеність.
Діти, давайте пригадаємо, з яких частин складається текст. (Зачину, основної частини, кінцівки)
Чи може бути текст без зачину? (Ні) Чому?
А чи може бути текст без основної частини? (Ні) Чому?
А може існувати текст без кінцівки? (Ні) Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, повинні бути наявні усі частини: зачин, основна частина, кінцівка. Пам’ятайте про це при складанні свого тесту!
Як починаємо писати кожну частину тексту? (З абзацу)
Як повинні бути розташовані речення в тексті? (У логічній послідовності)
Оскільки діти часто забувають писати кінцівку. Тому треба нагадати, що текст повинен бути завершений.
Чим завершите свій текст? (Висновком, кінцівкою) Про що напишете у кінцівці? (Про те, чим закінчився відпочинок, чи сподобалося відпочивати)
Ви вже добре підготовлені, тож приступайте до написання своєї розповіді. І не забувайте, про що маєте розповісти в зачині, про що в основній частині і як маєте закінчити свою розповідь.
Діти пишуть свої розповіді.
Формуючий експеримент мав на меті перевірити ефективність методики вивчення теми "Текст". В завдання формуючого експерименту входило:
виявити рівень знань про текст, його основні ознаки;
вивчити рівень сформованості аналітичних умінь, які грунтуються на основі засвоєних знань, передбачених програмою, і тих, що розвиваються на основі мовного чуття учнів;
проаналізувати можливості школярів розрізняти групу речень, не пов’язаних між собою та текст, добрати заголовок до тексту, виділяти його смислові частини, використовувати у тексті засоби зв’язку і т. ін.
Експеримент проводився у 2005-2006 навчальних роках у других класах Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, у два етапи. У ньому взяли участь 40 учнів.20 учнів контрольного і 20 учнів експериментального класу.
Про ефективність пропонованої системи, внесеної у навчальний процес, об’єктивно можна судити за якістю знань і вмінь як найважливішою характеристикою процесу навчання.
Для того, щоб з'ясувати засвоєні учнями знання про текст, його ознаки, визначити рівень оволодіння школярами відповідними вміннями розпізнавального, творчого, конструктивного характеру, було проведено формуючий експеримент. Він складався із письмових зрізових робіт, які проводилися після вивчення теми "Текст".
Другокласникам пропонувалися для виконання такі ж завдання, як і в ході констатуючого експерименту. Ці завдання мали на меті з'ясувати рівень розпізнавальних та конструктивних умінь школярів.
Аналітичні вправи пропонувалися учням контрольного класу. Це дозволило порівняти результати експериментального і традиційного навчання.
Результати сформованості у другокласників знань про текст і умінь виділяти його властивості подані у таблицях.
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали його у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили звірятко і добре його доглядали. Але зайчик почав сумувати. І діти випустили звірка на волю.
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали звірятко у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили зайчика і добре … доглядали. Але він почав сумувати. І діти випустили його на волю.
Зайчик
У живому куточку жив зайчик. Діти спіймали його у лісі. І поселили у живому куточку. Діти дуже любили тваринку і добре її доглядали. Але зайчик почав сумувати. І діти випустили звірятко на волю.
Маруся, Миколка, Михайлик і Оксанка вирішили допомогти мамі. Вони пішли на ділянку. Вона була біля хати. Там вони посіяли дуже гарні квіти. Усі мали роботу.
Працювали всі дружно і завзято. Спочатку старанно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю, порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчаки вони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопці щедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!
Нарешті робота закінчена. Тепер можна й відпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно - відпочинеш славно.
Діти повинні були працювати на ділянці біля школи. Для того, щоб ділянка була гарною, треба було посіяти квіти.
Працювали всі дружно і завзято. Спочатку старанно розчистили ділянку від торішнього листя. Потім хлопчики скопали землю, порозбивали грудочки, а дівчатка розрівняли землю граблями. У вузенькі рівчаки вони акуратно висіяли насіння квітів, прикрили вологою землею. Тоді хлопці щедро полили посіяне. Хай прийметься і росте швидше!
Нарешті робота закінчена. Тепер можна й відпочити. Недарма кажуть: попрацюєш гарно - відпочинеш славно.