ІІІ. Дуб - гіллясте, міцне дерево. Восени його плодами харчуються дикі звірі, птахи.
Лісники висаджують саджанці дубків, тому що знають: чим більше цих дерев буде у лісі, тим легше буде зимувати його мешканцям.
До якого тексту можна поставити питання:
Який?
Що відбувається?
Чому?
Дане завдання проведене для виявлення умінь другокласників розрізняти типи текстів.
… дітей правильно поставили запитання до текстів.
… дітей не змогли правильно поставити запитання до текстів.
Завдання 7
Прочитай тексти.
І. Ромашка - дворічна рослина з дуже розгалуженими стеблами і розсіченими листками. Квітки - зеленувато-жовті кошики з білими пелюстками. Росте ромашка біля доріг, на пустирях, коло жител. Цвіте у червні - серпні.
ІІ. Ромашка - ніжна квіточка. Голівка її, наче маленьке жовте сонечко з білосніжними промінцями. Листя ніби прозоре зелене мереживо. Яка чудова квіточка!
Про що говориться в цих текстах?
В якому тексті автор хотів мальовничо, яскраво описати ромашку?
А в якому тексті автор точно подає ознаки ромашки?
Завдання проведене для того, щоб з’ясувати рівень знань про стилі тексту.
… другокласників правильно визначили, про що йдеться у текстах.
… другокласників не правильно визначили, про що йдеться у текстах.
… учнів відповіли правильно на 3 і 4 запитання.
… учнів не змогли дати відповідь на 3 і 4 запитання.
Констатуючий зріз показав, що в учнів на достатньому рівні сформовані такі уявлення про текст:
1). текст - зв’язне висловлювання;
2). текст можна назвати (дібрати заголовок);
3). текст має певну будову, тобто складається із зачину, основної частини і кінцівки.
На достатньому рівні сформовані такі уміння і навички:
1). відрізняти текст від групи речень;
2). добирати заголовок до тексту;
3). доповнювати текст зачином до поданої основної частини та кінцівки, та кінцівкою до поданих зачину і основної частини.
На низькому рівні сформовані уміння поділяти текст на абзаци, використовувати засоби зв’язку, визначати типи тексту, його стилі, з’ясовувати тему і основну думку тексту.
Аналізуючи учнівські твори, можна вказати на те, що їхнє мовлення бідне, словниковий запас невеликий. При побудові зв’язних висловлювань дуже часто трапляється невиправданий повтор слів, невдале використання засобів зв’язку, яке призводить до двозначності, неправильний вибір засобів зв’язності, пропуск необхідних засобів зв’язності, надмірне використання засобів зв’язності.
Для ознайомлення учнів із текстом та його характерними ознаками у програмі Міністерства освіти і науки України виділено 8 годин. Для більш ефективного засвоєння учнями теми "Текст " варто виділити більше уроків.
У своїй роботі я пропоную таку систему вправ і таку кількість уроків, яка буде найкращою для засвоєння учнями знань про текст та умінь його будувати.
Пропоную збільшити кількість годин для вивчення даної теми до 11. А подання матеріалу розташувати таким чином:
1 урок. На першому уроці подати учням вправи на порівняння тексту і групи речень, які не пов’язані між собою, з’ясування тематичної єдності, з’ясування змістової зв’язності, логічну послідовність, завершеність, тему і основну думку.
2 урок. На 2 уроці слід повторити і закріпити отримані знання.
3 урок. На цьому уроці логічно працювати над заголовком. Слід дати вправи на добір заголовка, що виражає тему тексту, добір заголовка, що виражає основну думку.
4 урок. На 4 уроці треба подати інформацію про будову тексту та абзац, правила виділення абзацу в тексті.
На 5 уроці повторити матеріал попередніх уроків, поглибити, узагальнити, закріпити.
6 урок. Його слід відвести на опрацювання текстів різних типів та стилів, з'ясувати різницю між ними.
На 7,8,9 уроках слід вчити добирати засоби зв’язку, вчити, які є засоби зв’язку, вчити використовувати займенники, синоніми та антоніми у ролі засобів зв’язку.
10 урок повинен бути підсумковим. На цьому уроці слід повторити усі ознаки тексту, що були вивчені на усіх попередніх уроках.
1, 2 уроки
Вправа 1. Порівняння групи речень, не пов’язаних між собою та тексту.
Прочитайте 2 тексти.
Лев - хижий звір. Живе жирафа в Африці. В Африці жарке сонце немилосердно палить землю. Корова - свійська тварина.
Лев - хижа тварина. У нього чотири лапи. У лева густа грива і довгий хвіст. Лев належить до родини котячих.
Прочитайте написане зліва.
Про що говориться в 1 реченні?
Про що в 2?
Про що в 3?
Чи зв’язані ці речення між собою?
Прочитайте написане справа.
Про що говориться в 1 реченні?
Про що в 2?
Про що в 3?
Чи зв’язані ці речення між собою?
Отже, те, що написане справа являє собою текст. Чому?
Отже, речення в тексті повинні бути зв’язані між собою.
Вправа 2. Вправа на з’ясування такої ознаки тексту, як змістова зв’язність.
Прочитайте 2 тексти.
Настала весна. Сонечко прокинулося вранці і зігріває усіх навколо. Воно розтопило сніг і він став маленькими потічками. Он горобчики весело стрибають по струмочках. Я люблю весну.
Прийшла весна. Весна приходить після зими. Весна - гарна пора року. Весна приносить тепло. Весною повертаються з вирію птахи.
Визначте, де текст. Чому ви так вирішили?
Отже, речення повинні бути пов’язані не лише однією темою, а й за змістом. Кожне наступне речення повинно доповнювати попереднє, розвивати думку, намічену в попередньому реченні.
Вправа 3. З’ясування логічності викладу думки.
Прочитайте речення.
Вони розучили з малятами нову гру.
До дитячого садка "Ромашка" прийшли старшокласники.
Гра дітям дуже сподобалася.
Чи складають ці речення текст? Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, треба, щоб речення були розташовані у логічній послідовності, інакше розвиток подій буде незрозумілий.
Вправа 4. На з’ясування завершеності тексту як однієї із основних ознак.
Прочитайте дані речення.
Рано-вранці діти взяли відерця і пішли до лісу.
Ось і малинник. Стиглі ягоди висять на кущах Оля і Тарас швидко наповнили свої відерця. Стали допомагати Миколці. І раптом вони побачили ведмежатко.
Чи утворюють ці речення текст? Чому?
Отже, для того, щоб утворився текст, повинно бути завершення. Думку треба довести до кінця.
Вправа 5. На з’ясування теми тексту.
Прочитайте текст.
Зайчик і білочка
Зайчик і білочка влітку гралися в лісі. Білочка приносила шишки, горішки. Зайчик - моркву, капусту. Прийшла зима. Вони знову зустрілися і не впізнали один одного. Тому що зайчик став білий, а білочка сіра.
Подумайте і скажіть, про що цей текст.
У тексті завжди про щось або про когось розповідається. Це його тема.
Вправа 6.
Прочитайте текст. З’ясування теми і основної думки тексту.
Білочка - маленька лісова тваринка. Пухнастий хвостик, китички на вушках надають цій красуні вроди. Голівка маленька, з гарними чорними оченятами. Білка прудка і запаслива.
Про що цей текст? (Про білочку). Це його тема.
А що автор хотів сказати у ньому? (Описати білочку). Це основна думка тексту, бо автор мав намір описати білочку.
Вправа 7. Визначення теми тексту.
Прочитайте текст. Визначте його тему.
Сонячний птах
Лелеки прилетіли, на крилах ключик від сонця принесли. Де живе лелека - там щастя живе. Бо лелека - сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці і проводжає його на спочинок увечері.
На зорі лелеки піднімаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть - вітають сонце.
А ввечері стоять під гніздом і дивляться на захід. То вони думають, скільки ще днів сонце ходитиме так високо, і коли почне опускатися.
Вправа 8. Визначення теми і основної думки тексту.
Білокора красуня.
Береза - струнке високе дерево. Росте воно у лісі, в парку, біля хати.
Весною на тоненьких вітах виростають дрібні листочки. Вони схожі на маленькі сердечка. Квітки зібрані у сережки. Влітку тендітна красуня розпускає пишні коси. Восени вона стоїть у золотому одязі, мов палаюча свічка.
Береза - краса рідного краю. Вона ще й лікарська рослина. Друзі, бережіть білокору красуню!
Про що цей текст? (Про берізку)
З яким проханням звертається автор до читачів? Отже, якою буде основна думка? (Бережіть берізку!)
3 урок.
Вправа 1. Пояснення, що до будь-якого тексту можна дібрати заголовок.
У лисиці пухнасте, густе хутро. Тіло у неї дуже рухливе. Воно може вигинатися і витягуватися вперед під час бігу. Ноги гнучкі і тонкі. Підошви жорсткі, кігті тупі, короткі. Хвіст під час бігу працює, як кермо.
Чи можна якось назвати даний текст?
Діти, будь-який текст можна назвати, тобто дати йому заголовок. Давайте доберемо до нашого тексту заголовок.
Про що цей текст?
То як же його можна назвати? Діти, заголовок може відповідати як темі тексту, так і його основній думці.
Вправа 2. Добір заголовку, який відповідає темі тексту.
Прочитайте текст. Визначте його тему.
Споконвіку любили українці калину. Садили її коло хати в садку. У калини гарний, білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око червоні ягоди калини.
Коли ти простудишся, попий чаю калинового. І одужаєш, здоровий будеш.
Про червону калину люди багато пісень склали. У тих піснях із червоною калиною порівнюють не тільки дівчину, а й нашу рідну Україну.
Доберіть заголовок, що відповідає темі цього тексту.
Вправа 3. Добір заголовку, який відповідає основній думці тексту.
Береза - струнке високе дерево. Росте воно у лісі, в парку, біля хати.
Весною на тоненьких вітах виростають дрібні листочки. Вони схожі на маленькі сердечка. Квітки зібрані у сережки. Влітку тендітна красуня розпускає пишні коси. Восени вона стоїть у золотому одязі, мов палаюча свічка.
Береза - краса рідного краю. Вона ще й лікарська рослина. Друзі, бережіть білокору красуню!