Меланхолік виконує роботу повільніше за сангвініка. Тому на виконання самостійної роботи таким студентам необхідно виділити у двічі більше часу. Меланхоліка швидко стомлює будь-яка діяльність, навіть легка і приємна. Його лякають нові завдання і великі обсяги роботи. Тому, щоб меланхолік якісно виконав роботу, викладачеві доцільно розподілити завдання на частини. Саме студенти з цим типом темпераменту в процесі навчання потребують найчастіших консультацій з викладачем та його підтримки. [17, 69]
Найскладніше буде самостійно працювати над навчальним матеріалом холерикові. Йому складно надовго зосередитися на одній роботі. Він швидко стомлюється від рутини, одноманітності. Як правило, все робить надзвичайно швидко і не якісно, часто не доводить справ до кінця. Завдання студентові холерикові слід, як і меланхолікові, видавати невеликими частинами. Розпорядження й інструкції холерики, переважно, на дослуховують до кінця, не вникають глибоко в суть справи, тому слід інформувати холерика стисло, небагатослівно, акцентуючи його увагу на основних аспектах. Не зайве також переварити, чи зрозумів холерик суть справи. [17, 76]
Самостійно навчальну роботу студент-флегматик виконує сумлінно, якісно, але надзвичайно повільно. В кожну проблему флегматик намагається вникнути як найглибше. Флегматик – це людина, яка спочатку все ретельно продумає, прорахує, виважить, і лише потім скаже чи зробить. Студент-флегматик не здатний швидко зорієнтуватися, тому усі завдання потрібно видавати йому заздалегідь. [17, 83]
Отже, вважаємо, щоб організація самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі при вивченні різних предметів була ефективною, необхідно забезпечити в цьому процесі врахування індивідуальних особливостей студентів.
Таким чином, організація самостійної роботи студентів дає змогу індивідуалізувати навчальний процес, активізувати науково-дослідницьку роботу студентів, залучити їх до участі в олімпіадах та науково-технічних конференціях. А головне, дає студентам впевненість в тому, що вони зможуть розв’язати встановлені задачі і в майбутній професійній діяльності.
Результативність наукової праці в підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності багато в чому визначається своєчасним стимулюванням (моральним і матеріальним). Повинна бути продумана ціла система заохочень студентів за успіхи в науково-дослідній діяльності. Наказ про нагородження повинен готуватися по доповідній НМР, у якій дається мотивоване обґрунтування кожної кандидатури, поданої активом груп. За перемогу в предметній олімпіаді, конкурсі наукових праць, кращу статтю або доповідь, повідомлення на науковій конференції студенти можуть одержувати грошову премію, грамоту, подяку.
Результати наукової праці студентів можуть висвітлюватися на сторінках періодичної преси університету, міста й області. Гласність не тільки затверджує в правильності обраного шляху, але й сприяє залученню в різноманітні форми наукової праці нових студентів.
Останнім часом став більше помітним і такий фактор наукової праці як позитивний її вплив на якість навчальної роботи. До закінчення університету багато студентів мають досвід дослідницької роботи, володіють методикою наукової праці. Такі студенти при захисті кваліфікаційних робіт рекомендуються в аспірантуру. Комплексний підхід до організації наукової праці студентів в університеті сприяє якісному виконанню соціального замовлення, дозволяє задовольнити потреба суспільства у висококваліфікованих педагогічних кадрах.
Наукова й навчальна робота студентів – це велика складна система, що виражається нескінченною розмаїтістю станів, відносин, зв'язків різних компонентів, які її складають. Щоб ця система була оптимальною й дійсно розвивалася, вона повинна бути раціональною мати необхідне науково-теоретичне обґрунтування й наукову організацію.
Нові завдання вищої школи, її безперервний розвиток пред'являють до навчального процесу зростаючі вимоги як у частині вдосконалювання його змісту, форм і методів, так і в частині його оптимальної організації й керування. Цілком обґрунтовано, що досить значні вимоги останнім часом стали пред'являтися до наукової організації навчального процесу й роботі студентів, завданням яких є створення певного, цілеспрямованого порядку побудови, функціонування й розвитку системи навчання у вищій школі.
Для навчального й наукового процесу вищої школи усе більше стає необхідним удосконалювання його організації на основі наукового аналізу, який охоплює всі його сторони.
Удосконалювання організації праці студентів вимагає встановлення найбільш сприятливих відносин між студентами й викладачами в їх навчальній і навчальній діяльності, забезпечення максимального успіху цієї діяльності у рішенні завдань по підготовці висококваліфікованих фахівців з найменшими матеріальними витратами. Перед науковою організацією роботи студентів відповідно ставиться завдання вишукування нових, найбільш результативних форм і методів діяльності з обґрунтованим застосуванням засобів, які інтенсифікують, навчання.
Щоб система навчального й наукового процесу дійсно була раціональною, у її організацію повинні бути закладені якості й засоби передбачення оптимальних шляхів її функціонування й розвитку, з обліком складних, що важко вирішуються ситуацій і протиріч і можливостей їхнього вирішення.
У навчальній і науковій діяльності студентів і викладачів, в умовах застосування нових засобів і методів навчання необхідним виявляється виявлення прихованих можливостей підвищення ефективності навчання й у той же час нещадна боротьба із втратами навчального часу через погану організацію навчального й наукового процесу й необґрунтованого застосування нових засобів і методів. Тому, найважливіша роль в науковій організації навчального процесу та самостійної роботи студентів, приділяється службі інформації, що характеризує стан системи навчального процесу, для відповідного впливу як на всю систему, так і на її компоненти.
Для навчального процесу вищої школи й організації роботи студентів характерні логічна й дидактична визначеність, тому для оптимального його функціонування необхідне чітке й обґрунтоване визначення завдань, вибір форм і засобів їхнього оптимального рішення, перевірка правильності рішення, встановлення шляхів удосконалювання системи.
Істотний інтерес для наукової організації навчального процесу представляє дидактичний експеримент, тісно пов'язаний з удосконалюванням форм, методів, засобів навчання, тому підготовка й проведення експерименту, а також оцінка його результатів є важливим завданням.
Визначальною особливістю системи навчального процесу й роботи студентів є їх суспільний зміст – організована діяльність колективу людей, що вирішують цілеспрямовані навчальні, наукові й практичні завдання. Рішення цих завдань вимагає від колективу навчального закладу й кожного його члена свідомості відповідальності перед державою й постійним розумінням того, що вся навчальна й наукова діяльність повинні бути оптимальними й безупинно вдосконалюватися.
Наукова організація навчального процесу вимагає дидактико-психологічного розгляду сутності навчання, встановлення строгої дисципліни навчальної діяльності студентів і в той же час надання їм широкої ініціативи в самостійній роботі.
Список використаних джерел та літератури
1. Абдулина О.А. Личность студента в процессе профессиональной подготовки // Высшее образование в России. 1993. №3;
2. Буланова-Топоркова М.В. Педагогика и психология высшей школы: учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 544 с.;
3. Габай Т.В. Учебная деятельность и ее средства. – М., 1988;
4. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник – К.: Либідь, 1997. – 376 с.;
5. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы: особености деятельности студентов и преподавателей. – Минск: Изд-во БГУД978;
6. Луценко В.В. Управління учбовою діяльністю в умовах нових педагогічних технологій // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1998. – Вип. 7. – С. 71–75;
7. Луценко В.В. Особливості інноваційної діяльності в освіті на сучасному етапі // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1998. – Вип. 8–9. – С. 72–76;
8. Луценко В.В. Класифікація педагогічних технологій навчання // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія «Психологія»: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип. 2. – С. 27–34;
9. Луценко В.В. Педагогічне діагностування студентів // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 1999. – Вип. 4. – С. 13–17;
10. Луценко В.В. Урахування типологічних особливостей студентів у їхній навчально-пізнавальній діяльності // Теорія та методика навчання та виховання: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2000. – Вип. 6. – С. 81–87;
11. Луценко В.В. Організованість студентів як педагогічна проблема // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ, 2000. – Вип.12. – С. 5–13;
12. Луценко В.В. Формування педагогічного середовища, сприятливого для самостійної діяльності студентів // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць. – Х.: ОВС, 2002. – Вип. 17. – С. 21–27;
13. Нові педагогічні технології викладання фізико-математичних дисциплін у середніх навчальних закладах нового типу: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження М.О. Остроградського. – Полтава. – 2001. – С. 173–178;
14. Організація самостійної роботи студентів з педагогіки: Навчальний посібник / Під ред. В.І. Євдокимова. – Х.: ХДПУ, 2000. – 160 с.;
15. Основы педагогики и психологии высшей школы /Под ред. Академика ВПН СССР А.В. Петровского. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1986. –303 с.;
16. Педагогика и психология высшей школы: Учебное Пособие. – Ростов н / Д: Феникс, 2002;
17. Симонов П.В. Ершов П.М. Темперамент. Характер. Личность – М.: Наука, 1984. – 161 с.
18. Солдатенко М.М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу / Рідна школа. – 2005. – №1. – 3 – 5 с.;
19. Шайдур І.А. Навчальна взаємодія викладачів і студентів у процесі самостійної роботи // Вісник Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка: Збірник наукових праць. – Полтава. – 1999;
20. Шайдур І.А. Педагогічні умови визначення індивідуально-типологічних особливостей студентів // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. – Київ: Науковий світ. – 2003. – Випуск 5. – С. 54–62;
21. Шайдур І.А. Сучасний підхід до підготовки спеціалістів у ВНЗ // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Збірник наукових праць. – Полтава. – 1998. – С. 170–173;
22. Шимко І. Проблеми організації самостійної роботи у вищій школі / Рідна школа. – 2005. – №8. – 34–35 с.