Основними формами НДРС, що виконується у позаурочний час є:
* Предметні гуртки;
* Проблемні гуртки;
* Проблемні студентські лабораторії;
* Участь у наукових і науково-практичних конференціях;
* участь у вузівських і республіканських конкурсах.
* Участь у виконанні держбюджетної і договірної тематики кафедр.
Зупинимося більш докладно на кожній з перерахованих вище форм.
Предметні гуртки.
Дана форма НДРС найчастіше використовується при роботі зі студентами молодших курсів. Керівниками виступають загальнонаукові і загальнотеоретичні кафедри. Науковий гурток є найпершим кроком у НДРС і завдання перед його учасниками ставляться нескладні. Найчастіше, це підготовка доповідей і рефератів, що потім прослуховуються на засіданнях гуртка або на науковій конференції. Гурток може поєднувати членів групи, курсу, факультету, а іноді - і всього ВУЗу. Останній варіант найчастіше зустрічається в гуртках, що вивчають проблеми суспільних і гуманітарних наук, тому що в технічних і природних гуртках наукові дослідження студента п'ятого курсу швидше за все будуть малозрозумілі студентам першого, і в них може пропасти інтерес до гуртка, як до такого.
Робота гуртків, як правило, виглядає таким чином:
На організаційних зборах відбувається розподіл тем доповідей і рефератів виборним шляхом, після чого викладач вказує на наявність для кожної теми основної і додаткової літератури і рекомендує найближчим часом продумати план роботи. Деякі викладачі вважають, що виборний розподіл доповідей не є необхідним, тому що студент сконцентровується на одній темі, не приділяючи великої уваги іншим. З одного боку, примусовий розподіл тем може ліквідувати таку “зацикленість”, але, з іншого боку, такий підхід може не знайти підтримки в самих студентів. Уявимо собі першокурсника, що вперше прийшов на засідання гуртка, де, як він вважає, до нього повинні відноситися майже, як до рівного і раптом він одержує для роботи тему, що його цікавить дуже мало, а тема, яку йому хотілося розвинути у своїй роботі, дісталася іншому. Звичайно, студент образиться, і його присутність на інших засіданнях гуртка ставиться під сумнів.
Таким чином, розподіл тем повинен бути винятково виборним, тим більше що до початку навчання у Вузі людина уже досить розвинена, щоб мати власні інтереси і пристрасті.
Після розподілу тем починається головна й основна робота гуртка. Спочатку основна роль належить його керівникові. Саме від його досвіду, таланту і терпіння залежить, чи змінить початковий запал юних дослідників вдумлива робота, чи все так і залишиться в зародковій стадії. Необхідно спостерігати за кожним студентом, намагатися передбвчити проблеми, що можуть виникнути в нього в процесі роботи. Може трапитися так, що молода людина посоромиться поставити запитання, вважаючи себе досить дорослим для його самостійного вирішення, а потім, так і не прийшовши до відповіді, відмовиться від дослідження взагалі, прийнявши рішення про власну наукову неспроможність. Такі психологічні проблеми часто постають перед студентами молодших курсів. Причиною є сформований стереотип, що студент - це вже цілком сформована людина і сам повинен вирішувати свої проблеми. Насправді ж, мислення студентів молодших курсів ще несе в собі великий відбиток шкільного і, відверто кажучи, просто дитячого. Тому конфлікт між «дорослою» моделлю поведінки і юнацьким мисленням може перекреслити зусилля самого талановитого, але недостатньо чуйного педагога. Тому буде не зайвим ознайомити студентів з методами і способами наукового дослідження, про збір матеріалу, про роботу над літературою, про користування науковим апаратом, а так само ознайомити студентів з науковими напрямками викладачів кафедри, щоб студенти знали, до кого можна звернутися для більш детальної консультації з деяких питань.
Якщо початковий період роботи гуртка пройшов успішно і велика частина тем прийнята в роботу, то складається графік виступів, і починається заслуховування готових доповідей. Як правило, на одному засіданні гуртка заслуховується не більш двох виступів, тому що тільки в даному випадку можна докладно обговорити кожну доповідь, задати запитання й одержати розгорнуті відповіді на них. Крім цього, велика кількість доповідей важкі для сприйняття і може знизитися активність і зацікавленість членів гуртка.
Формами підбиття підсумків роботи гуртка можуть стати конкурс доповідей, участь у наукових конференціях і предметних олімпіадах, проведення круглих столів, зустрічей з ученими, а також публікація тез кращих робіт у наукових збірниках ВУЗів.
Проблемні гуртки.
Усе сказане про наукові гуртки можна віднести і до проблемних, але варто врахувати деякі відмінності.
Проблемний гурток може поєднувати собою студентів різних факультетів і курсів, а також, якщо при вузі є такі, коледжів і ліцеїв. В центр дослідження може бути поставлена проблема, якою займається науковий керівник гуртка, або будь-який інший член гуртка, згідно свого бажання. Великою перевагою даної форми НДРС є можливість розгляду обраної теми найбільш глибоко і з різних ракурсів. Проблемні гуртки являють собою «полегшену» форму НДРС і тому на їх базі можлива організація зустрічей з людьми, що зіштовхуються з проблемами, обраними гуртком для розгляду, на роботі й у побуті, проведення різних вікторин і конкурсів.
Проблемні студентські лабораторії (ПСЛ).
ПСЛ відносяться до наступного рівня складності НДРС. У них беруть участь студенти другого курсу і старше. Лабораторія не є школою наукової праці, заняття в ній припускають визначений запас знань і навичок. У рамках ПСЛ здійснюються різні види моделювання, вивчення й аналіз реальних документів, програм, ділових ігор, а так само практична допомога підприємствам. Робота в такій лабораторії припускає не стільки вивчення й аналіз літератури, скільки постановку експерименту, створення чогось нового. ПСЛ, швидше за все, будуть не настільки численні, як наукові і проблемні гуртки. Відбувається відсівання студентів, коли із обдарованих вибираються ще більш обдаровані.
Ще однією відмінністю ПСЛ від гуртка полягає у тому, що тут надається великого значення здатності студента до колективної роботи. Якщо в гуртку кожен студент відповідає, як правило, тільки за себе, то в ПСЛ, де теми досліджень набагато більш глобальні, однією самостійною роботою обійтися практично неможливо. Керівник лабораторії повинен допомогти студентам розділити тему на окремі питання, рішення яких приведе до рішення головної проблеми. Важлива увага до інтересів кожного студента, до його схильностей і можливостей. Досвід колективної роботи приходить не відразу і вирішення спорів і конфліктів, що виникають у процесі роботи, так само багато в чому лежить на плечах викладача.
У процесі роботи в ПСЛ студент може реалізувати свої знання, що мають практичне значення, отримані за час навчання і роботи в гуртках. Таким чином, робота в ПСЛ - наступний важливий крок до повноцінної науково-дослідної роботи і цінний досвід для подальшої наукової і практичної діяльності.
1.3 Участь у наукових і науково-практичних конференціях
На конференції молоді дослідники одержують можливість виступити зі своєю роботою перед широкою аудиторією. Це змушує студентів більш ретельно проробляти майбутній виступ, розвиває їх ораторські здібності. Крім того, кожен може порівняти, як його робота виглядає на загальному рівні і зробити відповідні висновки. Це є позитивним результатом наукової конференції, тому що на ранньому етапі багато студентів вважають власні судження непогрішними, а свою роботу - найглибшою і найціннішою в науковому плані. Часто навіть зауваження викладача сприймаються як прості причіпки. Але слухаючи доповіді інших студентів, кожен не може не помітити недоліків своєї роботи, якщо такі є, а так само виділити для себе свої сильні сторони.
Крім того, якщо в рамках конференції проводиться творче обговорення прослуханих доповідей, то з питань і виступів кожен доповідач може почерпнути оригінальні ідеї, про розвиток яких у рамках обраної ним теми він навіть не задумувався. Включається своєрідний механізм, коли одна думка породжує ряд нових.
Науково-практичні конференції, уже виходячи із самої назви, містять у собі не тільки і не стільки теоретичні наукові доповіді, скільки обговорення шляхів вирішення практичних задач. Дуже часто вони проводяться поза стінами Вузу, на території заводу, фабрики, фермерського господарства з якими ВУЗ підтримує відносини. Наприклад, науково-практична конференція може проводиться за результатами літньої практики студентів, коли останні, зіштовхнувшись з визначеними проблемами, можуть за допомогою працівників підприємства і викладачів спробувати знайти шляхи їхнього рішення. Такі конференції сприяють установленню тісних дружніх зв'язків між Вузом і підприємствами, а також допомагають студентам учитися застосовувати вивчену теорію на практиці. Відмінною рисою науково-практичної конференції є складність її злагодженої організації, так, щоб участь у ній була однаково корисною і цікавою і студентам, і працівникам підприємства. Розробка і проведення такої конференції жадає від організаторів і учасників великої уваги і терпіння.