4. У гніві, дуже розсердившись. (Спересердя.)
"Лебедям"
1.Піднявшись на кінчики пальців ніг. (Навшпиньки.)
2. Дійсно, відповідно до фактів. (Фактично.)
3. Не шкодуючи ділитися чим-небудь, охоче витрачаючи щось. (Щедро.)
4. Услід за тим, що віддаляється. (Навздогін.)
Завдання 3. ( Диференційоване, картки розраховані на різний рівень знань учнями матеріалу.)
Картка з індивідуальним завданням (для учня, який творчо й образно мислить). Використовується ілюстрація або світлина із зображенням чарівного осіннього пейзажу.
1. Написати етюд за даною ілюстрацією, використовуючи прислівники.
2. Прислівники підкреслити, дати твору заголовок.
Картка "Лотос" ( для групи сильних учнів )
1. Дати ( усно) визначення синонімів.
2. Вписати у порожні клітинки синоніми до поданих слів:
1) інколи; 2) як-небудь; 3) неодмінно; 4) вниз; 5) голосно; 6) повік; 7) ввічливо.
Картка "Віночок" ( для групи учнів, які повільно, але вдумливо засвоюють матеріал).
1. Дати ( усно) визначення антонімів.
2. Вписати в порожні клітинки антоніми до поданих прислівників:
2) мало; 2) раніше; 3) всерйоз; 4) дешево; 5) уночі; 6) вірно; 7) влітку.
3. Скласти з одним з прислівників речення про осінь і записати його в зошит.
Картка "Клас" (для всіх інших учнів).
Вибірковий диктант.
З речень, які зачитує учень, виписати словосполучення з прислівниками.
В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра). Паде
додолу листя з деревини, паде невпинно, чутно, сумовито. (І. Франко). Доріжки щільно вкриваються пухким листяним килимом. Раптом чарівний оркестр життєдайних осінніх звуків будить світлі фантазії. (З журн.)
Перевірка карток.
3.Заключна бесіда-узагальнення.
4. Пояснення домашнього завдання.
5. Виставлення оцінок.
6. Висновок. Дуже хотілося б, щоб вийшовши з уроку, ви не тільки запам’ятали, що прислівник незмінюваний, що найчастіше він виступає обставиною та на які розряди поділяється, а й зуміли б побачити чарівну картину осені.
Повіє вітер – листя вмить
зашепче щось, зашелестить,
дивується, що тихе літо
так швидко встигло пролетіти.
С. Жук.
Додаток №2
Урок літератури у 7 – ому класі
Тема. Підсумковий урок за історичною повістю І. Я. Франка "Захар Беркут"
Мета.Перевірити, чи глибоко зрозуміли учні зміст твору, чи вміють володіти матеріалом, як сприяли персонажів повісті, як проаналізували їх вчинки, чи вміють висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх; розвивати самостійність мислення, вміння триматися перед аудиторією, обстоювати свої думки; виховувати патріотизм, позитивні, моральні якості.
Тип уроку. Узагальнення набутих знань.
Форма уроку. Урок-зустріч з автором та персонажами твору.
Обладнання: підручники, тексти твору, малюнки, картина, портрет І. Я. Франка та епіграф:
Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
і рівного права для всіх...
І. Я. Франко
Перед класом ставимо дві парти, за ними сидять відповідно перевдягнені в персонажів повісті учні. Перед ними таблички з іменами: Мирослава, Захар Беркут, Максим, Тугар Вовк.
За вчительським столом учень: Автор.
Вчитель починає і завершує урок. Ведуть заняття автор та персонажі.
Хід уроку.
1. Слово вчителя.
Сьогодні у нас нестандартний урок. Урок-зустріч з автором та персонажами повісті "Захар Беркут". Саме така форма допоможе нам виявити, чи глибоко ви зрозуміли зміст твору, чи вмієте володіти матеріалом, як сприйняли персонажів твору, проаналізували їх вчинки.
Відкрили зошити, записали дату, тему уроку та епіграф.
Ми з вами живемо сьогодні в незалежній, суверенній країні, яка переживає глибоку кризу, знецінення всіх позитивних моральних якостей. А саме у цьому творі І. Я. Франко звертається до пошуку ідеалу людини та прообразу справедливого суспільства. Можливо настав той момент, коли, як казав у творі Захар Беркут, слід звертатися до уроків минулого, щоб сьогодні пролилося менше крові і сліз. То ж зустрічаючись сьогодні з автором повісті та її персонажами, звертаючись до епіграфу уроку, ми з вами повинні вирішити проблему:
- чи є повість "Захар Беркут" сьогодні потрібною і актуальною та
- яка її головна думка?
Урок ведуть сьогодні автор і персонажі твору, а я їм лише допомагаю. Тож починаємо. Слово передаю шановному авторові.
Автор. На початку нашої розмови дозвольте поставити кілька запитань, що допоможуть вам пригадати ті моменти, які будуть потрібні для подальшої розмови з персонажами. Отже,
1. Ще в роки навчання в університеті я дійшов думки: "Не досить того, як писати, але що писати такого, аби було корисне для нашого народу. Мене манила спільність громад, людей, країв."
Скажіть, будь ласка, в чому була приваблива для мене ідея спільності народу?
Можливі відповіді учнів: а) Ви бажали показати, що єдність, співжиття людей уже давно виправдане історією, що суспільство, в якому існує рівноправність, витримає будь-які випробування; б) Об’єднані, дружні, згуртовані люди, громади, краї зможуть протистояти будь-якому ворогові, перенести страшні трагедії та стихійні лиха.
2. Подумайте, чому я звернувся до подій сивої давнини? І до яких саме подій?
Можливі відповіді учнів: а) Ви показали у повісті громадське життя народу Карпат у 13 столітті, його боротьбу за свою волю, за рідну землю; б) Ви звернулися до подій сивої давнини, щоб показати, що спільність людей-громади у 13 столітті уже змогла протистояти і боярській сваволі, і нападу завойовників, і силам природи.
3. З якою метою, на вашу думку, я написав твір?
Можливі відповіді учнів: а) Ви написали твір, щоб закликати, підняти своїх співвітчизників на боротьбу з несправедливістю та інші.
4. сюжет у повісті пригодницький, тобто тут є складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки. Згадайте, які саме складні випробування випадають на долю героїв?
Можливі розповіді учнів: зустріч Мирослава з ведмедицею і її врятування Максимом; рішення Захара Беркута дати бій нападникам, у руках яких був Максим; його вболівання за громаду, інші народи, коли він своєю рукою посилає смерть синові; перехід Мирослави на бік тухольців, коли вона дізналася про зраду свого батька; чудесне врятування Максима.
5. Які ж проблеми порушую я у творі? Яка з них найголовніша?
(учні дають відповіді)
6. Як згруповані герої твору? В які моменти життя вони найвиразніші?
(учні дають відповіді)
Автор. Спасибі за ваші відповіді, а зараз я надаю слово Олені Федосіївні.
Вона за моїм дорученням проведе з вами тестову вікторину
Вчитель. Завдання тестів – вибрати правильну відповідь і поруч з номером питання поставити відповідну літеру.
Вікторина.
1. Які моральні риси з перерахованих мною не властиві тухольцям?
а) волелюбність, одностайність, працьовитість;
б) неорганізованість, боягузтво, нечесність;
в) любов до рідного краю, жертовність, патріотизм.
2. Спільні риси Тунгара Вовка і Захара Беркута:
а) соціальне походження, любов до Батьківщини;
б) любов до дітей, почуття власної гідності;
в) доброта, чесність.
3. Дві відмінні риси Мирослави і Максима:
а) походження, м’якість Мирослави і твердість Максима;
б) військове вміння, любов до Батьківщини;
в) сміливість, рішучість.
4. Хто порадив заманити ворога в улоговину?
а)Мирослава;
б) Захар Беркут;
в) Максим.
5. Перевага монголів у :
а) кількості;
б) дисципліні;
в) військовому вмінні.
6. Передвісниками монгольської орди були:
а) круки, ворони;
б) лисиці, зайці;
в) сороки, перепела.
7. Мета життя для Захара Беркута це :
а) влада, розкіш;
б) громадське щастя, вільний край;
в) сила, могутність.
8. Мета життя для Тугара Вовка це:
а) служіння народові;
б) боротьба за волю і щастя громади;
в) багатство, помста.
9. Мирослава викликає у нас почуття:
а) ненависті, відрази;
б) співпереживання, захоплення;
в) ніяковості, суму.
10. Як поводиться Тугар Вовк під час повені:
а) стійко, не падає духом;
б) підтримує Максима, впадає в розпач;
в) боязко, хоче врятувати своє життя.
11. Камінь на останню купку ворогів, серед яких був Максим, пустив:
а) один з тухольців;
б) Захар Беркут;
в) Бурунда.
12. Копа це:
а) стіг сіна;
б) копанка для води;
в) рада, віче, збори.
13. Засіки це:
а) штучна перешкода з дерев;
б) помітки на деревах;
в) схованка для корму.
14. Частиною орди, що йшла на Тухольщину, керував:
а) Чінгісхан;
б) Бурунда;
в) Тугар Вовк.
15. Яким божествам поклонялися тухольці?
а) Сторожу, Сонцю;
б) Даждь Богові, Перену;
в) Прометею, Духові.
16. Яка риса характеру Захара Беркута розкривається в його словах:
"Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю ?"
а) любов до сина;
б) ненависть до загарбників;
в) сум за сином.
Автор. Отже, щоя засуджую у цій повісті?
(учні дають відповіді)
Автор. А що я звеличую у цьому творі ?
(учні дають відповіді)
Автор. А тепер слово надаємо персонажам, щоб кожен з них впевнився, що його характер і вчинки ви правильно сприйняли. Слово надається найстаршому й наймудрішому – Захарові Беркуту. (Захар розповідає про себе і ставить до класу питання, а учні на них дають відповіді і ставлять свої питання Захарові).
Автор. Слово переходить до другого представника старшого покоління – Тугара Вовка. (Він розповідає про себе і ставить питання класу, учні знову на них відповідають та запитують).
Автор. Добре, що ж скаже нам молоде покоління? Прошу, Мирославо. (Мирослава розповідає про себе і також задає учням класу питання, а ті на них відповідають і ставлять свої запитання).
Автор. А тепер слово надається Максимові. (Максим розповідає про себе, дає питання та відповіді).