Біля 5-ти років у дітей формуються вища форма наочно - образного мислення. Вони можуть засвоювати узагальнені знання. Дітей вчать виділяти особливості будови рослин, тварин і установлювати їх залежність від умов переживання.
До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення. До приходу в школу у дітей повинна бути розвинута спостережливість, допитливість, любов і дбайливе відношення до природи, здатність знаходити в ній красиве, інтерес до сільськогосподарської праці.
Планування роботи по ознайомленню з природою:
1. При доборі матеріалу з природою, потрібно враховувати принцип доступності і науковості – відомості про рослини, тварини, явища живої та неживої природи, які повинні бути зрозумілі дітям, враховуючи їх вікові можливості.
2. Наукове пізнання світу відбувається тоді, коли даються правильні уявлення і показується почуттєвий досвід дошкільників, зв’язки і причини залежності між об’єктами і явищами.
3. При доборі матеріалу, враховується принцип енциклопедичності –
Добір матеріалу з галузей природознавства.
4. Краєзнавчий принцип – не обмежує вивчення природи лише
місцевим матеріалом, а також з об’єктами, яких немає у даній
місцевості – ознайомлюють за допомогою наочних посібників.
Методи та форми ознайомлення дітей з природою
В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку використовують різні методи:
· наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);
· практичні (дослід, ігровий метод, праця);
· елементарні (досліди);
· словесні (розповіді вихователя, читання художніх творів, бесіди)
Найкращий результат дає спостереження.
Спостереження – це цілеспрямоване планомірне сприймання предметів та явищ, під керівництвом вихователя.
Види спостереження:
1. За тривалістю:
- короткотривалі;
- довготривалі.
2. За формою організації дітей:
- індивідуальні;
- групові;
- колективні.
3. За дидактичною метою:
- первинні;
- повторні;
- заключні
Вибір методів і форм визначається змістом програми і залежить від природного оточення дошкільного закладу, місця і об’єкта спостереження. А також від віку дітей і їхнього досвіду.
В групах раннього і молодшого віку особливе значення мають чутливі сприйняття дітей, тому основним методом буде спостережливість. Дидактична гра, показ картин відіграють велику роль в пізнанні дітьми природи.
Враховуючи конкретність мислення і невеликий досвід у дітей середньої групи, потрібно при ознайомленні їх з природою широко використовувати наочний матеріал. Для утворення і закріплення уявлення широко використовують дидактичні ігри з природним матеріалом або їх зображення на картинках, невеликі бесіди.
Ознайомлення дітей старшої і підготовчої до школи груп з природою проходить в основному шляхом спостереження на екскурсія, прогулянках, під час ігор і праці. В цих групах велике місце відводиться бесідам, розповідям вихователя з використанням картин, кінофільмів, читання художньої літератури.
Форми ознайомлення:
1. На заняттях;
2. В повсякденному житті.
Також як окремий вид використовують екскурсії.
Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.
Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.
Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.
Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.
В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.
Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.
На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.
Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.
Глибшому зацікавленню дітей навколишньою дійсністю сприятимуть підібрана дорослим інформація з художніх і науково- популярних творів, розповіді дорослого з власного досвіду спілкування з живою природою.
Одним із методів ознайомлення дітей з природою, являється словесний – зокрема – читання художніх творів. Особливо цікаво дітям, коли мова йде про тварин. Тут на перший план виходять українські та російські народні казки. Діти, наче зачаровані слухають про Лисичку – сестричку та Вовчика – братика, Курочку – рябу, та ріпку, яку допомогла витягти із землі не хто інший як мишка і т.д. З цими розповідями виросло не одно покоління дітей, на цьому виховується любов до тварин, рослин. Адже дитина, яка в дитинстві обділена казками, виростає грубою, жорстокою до живого. Такій людині нічого не стоїть вигнати на вулицю собаку чи кішку, яка чомусь перестала бути потрібною, або навіть підняти руку на близького.
Щоб якось розширити кругозір дітей, що старші, вихователі використовують плакати із зображенням живого світу різних широт, розповідаючи де водяться страуси та ростуть ліани.
З метою ще більшого уявлення про світ природи, вихователі використовують діапроектори або DVD.
На жаль сучасна літератури зовсім обділена розповідями про живе, на зміну їм приходять різні вигадані істоти з невідомих світів, які дуже западають в голови маленьких шибеників, тому я вважаю, що вихователям зараз особливо важко привити любов до природи, - для цього потрібно прикласти багато зусиль і лише справжнім вихователям, як то кажуть від Бога, це вдається.
Куточок живої природи у дитячому садку - одна з найнеобхідніших умов наочного і дійового ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Дитячі спостереження під час екскурсій чи заняття у кімнаті мають короткочасний характер. У куточку живої природи діти можуть протягом усього дня підходити до тварин і рослин, роздивлятися їх, проводити за ними тривалі спостереження. У дітей розширюються конкретні знання про природу. При ознайомленні з живими об’єктами у дошкільнят розвивається спостережливість, інтерес до природи. Під час догляду за мешканцями куточка природи у дітей формуються трудові навички і такі цінні якості як любов до праці, бережливе ставлення до живого, відповідальність за доручену справу.
У куточку живої природи забороняється утримувати отруйні рослини і тварин, рослини і тварин, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин і тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
Вимоги до природничих куточків: - відповідність до програмових вимог живих об’єктів природи ( рослини, тварини, акваріумні риби) ; - безпечність та раціональність розміщення;
- доцільність, сучасність та естетичність оформлення; - наявність матеріалів для організації пошуково – дослідницької діяльності та праці в природі з дошкільниками; - доступність; - наявність та результативність роботи з календарем погоди, використання набутих знань в різних видах діяльності; - доцільність, ефективність та планування різних форм роботи з дітьми в куточку природи; - варіативність об’єктів живої природи відповідно сезонних змін; - засоби фіксації за довготривалими спостереженнями (щоденники, малюнки тощо), вміння дітей робити висновки.
Постійними і обов’язковими для куточка природи усіх груп є кімнатні рослини. З них треба вибирати швидкоростучі, з красивим, різної форми листям, квітучі або пахучі рослини, такі, що легко живцюються і не дуже вибагливі щодо догляду.
Крім рослин, за якими доглядають діти, у кімнаті рекомендується тримати декоративні рослини, за якими доглядають дорослі.
Рослини для куточка природи краще придбати молоді, весною або на початку літа. Рослини, вирощені з живців у кімнаті, приживаються і ростуть краще, ніж узяті з теплиць.