Проводиться гра "Лісові квіти". Вихователь показує зображення різних квітів (із четвертого конверта від Весни). Діти плескають у долоні, коли демонструється весняна лісова квітка.
Вихователь. Бачу, ви знаєте різні квіти. Вони прикрашають наше життя. А хто дарує нам радість своїм щебетанням та співом? (- Птахи. Вони радіють весні, співають веселі пісні). Ще якою важливою справою вони займаються? (Відповіді дітей). Правильно, навесні птахи в'ють гнізда, відкладають яйця, висиджують пташенят. До нас повертаються птахи, які зимували в теплих краях.
Проводиться гра "Птахи, що зимують, та перелітні птахи".
Дітям роздають картинки (з п'ятого конверта). Ті, в кого зображення птахів, які зимують, підбігають до зимового дерева, а ті, в кого перелітні, -до весняного. Гра повторюється кілька разів.
Вихователь. Чому перелітні птахи навесні прилітають до нас, а не залишаються в теплих краях? (Відповіді дітей). Так, птахи завжди повертаються туди, де вони з'явилися на світ і зросли. Вони мостять гнізда й виводять пташенят на рідній землі. На зиму ж відлітають у вирій, щоб наступної весни знову повернутися до нас. А яку користь приносять птахи? (- Вони знищують комах — шкідників саду, лісу). Як ми турбувалися про них узимку? (— Підгодовували насінням, крихтами).
Проводиться рухлива гра "Котилася торба".
Повторюється кілька разів.
Вихователь пропонує наступне завдання Весни (з шостого конверта): пригадати назви мешканців лісу - звірів. Діти пояснюють, що таке дикі тварини, називають їх, розповідають про зміни в житті їжачків, білочок, зайців, ведмедів навесні.
Вихователь. Ви багато дечого знаєте, і Весна зі своїми друзями задоволена вами. Вони чекають на вас - запрошують до себе на гостини: до парку, лісу, річки, на луку. Але перш ніж ми підемо, давайте пригадаємо, як узагалі треба поводитися на гостинах. (- Треба бути чемним, не галасувати, не смітити, нічого не ламати). У природи також є свої закони і правила поводження. Весна зі своїми друзями хочуть вам про це нагадати за допомогою ось таких знаків (виймає іх із сьомого конверта). Ці знаки називають заборонними, тому що вони забороняють робити зле для живої природи.
Діти розглядають та обговорюють знаки.
НЕ СМІТИ
Гуляючи на природі, не слід засмічувати місця свого перебування. Не можна залишати "на згадку" про себе пляшки, бляшанки, клапті паперу, поліетиленові торбинки тощо. Об бляшанку можуть поранитись і тварина, і людина; а різні побутові рештки забруднюють землю, заважають рости рослинам.
НЕ РВИ КВІТИ
Коли зірвати квітку, вона перестає пахнути, швидко в'яне й помирає. Раніше люди не знали цього правила, а багато хто не зважає на нього й сьогодні. Це призвело до того, що чимало квітів зникли взагалі, й зараз ми не можемо милуватися їхньою красою.
НЕ РУЙНУЙ
У мурашниках живуть мурашки, а вони корисні для природи. Мурашки розпушують землю, щоб туди краще проходили повітря та вода; вони збирають рештки із землі, щоб вона була чистою, родючою; знищують шкідників рослин.
НЕ ЛОВИ МЕТЕЛИКІВ
Від дотику пальців людини з крилець метеликів осипається пилок, ушкоджуються тендітні крильця, й комахи гинуть.
НЕ ГАЛАСУЙ
Ліс, поле, лука - це домівки звірів, пташок, комах. Вони там живуть - хто працює, хто відпочиває. І заважати їм голосною музикою, криком не можна, бо це їх лякає.
Вихователь. Ось ми й познайомились із заборонними знаками. Коли ви гулятимете в лісі чи парку, пригадайте їх, щоб ненароком не завдати шкоди ні тваринці, ні рослинці. Не чіпайте птахів, комах, риб, не зашкодьте їм, і природа віддячить вам. Пам'ятайте: вони господарі, а ви гості. Письменник Михайло Пришвін сказав: рибі потрібна вода, пташці - повітря, звірові - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. Отже, оберігати й берегти природу означає оберігати й любити свою Батьківщину.
Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяють,
Така людина сонечком горить.
- Будьте і ви, як маленькі сонечка. Творіть добро, оберігайте природу, садіть дерева, кущі, квіти. Любіть нашу землю-матінку, і вона відповість вам любов'ю та щедрістю, і пануватимуть у світі мир та злагода.
Вихователь зачитує дітям останнього листа з чарівної торбинки: "Любі хлопчики й дівчатка, вас люблять всі звірятка, і жучки, і павучки. А ми, веселі білченятка, посилаємо вам солодощі і своє фото. Ми віримо, що ви теж: любите звіряток і комашок, допомагаєте взимку птахам, підгодовуєте їх. Тож: відкривайте пакунок із гостинцями. Смачного вам! Весна, білченята та їхні друзі".
Діти частуються ласощами.
Висновок
Визначальним у ставленні дошкільнят до природи, згідно з даними екологічної психопедагогіки, є когнітивний компонент, тобто готовність і прагнення дитини одержувати, шикати та переробляти інформацію про об'єкти природи. Якщо дорослий радіє красі метелика, то першою реакцією дитини буде піймати його і дізнатися, який він на дотик.
Психологи експериментально дослідили, що рівень сформованості в дітей уявлень про живе, а також рівень розвитку пізнавальної сфери визначають характер взаємодії з природними об'єктами і ставлення до них. Тобто, чим вищий рівень знань дітей про природу, тим більше вони виявляють пізнавальний інтерес до неї, орієнтуючись на стан і благополуччя самого об'єкта, а не на оцінювання його дорослими. Важливо вчасно використати цю вікову особливість дошкільнят для організації процесу їхньої взаємодії зі світом природи.
Ключовим для розуміння особистісного ставлення є почуття суб'єктивного ставлення до об'єктів і явищ довкілля, яке пов'язане із задоволенням тих чи інших потреб особистості, а отже, є для неї суб'єктивно значущими. У випадку, коли в певному об'єкті чи явищі не закарбована потреба, «об'єктивне» не збігається з «суб'єктивним», то особистість ніяк не ставиться до них. Особистісні переживання для людини важливіші, а ніж те, що існує об'єктивно, не зачіпає її почуття.
Змістовною характеристикою суб'єктивного ставлення до природи є модальність, яка віддзеркалює модель взаємодії людини з об'єктами природи. Модальність суб’єктивного ставлення визначається двома факторами : як сприймає людина об'єкт природи та мотивами діяльності.
Об'єкт чи явище природи ( собака, кішка, яблунька тощо) може сприйматися особистістю як об'єкт чи суб'єкт.
Мотивом взаємодії людини з природою може бути задоволення корисливих потреб - у їжі, одязі, матеріалах для виробництва тощо. Така модель взаємодії має назву прагматичної. Якщо у взаємодії з природою відсутній мотив «корисності», ця модель є непрагматичною. Добираючи інформацію про природу (когнітивний канал формування екологічної свідомості), слід враховувати психологічні стимули, які сприяють кращому засвоєнню дітьми природничих знань. Так, дошкільнят доцільно знайомити з особливостями поведінки мурах, але не узагальнювати, а в деталях розповідати про цікаве в їхній поведінці: як вони будують мурашник, чистять його, тягнуть важку ношу до свого помешкання тощо. Саме такі відомості є психологічним релізером ( стимулом), який задіює пізнавальний інтерес.
Дитина у будь якому віці має змогу самостійно приймати рішення і поводитись на їх основі у своїй життєдіяльності. Діти, які привчені лише спостерігати і слухати, діяти за вказівкою дорослого або під примусом, виявляються безпорадними перед довкіллям.
Список використаної літератури
1. Базовий компонент дошкільної освіти України // Дошкільне виховання - № 1. – 1999. – с. 59
2. Без природи життя неможливе // Дитячий садок. – Липень, число 25-26. – 2004. – с. 9
3. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити //Дошкільне виховання. -№ 4 – 2004. – с. 14 –18
4. Білан О.І. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. – Львів, 1996. – с. 71
5. Веретеннікова О.О. Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою – К.: Вища школа. – 1979. –с. 365
6. Дитина. Програма навчання і виховання у дитячому садку. К.: Освіта, 1993. – с. 266
7. Досвід екологічного виховання в ДНЗ // Бібліотека вихователя дитячого садка. № 1-2. – 2005. с.12
8. Дорога в дивосвіт // Дитячий садок. - № 37. с.24
9. Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка № 13 – 14. 2006. с.80
10. Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною // Дошкільне виховання - № 5. – 2002- с. 28
11. Земля – наш дім. Збірник / Укл. А.І. Алексеев, Ю.М. Головіна: під загальною редакцією А.С. Онегова. М., 1983
12. Лисенко Н. Використання спостережень в роботіі з екологічного вихованняя дошкільників // Дитячий садок. 2004. -№ 25-26. – с.10 – 44
13. Марковская М.М. Уголок природы в детском саду // Книга для воспитателя детского сада, - М.: Просвещение, 1989, с.12, 16-20
14. Романовська Д. Світ навколо нас – і я його частинка. Еколого – психологічний тренінг // Психолог № 9. - №9.- 2006. с. 5-7