Смекни!
smekni.com

Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі "Математика" (стр. 1 из 3)

Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі «математика»

Сучасний стан розвитку суспільства потребує такої підготовки педагога, яка орієнтована на розвиток особистості дитини та на саморозвиток і самовдосконалення вчителя, здатного творчо працювати. Діюча система педагогічної освіти недостатньо сприяє повній реалізації творчого потенціалу майбутнього вчителя початкової школи та не задовольняє його потреб у професійному становленні. Саме тому, вкрай необхідним є пошук нових підходів, які дозволяють досягти нової якості у дидактичній і методичній підготовці майбутнього вчителя початкової школи.

Аналіз спеціальної літератури, вивчення стану підготовки молодих педагогів до самостійної викладацької діяльності засвідчують, що однією з найскладніших проблем їхнього професійного становлення є вміння застосовувати нові навчальні технології. У зв’язку з цим, перед професійною педагогічною освітою виникла проблема підготовки майбутнього вчителя початкової школи до вмілого використання навчальних технологій. Таке завдання виконують нові навчальні курси, серед яких і «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика».

Про характеристику змісту навчального курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» для підготовки фахівців зі спеціальності «Початкове навчання» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» більш детально описано в статті Л. Коваль «Підготовка майбутніх учителів початкової школи до використання навчальних технологій у процесі викладання математики» (див.: «Початкова школа», 2004, №11, С. 50–54).

Мета статті – розкрити особливості оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі вивчення курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика».

Принципове оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи під час оволодіння методикою застосування навчальних технологій ми запропонували на основі використання технологічного підходу.

Головна мета технологічного підходу – досягнення гарантованого рівня навченості студентів. Шлях від мети до результату – це певним способом організована взаємодія викладача й студентів. Усі дії викладача й студентів мають економно й цілеспрямовано вести до задуманої, заздалегідь визначеної мети, а саме – до оволодіння майбутніми вчителями методикою застосування навчальних технологій для подальшого їх використання в практичній діяльності.

Нова система підготовки майбутнього вчителя початкової школи висуває особливі вимоги до особистості сучасного викладача ВНЗ.

Розглянемо професійно-значущі якості викладача, які впливають на професійно-особистісне зростання майбутнього вчителя, розвиток його мотиваційно-ціннісного ставлення в цілому до педагогічної діяльності і, зокрема, до впровадження сучасних навчальних технологій. Професійно-значущі якості викладача так само стосуються і вчителя початкової школи, оскільки професійна і шкільна освіта взаємопов’язані.

Виходячи з вищесказаного, сучасний викладач вищого педагогічного закладу (вчитель) має бути, в першу чергу, орієнтованим на успіх, тому що тільки той, хто відчуває впевненість у своїй особистісній і професійній компетентності може позитивно впливати на студента (учня) та стимулювати його наполегливість до успіхів в навчальній діяльності. Успішний викладач (вчитель) є джерелом успіху для своїх вихованців.

По-друге, важливою професійно-значущою якістю викладача (вчителя) є експресивність або просто експресія, що означає здатність наповнювати процес спілкування і взаємодії із студентами позитивними емоціями. Якщо цю якість викладача розглядати стосовно процесу оволодіння майбутнім учителем методикою впровадження сучасних навчальний технологій, то це означає вміння впливати на емоційну сферу майбутнього вчителя з метою переконання в доцільності такої діяльності.

По-третє, не менш важливою професійною якістю сучасного викладача (вчителя) є його здатність розуміти та поважати дитину. У психолого-педагогічній літературі таку професійну якість викладача (вчителя) називають емпатією. Під час запровадження курсу «Сучасні навчальні технології в методиці викладання освітньої галузі «Математика» викладач ВНЗ має спрямовувати діяльність майбутнього вчителя в напрямку розвитку в собі емпатії, тому що діти дуже чутливі і їм притаманне захоплення емоціями вчителя. Крім того, без емпатії неможливе емоційне виховання учнів.

По-четверте, особливу роль в професійному самовдосконаленні відіграє педагогічна майстерність. Під педагогічною майстерністю розуміють комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі (І.Я. Зазюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос). До таких важливих властивостей, на думку вчених, належить гуманістична спрямованість діяльності вчителя, його професійна компетентність, педагогічні здібності і педагогічна техніка. У цьому визначенні вони виділяють такі особливості:

1) педагогічна майстерність у структурі особистості – це система, здатна до самоорганізації, системотвірним чинником якої є гуманістична спрямованість;

2) підвалиною професійної майстерності є професійна компетентність;

3) педагогічні здібності забезпечують швидкість самовдосконалення;

4) техніка, що спирається на знання і здібності, дає змогу виявити внутрішній потенціал учителя, гармонізуючи структуру педагогічної діяльності [4,30].

Отже, для ефективного навчання важливою є наукова ерудиція педагога, яка забезпечує викладання без штампів, в творчому трактуванні, зі своїм ставленням до нього, його наукової і прикладної значущості.

Методика викладання вузівських дисциплін потребує, щоб викладач володів дидактичною гнучкістю, враховував особливості змісту і призначення предмету вивчення, аудиторії, умов, засобів і форм навчання, що використовуються.

Задача викладання у вищій школі – не натаскування студентів, а підведення їх до глибокого розуміння закономірностей предмета, який вивчається, і до самостійного розширення знань. У результаті вивчення навчального предмету студенти мають достатньо орієнтуватися у відповідних галузях науки, глибоко розуміти основне та істотне, вміти користуватися мовою і апаратом науки та використовувати накопичені знання у відповідній практичній діяльності.

Майбутній учитель особливо чутливий до складних педагогічних ситуацій, саме тому період навчання у ВНЗ вважають сенситивним (сприятливим) для розвитку мотиваційно-ціннісного ставлення до педагогічних інновацій. Як свідчить аналіз, для багатьох педагогів-практиків характерний низький рівень готовності до впровадження сучасних навчальних технологій в практику початкової школи, що значною мірою є породженням традиційного вузівського навчання.

Під час оволодіння майбутнім учителем методикою застосування навчальних технологій слід звертати його увагу на те, що інтерес до їх впровадження не завжди може співіснувати із спрямованістю на розвиток вихованця, існують інші зовнішні цілі: підвищення престижу в очах адміністрації, колег, батьків вихованців, задоволеність від володіння «модними» методиками. Це означає, що особистісна центрація вчителя може спрямовуватись у різні сфери. Зауважимо, що під особистісною центрацією педагога розуміють його спрямованість на учасників навчального процесу і зацікавленість його інтересами.

І.М. Дичківська виділяє такі види особистісної центрації педагога:

– бюрократична особистісна центрація (на адміністрацію навчального закладу);

– авторитетна особистісна центрація (на батьків);

– конформістська особистісна центрація (на колег);

– егоцентрична особистісна центрація (на особисті інтереси і переживання);

– методична особистісна центрація (на засоби навчання);

– гуманістична особистісна центрація (на інтереси дитини).

Лише гуманістична центрація вчителя, на думку вченої, є умовою формування позитивної мотивації до навчання в учнів [2, 287].

Крім того вона вважає, що важливу роль у процесі оволодіння майбутнім учителем методикою застосування навчальних технологій відіграє творча обстановка в процесі навчання, утвердження якої можливе за таких умов:

· відсутність внутрішніх перепон творчим виявам, тому що для налаштованості студентів до творчого пошуку необхідно допомогти їм у набутті впевненості в стосунках з однокурсниками, викладачами;

· організація активної роботи підсвідомості, бо навіть якщо проблема не перебуває в центрі уваги, підсвідомість людини може непомітно працювати над нею, а деякі ідеї можуть на мить виринути на поверхню, тому важливо своєчасно зафіксувати їх, щоб пізніше прояснити, впорядкувати і використати;

· утримування від оцінювання, бо воно не сприяє розширенню потоку ідей, зосередженню над осмисленням проблеми;

· розвиток уяви, фантазії з відповідним контролюванням їх: після створення обстановки внутрішньої свободи, періоду дозрівання ідей усі пропозиції обговорюються і критично переглядаються;

· допомога тим, хто навчається, знаходження сенсу у творчій діяльності [2,279].

Навчальний процес, який здійснюється за таких умов, передбачає вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше – особистісне включення майбутніх учителів у творчість.

Процес оволодіння тією чи іншою навчальною технологією передбачає формування таких компонентів професійної діяльності майбутнього вчителя, як мотиваційно-цільовий, змістовно-процесуальний, оцінно-рефлексивний.

Мотиваційно-цільовий компонент виявляється в позитивному ставленні і прагненні майбутнього вчителя початкової школи до оволодіння новими навчальними технологіями, його особистісної мотивації на творчу активність у професійно-педагогічній підготовці. Ознаками прояву особистісно-мотиваційного компоненту є наявність у майбутнього вчителя пізнавального інтересу, визнання цінності його творчої праці в педколективі та бажання удосконалювати власну педагогічну діяльність різними засобами, у тому числі і шляхом експериментальної роботи.