У процесі дослідження показано, що для реалізації змісту діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури майбутнього медика необхідно:
– створення навчального середовища, яке сприяє прояву творчого потенціалу кожного індивіда (збільшення гнучкості й динамічності його структури, варіативність управління елементами та зв'язками, що дозволяють на більш високому організаційному рівні виконувати провідну системну функцію – задоволення потреб у розвитку деонтологічної культури майбутніх медиків і формування творчо-професійної спрямованості їхньої діяльності);
– удосконалення структури навчальних дисциплін, навчального плану, надання їм гнучкості й варіативності з метою підвищення рівня освітніх потреб і потреб учнів щодо деонтологічної підготовки;
– забезпечення професійно-творчої спрямованості змісту навчальних дисциплін, які сприяють розвитку деонтологічної культури майбутнього медика.
У розділі подано доцільні форми організації навчально-виховного процесу, спрямовані на розвиток деонтологічної культури: практикуми, семінари, факультативи, навчальні екскурсії, навчально-виробнича медична практика, консультації, диспути, колоквіуми, практичні заняття, лекції, анкетування, тестування.
У дисертаційному дослідженні зроблено висновок, що важливою формою навчання в умовах медичного ліцею є навчально-виробнича медична практика. У процесі спілкування з хворими в умовах лікувальних закладів виявляються особистісно, професійно та соціально значущі якості учнів. А власне сама навчально-виробнича медична практика виступає важливою формою тестування рівня розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Поєднання теоретичної підготовки з детальним опрацюванням медичних навичок забезпечує виховання деонтологічної культури ліцеїстів. Доведено, що розвиток деонтологічної культури майбутнього медика в процесі навчально-виробничої медичної практики пов’язаний саме із початковими професійними навичками, яких набувають майбутні медичні працівники.
Ефективність розробленої авторської моделі розвитку деонтологічної культури майбутнього медика перевірено у третьому розділі.
У третьому розділі – ”Організація дослідно-експериментальної роботи”–визначено критерії розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею; подано етапи та методику експериментальної роботи; проведено інтерпретацію математично оброблених результатів формувального експерименту.
Критеріями розвитку деонтологічної культури учнів визначено рівні сформованості особистісно, професійно та соціально значущих якостей, необхідних для розвитку деонтологічної культури майбутнього медика; деонтологічних знань учнів про нормативну професійну поведінку в різних ситуаціях професійної діяльності: у взаємовідносинах з пацієнтами, колегами, суспільством; умінь і навичок здійснення нормативної професійної поведінки в галузі практичної діяльності; стійкої мотивації формування та вдосконалення власної нормативної професійної поведінки учнів, що визначає їхню професійну спрямованість на здійснення нормативної поведінки; пізнавального інтересу до проблем медичної деонтології (нормативної професійної поведінки).
Педагогічний експеримент здійснювався на базі Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, середнього загальноосвітнього навчального закладу № 33 (м. Київ), Одеського обласного базового медичного училища, Херсонського базового медичного коледжу. Загальна кількість учасників педагогічного експерименту в контрольних та експериментальних групах становила 1098 чоловік (978 учнів, 57 викладачів вищих медичних навчальних закладів та 63 учителя середніх загальноосвітніх навчальних закладів).
Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір методикЛ.Ф. Спіріна (з метою оцінки ступеня сформованості стійких мотивів), Г.І. Щукіної (для визначення параметрів рівнів пізнавального інтересу), Н.В. Кузьміної (для опрацювання анкет про характер пізнавального інтересу), для визначення повноти та характеру засвоєння деонтологічних знань використовували коефіцієнт за методикою Г.В. Єльнікової, узагальнений результат визначався за методикою О.О. Киверялга та М.П. Васильєвої.
Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що підвищився рівень умінь здійснювати аналіз поведінки лікарів у різноманітних ситуаціях, це пояснюється досвідом, набутим під час навчально-виробничої медичної практики, засвоєнням необхідних знань і вмінь. Крім того варто зазначити, що учні експериментальних груп, на відміну від контрольних, виявляли вміння здійснювати повний аналіз поведінки з огляду на норми та вимоги, тобто враховуючи її деонтологічний аспект. У результаті формувального експерименту було підтверджено гіпотезу дослідження, що в свою чергу доводить ефективність розроблених організаційних засад діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність проведеної роботи. Сформованість в учнівдеонтологічної культури середнього та вищого рівнів забезпечило позитивний результат (83 %).Використання цих педагогічних заходів можливе у кожному семестрі, а окремі його аспекти –на всіх етапахнавчально-виховного процесу. Вони спрямовані на особистісноорієнтоване навчання, на індивідуальний підхід до кожного учня. Застосування педагогічних заходів з розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника дало позитивні результати в системі навчання у вищому медичному навчальному закладі. Завдання, що ставилися перед учнями у процесі експерименту, сприяли підвищенню інтересу до дисциплін, які містять деонтологічну складову, активізації творчої діяльності учнів та поєднанню професійної діяльності з деонтологічною культурою.
Результати дослідно-експериментальної роботи показали різницю в кількості учнів, що виявили різні рівні сформованості мотивації, професійної спрямованості, пізнавального інтересу до проблем нормативної професійної поведінки, системи професійно значущих якостей, деонтологічних знань, умінь та навичок, що є складовими розвитку деонтологічної культури. Її зростання в експериментальних групах переконливо доводить ефективність запропонованої нами моделі розвитку деонтологічної культури майбутнього лікаря. У ході експериментального дослідження було виявлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем розвитку деонтологічної культури та успішністю навчання зі спеціального циклу дисциплін, що мають деонтологічну складову.
У загальних висновках викладено результати теоретичної та методичної розробки проблеми розвитку деонтологічної культури майбутнього медика.
ВИСНОВКИ
1. Науковий аналіз досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці діяльності середніх загальноосвітніх і профільних навчальних закладів дав змогу виявити сучасні вимоги до розвитку деонтологічної культури учнів, довести значущість розвитку деонтологічної культури майбутнього медичного працівника. З’ясовано, що проблема діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури особистості надзвичайно актуальна й потребує розробки й упровадження в навчально-виховний процес профільних загальноосвітніх середніх навчальних закладів, оскільки пронизує всі компоненти формування професійної і духовної сфер майбутнього медичного працівника, активно впливає на рівень її сформованості. Деонтологічна культура медичного працівника виступає інтегрованою якістю особистості майбутнього лікаря у процесі допрофесійної підготовки, виражається в потребі самовдосконалення і самовираження в умовах подальшої професійної діяльності, стає ступенем оволодіння фахом. Деонтологічна культура особистості виступає як міра присвоєння нею певних цінностей, об’єктованих у професійному і духовному досвіді розвитку медицини. Специфіка деонтологічної культури майбутнього медичного працівника визначається своєрідністю діяльності медика, широким спектром його професійних функцій. Деонтологічна культура медичного працівника відрізняється складністю й багатомірністю, виступає як предмет, засіб і результат діяльності, у процесі якої засвоюються й розширюються певні категорії цінностей. Одночасно деонтологічна культура сама виступає як система норм і вимог суспільства до всіх напрямків діяльності медичного працівника.
2. Доведено, що актуальною проблемою обгрунтування принципів діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури є врахування сутності особистісно орієнтованої моделі дидактичного процесу, зокрема творчого поєднання педагогічного управління навчально-пізнавальною діяльністю майбутнього медика з боку викладача із його власною ініціативою, самостійністю та активністю; співробітництвом, партнерством між ними; постійним самовдосконаленням; формуванням особистості з активною життєвою позицією. Принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури взаємопов’язані з відповідними принципами у вихованні й розглядаються як вихідні положення, визначають загальне спрямування становлення майбутнього медичного працівника, основні вимоги до його змісту, методики та організації. Ці принципи формують систему вимог, які охоплюють всі сторони навчально-виховного процесу та відображають результати його узагальнення. На основі теоретичного аналізу й результатів власних досліджень сформульовані принципи діяльності педагогічного колективу з розвитку деонтологічної культури учнів медичного ліцею: гуманність, нормативність, диспозитивність, конфіденційність, імперативність.