Третій розділ - “Порівняльна характеристика організації навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини та України”присвячено розгляду питань, пов’язаних з реформами ВНЗ в обох державах та приєднанням зазначених країн до європейського освітнього простору.
Порівняльний аналіз дає підстави зробити висновок, що на сьогодні в Україні та Німеччині здійснюються зміни, спрямовані на усунення недоліків вітчизняних систем навчання. Змістом реформування вищої освіти в нашій державі є прийняття законодавчих і нормативних документів про підтримку обдарованої студентської молоді, гуманізація та гуманітаризація ВТНЗ, пошук нових форм та методів навчання і модернізація його мети, впровадження інноваційних технологій, форм контролю знань студентів та якості діяльності ВНЗ, кооперацію вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів, перехід до суб’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми, створення елітних ВТНЗ тощо.
Результати дослідження свідчать, що Німеччина проводить реформи щодо збільшення асигнувань на освіту обдарованих, розробки гнучких планів, програм, впровадження нових форм, методів та технологій навчання, скорочення його середньостатистичної тривалості, відкриття елітних ВТНЗ, підвищення мобільності студентів та викладачів, покращення умов ефективного залучення молоді до виконання наукових досліджень, посилення автономії ВНЗ.
У розділі зазначено, що в Україні вищеназвані реформаторські дії розпочалися розробкою державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”). Саме цим документом засвідчено серйозні наміри зберегти і примножити інтелектуальний та духовний потенціал свого народу з тим, щоб вийти на світовий соціально-економічний і культурно-освітній рівень. Окреме місце у програмі відведено обдарованим студентам. “Створення державної системи добору і навчання талановитої молоді” віднесено до пріоритетних напрямів реформування вищої освіти нашої держави. 23 березня 1995 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР “Про освіту”. В ньому констатується, що прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей абітурієнтів. Із зазначеного випливає, що скоригована мета університетської освіти полягає не лише у засвоєнні світоглядних і основних професійних знань та умінь, але й у формуванні в студентів потреби їх поповнення та впорядкування, розвитку здібностей, що лежать в основі аналізу ситуацій і прийняття відповідних рішень, самонавчання, вербальної та письмової комунікації.
Водночас Німеччина спрямувала свої зусилля на подолання традиційних поглядів на навчання у ВНЗ та залучення передового національного та світового педагогічного досвіду.
Порівняльний аналіз також показав, що одним із першочергових завдань технічних ВНЗ обох країн є підготовка фахівців, здатних розв’язувати не лише професійні, а й соціально-економічні завдання; лідерів не тільки на виробництві, але й у суспільному житті. Тому спільною тенденцією розвитку вищої технічної освіти України і Німеччини є її фундаменталізація, гуманітаризація та гуманізація. Перша з них пов’язана з поглибленим вивченням фундаментальних дисциплін, наступна – з виваженим представленням у навчальних планах інженерних спеціальностей гуманітарних предметів, остання – з упровадженням у навчальний процес дисциплін, які сприяють усвідомленню майбутнім фахівцем свого місця в суспільстві та довкіллі. В основу гуманізації інженерної освіти покладено використання високих інформаційних технологій, енерго- та ресурсозбереження, урахування проблем охорони природи.
Результати виконаного нами дослідження дають підставу констатувати, що проведені реформи вищої технічної школи не можуть повністю усунути її недоліки. Ефективна свого часу стара система вичерпала себе, а нова ще повністю не сформувалася. Існує багато не розв’язаних проблем, у тому числі й питання створення вищих навчальних закладів для обдарованих студентів. Тривалий час воно дискутувалось і в Німеччині, яка зважилася на створення елітних ВНЗ. Оскільки послуги в них платні, то ФРН розв’язує це питання шляхом збільшення асигнувань на освіту обдарованої молоді. В Україні ж існує думка, що такий тип ВНЗ сприяє розшаруванню суспільства: елітні навчальні заклади ототожнюються з елітарними, доступними лише для заможного суспільного прошарку.
Відзначено, що реформи в обох державах проводяться шляхом упорядкування мережі ВНЗ, усунення недоліків в управлінні ними, удосконалення організації навчального процесу, пошуку нових форм та методів роботи з обдарованими студентами.
У процесі порівняння виявилось, що як у Німеччині, так і в Україні все більшого значення в створенні умов для ефективного розвитку інтелектуально-творчих здібностей особистості набуває дистанційне навчання. Розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, матеріально-технічної бази ВНЗ дозволяє здійснювати інформаційне забезпечення навчального процесу через мережу INTERNET або шляхом створення власних систем дистанційної освіти. Вони мають значні переваги, оскільки завдяки екстериторіальності можна надавати освітні послуги всім, хто може та бажає їх отримати, а не лише тим, котрі знаходяться в аудиторії. Студенти самі можуть планувати час для заняття, що дозволяє краще організувати процес навчання, виходячи з індивідуальних потреб. При цьому темп засвоєння матеріалу обирається самостійно. Дистанційне навчання дозволяє використовувати інноваційні технології, зокрема комп’ютерні, що сприяє не тільки вдосконаленню навчального процесу, але й інтеграції в сучасні світові освітні простори.
Встановлено, що на змісті модернізаційних змін у системі вищої школи Німеччини та України, діяльності технічних ВНЗ та навчальному процесі суттєво позначаються ідеї, викладені у Болонській декларації та інших документах, що регламентують створення європейського освітнього простору. Прогнозується, що завдяки запровадженню академічних кредитів підвищиться мобільність обдарованих студентів шляхом можливого переходу з однієї навчальної програми на іншу в разі, якщо друга більше відповідає виявленим здібностям, інтересам та схильностям. Створюються необхідні умови для їх вільного переміщення в межах країн освітнього товариства Європи. Згідно з новою концепцією студент виступає як суб’єкт навчально-виховного процесу. Завдяки цьому зміцнюється довіра між його учасниками, що позитивно позначиться на з’ясуванні профілю здібностей обдарованих. Відведення до 50% навчального часу на самостійну підготовку позитивно вплине на рівень їх професійних навичок і креативний розвиток. Студент, за домовленістю з викладачем, має право достроково опанувати матеріал (реалізація стратегії прискорення) та скласти звіт з того чи іншого модуля. Його успіхи та досягнення за нових умов, на основі акумулюючого принципу, можуть враховуватися в такий же спосіб, як і навчальне навантаження. Загалом запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу підвищить його інтенсивність, якість підготовки фахівців, мотивацію навчання, рівномірно розподілить психологічне навантаження студентів, скоротить за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій непродуктивне використання часу, посилить дієвість контролю і забезпечить умови для своєчасного коригування результатів навчальної діяльності.
Аналіз свідчить, що вітчизняні ВТНЗ інтенсивно кооперуються із зарубіжними з метою взаємного прямого ознайомлення з досвідом навчання та виховання студентської молоді. Діють організації, які безпосередньо допомагають українським обдарованим студентам влаштуватися у ВНЗ за кордоном для поглиблення своїх знань та проведення досліджень. За приклад можна взяти Службу академічних обмінів Німеччини (DAAD – Deutscher Akademischer Austauschdienst).
Водночас з метою більш ефективного використання у вітчизняних ВТНЗ на тлі українських традицій та сучасних парадигмальних освітніх цінностей позитивних елементів організації навчання технічно обдарованих студентів у Німеччині слід внести певні корективи в навчальний процес, проаналізувавши їх сучасний фінансовий і матеріально-технічний стан, кадрове та навчально-методичне забезпечення.
У дисертації вирішено наукове завдання обґрунтування умов запровадження у вітчизняну систему вищої технічної освіти організаційної моделі навчання обдарованих студентів у ВТНЗ Німеччини. Реалізовані мета і завдання дозволили зробити наступні висновки:
1. На основі аналізу науково-літературних джерел виявлено, що правові основи німецької держави закладалися упродовж тривалого історичного періоду. За Конституцією у країні запроваджено адміністративно-федеративний устрій, розподіл повноважень у галузі освіти, відповідно до якого кожна федеративна земля має право вносити корективи в Обмежувальний закон Федерації (1976 р.) щодо навчання у ВНЗ (у тому числі й обдарованих студентів). Кожна земля має право користуватися законом у власній інтерпретації за умови, якщо основна частина такого документа не суперечить Федеративному закону з підтримки обдарованих (1983 р.) і не порушує конституційних прав особистості. В Основному законі ФРН (1949 р.) певне місце відведено також визначенню прав особистості щодо вільного розвитку обдарувань, здібностей, професійного вибору. Окремими повноваженнями наділяється і ВНЗ, який складає власну конституцію, обирає президента навчального закладу, затверджує нормативну документацію.
2. Німецька дидактична традиція представлена низкою педагогічних шкіл та напрямів, науковців і педагогів, що здійснили вагомий внесок у розвиток теорії диференційованого навчання обдарованої молоді (А. Німейєр, Й. Гербарт, Г. Шіу, Г. Нойнер, Г. Гарніш, П. Петерсен, К. Вентцель, Г. Облінгер та ін.), принципами якої у технічних ВНЗ Німеччини є: створення умов для гармонійного розвитку здібностей студентів, поєднання наукових досліджень з навчанням, індивідуалізації навчального процесу, активізації самостійної роботи, урізноманітнення форм та методів навчальної діяльності.