3.Виразне читання казки вчителем. Перевірка первинного сприймання.
— Послухайте казку. Скажіть, передбачення якої групи було найближчим до тексту?
— Як звати головну героїню казки?
— За що всі люди у селі любили Калинку?
— Чому дівчинка вирішила посадити край шляху стебельце?
4. Лексична робота.
курний крислатий звеселилося попідвіконню
- Що означає слово "курний"? (В поросі, куряві). Значення слова "крислатий" прочитайте в підручнику.
- Доберіть слова, близькі за значенням до слова "звеселилося". (Зраділо, розвеселилося, повеселішало).
- З яких слів утворилося останнє слово? (Попід вікном/ 5.Читання казки учнями.
а)Читання І частини на "буксир ". б)Читання II частини вголос "ланцюжком п. в) Читання ІІІ частини мовчки,
г) Читання IV частини напівголосно.
- Читаючи, думайте, який заголовок можна дібрати до кожної частини.
6. Фізкультхвилинка.
Діти виконують пісню "Ой єсть в лісі калина" й імітують рухи.
7. Аналіз казки і вибіркове читання.
- Прочитайте, що написано про характер дівчини.
- Що любила Калинка? За що її любили?
- Прочитайте опис шляху від села до лісу.
- Що вирішила зробити Калинка?
- Прочитайте, як дівчинка доглядала деревце. Про яку рису характеру Калинки це говорить?
- Прочитайте опис стебельця і куща, що розрісся.
- Прочитайте, що сказав подорожній. Чому він дякував? Кому була ця подяка?
- Прочитайте, що сталось з кущем після щирої подяки.
- На що було схоже зернятко ягідки?
- Як віддячив кущ Калинці? Прочитайте.
- Знайдіть і прочитайте уривок казки, до якою вміщено малюнок.
8. Добір заголовків до частин (робота в групах). Орієнтовні заголовки:
1) Ласкава дівчинка Калинка.
2)Тонюсіньке стебельце. 3)Вдячність подорожнього. 4)Чарівний кущ. 5)Подароване ім'я.
9. Перевірка розуміння прочитаної казки.
Тест.
І.Ця казка є...
а) авторською; б) народною. 2.Як звали головну героїню?
а) Калинка; б) Катруся.
З.Що любила дівчинка?
а) Співати українські пісні;
б)садити та доглядати за квітами.
4. Що зробила дівчинка?
а) Посадила заморський кущ;
б)посадила тонесеньке стебельце з лісу.
5.Кому дякував перехожий?
а) Роботящим рукам, які посадили деревце;
б) людям, які жили в сусідньому селі. 6. Яке дерево є символом України?
а) Калина; б) береза.
7. Які риси характеру притаманні дівчинці?
а) Зухвалість, зверхність, жадібність;
б)доброта, людяність, щирість. Відповіді: 1) а; 2) а; 3) б; 4) б; 5) а; 6) а;
7) б.
10. Гра "Інтерв'ю". "Журналіст" бере інтерв'ю у "Калинки" за змістом твору. ( У ролях — учні). 11.Вправляння у виразності читання. 12.Робота в зошитах (с. 15, 16, завдання 1, 2, 3, 4).
IV. Робота над загадкам
- Про калину створено не тільки багато пісень, віршів, легенд, а й загадок. Прочитайте загадки з підручника. Які характерні ознаки калини допомагають їх відгадати?
VІ . Підсумки уроку.
- Що нового ви дізналися на уроці?
- За що український народ любить, шанує і поважає калину?
- Продовжіть приказки про калину:
•Пишна та красива, як (червона калина).
•Убралась в біле плаття, як... (калина в білий цвіт).
•Молода дівчина така гарна, як... (калина).
•Стоїть у дворі дівонька, як над ставом... (калинонька).
•Вдома підготуйтеся переказати ту частину, яка найбільше вам сподобалася. Знайдіть загадки, прислів'я чи приказки про калину, які склав народ
Додаток В
Тема. Про природу станете ви дбати, вірним другом будете для неї Мета. Формувати уміння аналізувати віршовані твори, вчити учнів захоплюватися красою природи, розвивати їхню уяву, фантазію, обладнання. Таблиця №4 (додаток 4), картки для розширення кута зору.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
І.Гра -"Впіймай звук".
— Який звук найчастіше звучить? [с].
Смагляву суничку Склювала синичка.
- Суничка солодка?
- Спитала сорока.
- Солодке сало,— Синичка сказала.
2.Чистомовка.
-Промовимо чистомовку, а ви подумайте, хто може співати їх
Ма-ма-ма — ось прийшла зима.
Оз-оз-оз — надворі мороз.
Ло-ло-ло — снігу намело.
Ше-ше-ше — їсти стало менше.
Да-да-да — ми лишаєм гнізда.
Єм-єм-єм — всі перелітаєм.
Ей-ей-ей — до житла людей.
— Чия це пісенька? (Птахів )
— Хто більше знає слів — назв птахів, які починаються звуком [с] (соловей, сорока, сойка, сова, сокіл, снігур, страус, синиця).
-Які з них зимують у нас? Як ви можете стати друзями птахів?
3.Розпитування.
а)3а таблицею №4, рядок 7 з голосними [і, е, о].
— "Побігаємо" по стежині, позбираємо їсти птахам.
— б)Читання слів за стрілками.
— Давайте «збудуємо» годівнички. Для цього прочитайте слова.
в д на щи тів
и й г о
р і о л бать ків по ле
в) Читання деформованих слів.
- Прочитайте, які птахи злетілись до годівничок.
- Які з птахів заблукали? Чому?
убгол (голуб) ргусні (снігур)
ронаво (ворона) сорако (сорока)
агупап (папуга) льражуве (журавель)
нисучка (синичка) роцьбего (горобець)
II.Опрацювання вірша Ліни Костенко "Синички на снігу".
- Чому їді птахи не полетіли у вирій?
- Вашу відповідь доповнить вірш Ліни Костенко "Синички на снігу". Прочитайте його мовчки,
- У яких розділах вірша сказано про життя синиць під час суворої зими? У яких — описано стійкість цих мужніх пташок?
- Що утримує пташок тут, чому їх не лякає ні холод, ні голод?
- Що таке Батьківщина? Батьківщина ~ це земля, де народились і живемо; мова, якою говоримо; рід, з якого походимо; друзі, які оточують; природа, краєвиди, які милують око.
III.Опрацювання вірша М. Вінграновського "Сама cобою річка ця тече."
1.Розвиток зв'язного мовлення.
- Опишіть ваш улюблений куточок природи: де він знаходиться, що там росте, чим вас привабив.
2.Виразне читання вірша вчителем.
- Послухайте вірш, в якому теж описано улюблений куточок природи. Скажіть, хто про нього розповідає?
3.Словникова робота. Вправа на розширення кута зору.
Читання слів з карток, які розрізані вертикально на дві половини і розсуваються на максимальну відстань.
| са | ма | лю | блю |
| рі | чка | го | роді |
| со | бою | бо | рщем |
| по | жне | до | лон я |
| рі | чечка | до | нечка |
4.Повторне читання вірша учнями вголос ("ланцюжком").
- Де протікає і куди тече ця річка?
5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
- Прочитайте опис річки. Для чого автор вжив стільки зменшувально-пестливих слів?
- Поясніть, як небо "здоровенно цвіте". Чому для річечки хмаринки "солодкі"?
- З чим хлопчик порівнює річечку? А з чим — любов до неї? 6.Вправи на розвиток швидкості читання.
а) Читання багаторазове, гра "Засідка-кидок" (2-3 рази т ЗО с.)
б)Гра "Буксир ". Читання в парі — сильніший учень "бере на буксир. Виразне читання вірша учнями.
- Прочитайте так, щоб було зрозуміло., що хлопчик милується улюбленим куточком природи.
IV.Фізкультхвилинка.
V. Опрацювання вірша Д. Пав личка "Звернення".
1. Виразне читання вірша вчителем. — Хто до вас звертається?
2. Словникова робота.
зрубайте згасіте
убийте спиняйте
- Прочитайте слова, правильно наголошуючи.
- Прочитайте ще раз, додавши попереду кожного слова часточку "не". Чи зміниться значення цих слів? Як?
3. Повторне мовчазне читання вірша учнями. Аналіз змісту.
- Які речення переважають у вірші?
- Прочитайте, що поет закликає не рубати, кого — не убивати, що —Ц не згасити, що — не спиняти?
- Як треба ставитись до природи? Доповніть автора, додавши ще слова, що починаються часткою "не". 4
4. Вправа на розвиток уваги, швидкості читання.
Гра "Читання Незнайком".
- Відшукайте речення у вірші, прочитайте правильно.
"Ясніє на небі зірка моя. На озері плаває рибка моя. Найменший у вашій сім'ї. Стоїть у лісі ялинка твоя ".
5. Виразне читання вірша.
- Читаючи правильно, передайте інтонацію спонукальних речень.
VI. Опрацювання вірша С. Жупанина "Буду я природі другом".
- Прочитайте вірш мовчки. Як хлопчик дружить з природою?
- Дочитайте речення до кінця: "Буду я...", "Не столочу...", "Посію..; "Побажаю..."
- Що спільного і відмінного у цьому вірші і вірші Д. Павличка?
VII. Підсумок уроку.
І.Гра "Склади рядки віршів".
- Зрозсипанки складіть рядки віршів, які читали сьогодні.
Самабатьківщинизерная.
До вас посію ____ річкадоброти
Теж " собою звертаюся нема.
Так мої рідні, ж там ця тече
2.Робота у зошитах (с. 25-26, завдання 1, 2, 3, 4). —До чого закликають усі ці вірші? Як матусю рідну,
Бережіть природу,
Бережімо кожну
Квіточку й травинку,
Бо ми всі природи
Рідної частинки.
Все, що навколо тебе,
Слід берегти і любити.
Додаток Г
Тема. Народні промисли України.
Мета. Ознайомити учнів із ремеслами, якими володіли українці; збагачувати новими знаннями про народні промисли України. Встановити особливості національного одягу свого краю. Виховувати в учнів бажання берегти, примножувати традиції українського народу.
Обладнання: малюнки із зображенням народних виробів, малюнки народних майстрів.
Хід уроку
I.Організація класу до уроку.
II.Хвилинка спостережень.
III.Повторення вивченого на попередньому уроці.
- Розповісти про походження назви міста в якому ти живеш.
- Навести приклади природних та історичних пам'яток своєї місцевості.
- Пригадайте імена видатних історичних постатей, які народились і діяли в краї.
- IV. Актуалізація опорних знань.
- Зверніть увагу на малюнок. Що на ньому зображено?
- (Людина яка ліпить глек.)
- А на цьому? (Показую малюнки). (Вишивальниця).
- А на цьому ?
- (Різьбяр).
- Правильно.
V. Повідомлення теми уроку.
- Сьогодні, діти, ми познайомимось з народними промислами України.