VI.Вивчення нового матеріалу.
1. На цьому малюнку зображений гончар, який за гончарним кругом виготовляє з глини глек. Це найдавніше в світі ремесло. Перша посудина, яку зробили люди, була з глини. Перед виготовленням посуди глину місили, як тісто, розділяли на невеликі частини, розміром для певного виробу. А потім на гончарному крузі руками формували посудину. Готовий виріб сушили у спеціальній печі. А потім на посуд наносився візерунок.
2. Вишивка - один із давніх і найбільш розповсюджених видів народного мистецтва. Щоб оздобити своє житло, найбільше уваги приділялося вишиванню рушників, скатертин, подушок, серветок. (Показую малюнки із зображенням вишивок).
-А ще вишивали одяг - це давня традиція. В Україні поширені найрізноманітніші техніки вишивання, та найпопулярнішою є вишивання «хрестиком».
3. Різьблення - одна з найдавніших технік художнього декорування виробів з дерева. Різьбярі виконують найтоншу роботу по дереву за допомогою випилювання, художньої різьби. Вони оздоблюють предмети побутового та культурного призначення. (Показую малюнки де зображені різні вирізьблені предмети).
VII.Фізкультхвилинка.
3.Робота з підручником.
- Розгляньте малюнки.
- Що ви бачите на них?
- (Тут зображені вироби з глини: глечики, миски, куманець, свистки, вирізьблені дерев'яні відра, діжки, дощечки, вироби з соломи).
VIII.Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з зошитом.
1). Розгляньте малюнки. Підпишіть і розфарбуйте їх. 2). Дайте відповідь на запитання.
- Які вироби з глини є у твоїй оселі?
-У яких звичаях та обрядах використовується вишитий рушник?
- На яке свято дарують писанки родичам. Друзям, знайомим ?
3). Допиши речення.
- Людина, яка вміє виготовляти з глини, - гончар.
- Людина, яка розписує писанки, - писанкар.
- Людина, яка вишиває рушники, - вишивальниця. 4). Відгадай загадку.
Глина в кого ожива ? Творить з неї хто дива? В кого посуд ніби жар? Ну, звичайно ж, це гончар.
IX. Підсумок уроку.
- Якими ремеслами володіли українці?
Яке з ремесел вам найбільше припало до душі ?
Додаток Д
Тема. І птахи, і звірі, й квіти у природі вільні діти.
Мета. Виховувати бережне ставлення до природи, розвивати уміння формулювати оцінні судження, збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами.
Обладнання. Малюнки берези, шпака, синички; шпаківні, слова на картках.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Фонетична зарядка і відгадування загадки.
- Діти, хто з вас відгадає,
Що за пташка так співає?
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, скрекотить,
Наче качка, кряче, Мов дитина, плаче? Вимовляє, як захоче Навіть деякі слова. То мов курочка сокоче, То регоче, мов сова... Хто ж виспівує отак?! Молодці! Вгадали...
Діти відтворюють звуки, які видають птахи, названі у вірші. 2.Гра "Відгадай за описом".
-Я вам опишу представника живої природи. Впізнайте, хто це. "Ніжна, тендітна, білокора, її квіти — сережки". (Береза). "Спинка Зеленувата, животик жовтуватий. Чорненька шапочка. Ось така невеличка пташечка". (Синичка).
Учитель виставляє малюнки шпака, берези, синички.
— Прочитайте текст. Чи зустріли ви ці слова?
3.Читання деформованого тексту.
шіНа аїг
роХоші шіна аїг. раГні мат ребези. кільСки б агях тапхів! туСкаютш троскаті лидят. риКчать пашки. А кя вситятьс нйсиці! дюЛи сачто дохять| в айг лусхати ліве тапхів.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
- Як ви думаєте, ці люди, які ходять у гай, люблять природу? А за що ] ви любите природу?
— Які вірші, оповідання допомогли вам зрозуміти значення природи?! В яких говорилось про те, як треба до неї ставитись?
- У який розділ об'єднані ці твори?
— Продовжуючи цей розділ, ми сьогодні прочитаємо твори поетів Ліни Костенко і Любові Забашти, письменника Івана Сенченка.
III.Опрацювання вірша Л. Забашти "Берізонька".
1. Робота над заголовком,
а) Гра "Блискавка".
- Прочитайте слова на картках. Подумайте, що їх об'єднує. Спробуйте їх усі запам'ятати.
Слова на картках: береза, березняк, берізка, берізонька, березовий. —Хто запам'ятав і може назвати усі 5 слів? — Що їх об'єднує?
—Якби ви були поетом, як назвали б вірш, в якому описане це дерево?
2. Слухання вірша, який читає учитель.
- Послухайте вірш видатної української поетеси Л. Забашти, і скажіть, чому вона назвала його "Берізонька", а не "Береза".
3.Словникова робота.
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини з розпущеним волоссям.
4. Читання учнями (напівголосне).
-З яким проханням звертається до вас поетеса?
5.Читання вірша вголос "ланцюжком" по строфах.
6.-Які із висловів здалися вам незвичайними?
7.Бесіда з переходом на вибіркове читання.
—Знайдіть слова, які підкреслюють, що поетеса любить це дерево. —Якою описано берізку: веселою, радісною чи сумною і одинокою? чому ви так думаєте?
- Про яку зелену сестричку пише поетеса?
- А що це за друг лісу?
- Від чого застерігає поетеса? Як ви гадаєте, чому не можна точити сік?
7. Читання вірша з лінійкою.
- Прочитайте вірш, напівприкриваючи букви лінійкою. 8.Виразне читання вірша.
- Прочитайте вірш, передаючи голосом ніжність, прохання і застереження.
IV.Опрацювання вірша Л. Костенко "Перекинута шпаківня".
1. Розвиток зв'язного мовлення.
- Розгляньте малюнок шпака, якого назвали другом лісу, добрим птахом.
- Хто може описати зовнішність птаха?
(Цей птах невеликий, трохи більший за горобця. Пір'я на ньому чорне, блискуче, з світлими крапочками).
- Чому його називають другом лісу? (Поїдає різних комах — шкідників дерев).
Як називаються дерев'яні будиночки, в яких живуть шпаки? Де беруться вони на деревах?
2.Робота над заголовком.
— Прочитайте назву вірша. Чому шпаківня може бути перекинута? 3.Виразне читання вірша вчителем.
— Яка ж біда сталася у сім'ї шпака?
4. Мовчазне читання вірша.
5. Аналіз змісту з вибірковим читанням.
—Чому пташенята такі безпорадні?
—Хто перевернув шпаківню? Поясніть вислів "денцем догори". Чому —поетеса вітер назвала «чорногривим»?
—Хто не міг зарадити біді? Прочитайте прохання шпаченят. Які по чуття виникають у вас після цих слів? —Хто був причиною такої біди?
— Які слова передають щире співчуття поетеси птахам? 7. Виразне читання вірша.
— Читаючи, передайте голосом жаль і співчуття, страх пташенят і обурення за погану роботу.
V.Фізкультхвилинка.
Школярики-молодці
Роблять всі шпаківні. Пилочками чики-чики, Молотками туки-туки.
Чик-тук-туки, чик-тук-туки, В нас до праці здібні руки.
VI. Опрацювання оповідання І. Сенченка "Жаль, та не дуже, плакала б та не хочеться".
— Що б ви зробили, якби побачили таку перекинуту шпаківню і безпорадних пташенят?
— Чи треба пташеня, яке випало з гнізда, забирати додому? А поранену пташку? А можна ловити пташок?
1. Виразне читання оповідання вчителем (до слів зітхнув Юрчик)
—Про те, що відчуває пташка у клітці, ви дізнаєтесь із твору І. Сенченка.
—Яка пташка сиділа у Юри в клітці? Де він її взяв?
2. Словникова робота. Мжичка мжичить — іде дуже густий, дрібний дощик.
Позира — дивиться, заглядає.
3. Мовчазне читання твору учнями до кінця.
—Чим, на вашу думку, може закінчитись твір?
—Прочитайте до кінця і скажіть, чи зрозумів Юрчик пташине бажання.
4. Аналіз змісту, відповіді на запитання.
- Як доглядав Юрчик синичку?
Чи добре він піклувався про неї? Чи подобалося пташці таке житті? Який у неї був настрій?
- Куди поривалась синичка?
- Прочитайте опис погоди на дворі. А як їй було у хаті?
- З яким запитанням звернувся Юрчик до синички?
- Прочитайте ще раз виділені слова. Це народне прислів'я. Як ви його розумієте?
- На що схожий цей твір? Що тут казкового? А що є реальним?
- Чого хотів автор вас навчити?
5. Читання в особах.
- З якою інтонацією слід читати слова хлопчика? А синички?
VII. Підсумок уроку.
- Коли на уроці ви раділи, хвилювалися?
- Чи виникало у вас почуття обурення, незадоволення? Коли саме? Пам'ятайте: де б ви не були — у лісі чи полі, у гаю чи парку, — не ображайте нікого, не лякайте, гілочок не ламайте, пташок не чіпайте, а, навпаки, робіть їм шпаківні, носіть до годівничок друзям-пташкам крихти. І пташки, і вся природа віддячать вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, добром і міцним здоров'ям.
Ми всі повинні пам'ятати:
І птахи, і звірі, й квіти
У природі вільні діти.
Всіх природа не забула,
Всіх до себе пригорнула.
Все візьмемо до уваги,
Не порушим рівноваги (В. Косовський).
Додаток Е
Тема. Як матусю рідну, бережіть природу
Мета. Вдосконалювати навички виразного читання, уміння швидко орієнтуватися в тексті, порівнювати зміст різних творів, збагачувати словник учнів, виховувати спостережливість, любов до природи, привчати їх до мудрого використання багатств природи.
Обладнання. Складові таблиці (додаток 1), картки з текстом, запис вірша Олександра Олеся, малюнок ремеза і його гнізда, картини, фотоілюстрації повені.
Хід уроку
І. Мовна розминка.
1. Гра "Назви групу слів — одним".
Ялинка, береза, ромашка, верба — це... (рослини). Заєць, синичка, лисиця, жабка — це... (тварини). Тетяна, тато, Карпо Іванович, лісник — це... (люди). Рослини, тварини, люди — це... (жива природа).
2. Скоромовка.
Лили, лили, лили, Пили, пили, пили, Лили, лили, діти, Пили, пили квіти. Виростали квіти. Виростали й діти.
П. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні на уроці ми опрацюємо оповідання С. Носаня і вірш О. Олеся, які однаково називаються - «Ялинка».
- Прослухавши їх, ви повинні зважити, до яких почуттів прислухатись: страху і бажання ялинок жити чи кількаденної радості людей.
Ш. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка».
1. Виразне читання вчителем.
- Хто дійові особи в оповіданні?
- В яку пору року відбувалися події?