Очевидно, що необхідно створення єдиного інформаційного простору освітніх закладів району, складовою частиною якого була б інформаційна система школи (ШИС). У свою чергу, єдиний інформаційний простір освітніх закладів району створюється в рамках загального інформаційного простору району.
У цей час у школі N 534 Санкт-Петербурга розроблений програмний комплекс, що дозволяє вирішити ряд найбільш актуальних адміністративних завдань, що також можна розглядати і як один з базисних комплексного програмного забезпечення єдиного освітнього простору сукупності освітніх установ (наприклад, районних).
Шкільна інформаційна система (ШИС) ґрунтується на двох основних об'єктах: "учні школи" і "співробітники школи". На цих двох об'єктах вибудувані всі основні, зв'язані між собою, бази даних. Перший з них містить основні, що зберігаються в особистій справі, відомості про учня, відомості про його успішність. До неї підключається база бібліотеки, медичного кабінету, а також база випускників і база руху контингенту. Другий містить всі дані особистої справи й дані необхідні для тарифікації співробітника й обліку робочого часу. Наявність електронного класного журналу забезпечує додатковий зв'язок між базами даних.
ШИС містить ряд додаткових баз даних: базу предметів, базу класів, види навчальних періодів (чверті, триместри, семестри) для молодшої, середньої й старшої шкіл, адресну базу, що містить список районів і вулиць міста. Всі бази представляють із себе складну зв'язну структуру, що в остаточному підсумку дозволяє зв'язувати об'єкт "Учні" і об'єкт "Співробітники".
На основі цих об'єктів і побудованих баз сформований набір утиліт, що дозволяють вирішувати широкий спектр адміністративних завдань.
Здійснення зв'язку між навчальними закладами й районними структурами будується на основі телекомунікаційних мереж, що дозволить також вирішити завдання верифікації даних.
Дана телекомунікаційна мережа будується на базі серверів районної адміністрації, які зберігають загальні дані й координують передачу інформації між навчальними закладами й державними структурами. Наявність районного сервера дозволить вирішити питання, пов'язані з рівнями доступу до інформаційних ресурсів.
Одним з достоїнств даного комплексу є можливість роботи в многопользовательском режимі (у цей час підтримується локальна обчислювальна мережа Novell NetWare). Надалі передбачається адаптувати програмний комплекс для роботи в локальних мережах інших фірм.
Розділ 2. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
2.1 Болонська система освіти
Розвиток національної освіти тісно пов'язаний з побудуванням державності у суверенній Україні. Освіта в Україні позбавилась від ідеалізації радянських часів і почала орієнтуватися на світові суспільні багатства. Українська освіта почала розвиватися в загальноосвітній нормативності згідно з європейськими освітніми процесами.
Процес об’єднання Європи, її розповсюдження на схід і на прибалтійські держави супроводжується формуванням загального освітнього та научного простору і розробкою загальних вимог і стандартів у цій сфері у масштабах усього континенту.
Проблеми європейської інтеграції поступово охвачують нові сфери і аспекти суспільного життя. Освіта в Україні не стоїть осторонь від цього процесу. Найважливішим є — Болонський процес. Саме такі інновації в учбовому процесі будуть повністю розкриті на нашому сайті.
Важливим кроком на шляху євроінтеграції України стало приєднання України до держав – учасників Болонського процесу. Це процес європейських реформ, котрий спрямований на заснування загального простору європейського вищої освіти.
Болонський процес налаштований на збільшення взаємодій поміж різними освітніми системами країн.
Навчання згідно Болонського процесу припускає 50% самостійної роботи студента. Навчання і оцінка студента проходить по кредитно-модульной системі. Кредити ― умовні одиниці, в котрих визначається об’єм знань. За кожною такою одиницею стоїть визначена кількість вивчених понять, зв’язків поміж поняттями, напрацьовані навики, самостійна робота, здача іспитів та інші типи праць. Кредитна система дає можливість урахувати всі досягнення студента ― не тільки навчальне навантаження, але й участь у наукових дослідах, конференціях, олімпіадах, участь у суспільних організаціях. Основою технології кредитно-модульної системи є структура із модулів, частин учбового процесу.
Кредитно-модульна система включає в себе процес накопичення балів. Увесь модуль представлений у вигляді сукупності дій і подій, участь в яких дозволяє учню накопичувати необхідні бали для отримання високої оцінки за модуль. Модуль ― це структурна одиниця, яка допомагає учню разом з учителем покроково проходити до цілі. Модуль включає в себе блок занять, посвячених одній темі.
Предмет у семестрі ділиться на модулі (окремі повні теми), які оцінюються в визначену кількість балів. Один семестр включає в себе 3-4 модулі.
Наприклад, за семестр по предмету студент повинен набрати 100 балів для отримання найвищої оцінки. До суми входить: відвідування лекцій, виконання практичних та лабораторних робіт, курсова робота, іспит, а також додаткова робота для отримання додаткових балів.
Таблиця відповідності оцінки та набраних балів:
| оцінка | бали | Характеристика |
| A | 90–100 | Відмінно |
| BC | 75–89 | Добре |
| DE | 60–74 | Задовільно |
| FX | 35–59 | Незадовільно з правом перездачі |
| F | 1–34 | Незадовільно з обов’язковим повторним курсом |
Для того, щоб стати частиною подій болонського процесу, українська освіта повинна не тільки прийняти умову європейської освіти, але й пропонувати європейському колективу свої досягнення, пропозиції, своє бачення проблем. Тобто, необхідно досягти гармонії в появі європейських новинок і кращих вітчизняних традицій.
Можливо вважати, що розвиток Болонського процесу є інструментом гармонізації систем вищої освіти країн-учасниць. Та бути взаємовигідним варіантом формування єдиного європейського ринку високо кваліфікаційної праці і вищої освіти. Вхід української освіти в загальноєвропейський Болонський процес дозволить досягти конкуренто здібності наших вузів і спеціалістів не тільки у європейському, але й у світовому суспільстві, вирішити проблему визнання українських дипломів і закріпити наші позиції на світовому ринку освітніх послуг.
2.2. Інтернет як інструмент у безперервному освітянському циклі еволюції Розумного.
Для явища освіти характерні різні якості. Основною метою явища освіти є організація простору для розповсюдження та передачі нових алгоритмів та образів дій іншим.
Основною ціллю школи або навчального закладу є організування простору, в якому учень, проявляючи свої якості, побачить яку позицію він займе в суспільстві в майбутньому, підготовка його до життя в визначеному явищі, яке має характерні йому властивості. Стати людиною вже сформованою, як річ у собі, яка зможе існувати в цьому суспільстві.
Зараз усі знають про швидкий розвиток інформаційних технологій, які потрібно вивчати кожному. Комп’ютер є в усих соціальних сферах обслуговування, управління, виробництва. Необхідні спеціалісти, які будуть не тільки давати команди на виконання винаходу XX сторіччя. Важливий і той спеціаліст, який зможе, прийняв знання роботи на ПК за основу, створити нове. В цьому допомагає освоєння учбових програм.
І завдяки Інтернету ми маємо можливість реалізувати наш проект.
2.3. Засоби організації процесу навчання
Рівність доступу до якісної освіти будь-якого рівня, можливість закінчення навчання без жодних перешкод, пов’язаних із матеріальних чи соціальних становишем, забеспечення якості освіти – невід’ємні атрибути громадського демократичного суспільства, які досить належить чином не реалізовані біля нашої держави.
Це національна система кваліфікацій, узгоджений пакет європейських стандартів і керівних принципів забеспечення та визначення ступенів і термінів навчання. Відсутність цієї схеми заразом викликає цілий ряд проблем для українців, наприклад, молодим спеціальність, що щойно отримала якісну за вітчизняними критеріями вищу освіту та мають бажання працювати за отриманим фахом за кордоном, доводитися стикатися з проблемою визначення отриманих ними документів про вищу освіту, що стає перешкодою для отримання престижної роботи та відповідно оплату праці, тому вирешення цих питань є необхождімим.
Це нові співробітниства в науковій сфері, доступ до розробок європейських вчених, спільна робота, обмін ідеями. Адже сьогодні ьожливісті співробітниства між науковцями, працівниками вищих навчальних закладів та студентами обмежені. Кордоні, мовний бар’єр, економічне становища держави, відсутність налагоджених схем для співробітництва – все це стає перешкодою для їх мобільності між вищими навчальними заставами та між державами, що давно вже є важливою якісною особливостю європейського освітнього простору. Відсутність мобільності, практично унеможливлює роботу над певними складними науковими розробками, які часте вимагають залучиння великої кількості ресурсів матеріального та інтелектуального характеру, саме тому такі розробки значно полегшуються при сумісній праці над ними досвідчених вчених з різних країн.