Для того, щоб обрати один із стандартних типів діаграм, слід у вкладці Стандартні у групі Тип вказати потрібну вам діаграму. У групі Вид можна вибрати один із запропонованих варіантів зображення діаграми даного типу.
Якщо ви хочете побачити, яка діаграма у вас виходить, то слід натиснути на кнопку Перегляд результату. Якщо побудована діаграма вас влаштовує, то слід натиснути кнопку Готово. Для продовження побудови діаграми слід натиснути на кнопку Далі. В результаті ви потрапите до другого діалогового вікна Майстра діаграм.
Крок 2: завдання вихідних даних діаграми.
У другому вікні Майстра діаграм вказується, які дані будуть використані при побудові діаграми. Це вікно містить дві вкладки: Діапазон даних і Ряд.
Якщо перед запуском Майстра діаграм була виділена одна клітинка, то у полі Діапазон буде вказано адресу всіх заповнених клітинок стовпця, який містить виділену клітинку. Якщо перед запуском Майстра діаграм був виділений інтервал комірок, то у полі Діапазон буде вказана адреса виділеного інтервалу.
У вкладці Ряд містяться адреси і назви рядів даних (тобто рядків таблиці), які при бажанні можна змінити. Якщо вихідна таблиця не містила назв рядків і стовпців, то Excel присвоїть кожному ряду стандартне ім'я: першому рядку – Ряд 1, другому – Ряд 2 і т. д. Щоб змінити стандартне ім'я слід в полі Ім'я ввести потрібний вам текст.
У тому випадку, коли вихідна таблиця містить заголовки рядків або стовпців, в полі Ім'я відображається посилання на клітинку, в якій міститься це ім'я.
Для переходу в наступне вікно Майстра діаграм потрібно натиснути на кнопку Далі.
Крок 3: завдання параметрів діаграми.
Третє вікно містить шість вкладок, в яких містяться команди, що дозволяють задавати характеристики осей, назви діаграми, заголовки для осей, легенду, назви міток на осях, підписи значень на осях і т. д.
На цьому кроці ви можете підібрати, як краще буде виглядати діаграма. Наприклад, у деяких випадках можна прибрати одну з осей діаграми. Для цього у вкладці Осі слід скасувати галочку для однієї з осей.
У вкладці Заголовки можна задати заголовок діаграми. Текст заголовка можна переміщати, редагувати, форматувати після створення діаграми.
У вкладці Підписи даних Майстер діаграм може приєднувати до маркерів даних різні написи. Наприклад, у секторах кругових діаграм можна додати написи часток (у відсотках).
Вкладка Таблиця даних дозволяє додати до діаграми таблицю значень, які використовувалися при побудові діаграми.
У вкладці Легенда можна розмістити в потрібному місці діаграми легенду. Легенда — це позначення різними кольорами колонок, відповідних різних стовпців таблиці.
Крок 4: розміщення діаграми.
В останньому вікні Майстра діаграм можна вибрати, чи помістити діаграму до робочого аркушу або створити її на окремому.
3. Закріплення матеріалу вступного інструктажу.
| №№ п/п | Прізвище учнів | Найменування і характер розглянутих питань |
| 1 | Що таке діаграма? | |
| 2 | Перерахуйте основні елементи діаграми. | |
| 3 | Опишіть технологію побудови діаграми. | |
| 4 | Перелічіть переваги та недоліки діаграм різних типів. |
III. Поточний інструктаж і самостійна робота (2 год.)
1. Учні займаються виконанням учбово-виробничих завдань згідно графіка переміщення по навчальних роботах.
2. Обходи робочих місць виробляються з питань інструкційно-технологічних карт.
IV. Заключний інструктаж (15 хв.)
1. Підведення підсумків дня згідно інструкційно-технологічних карт з указівкою позитивних моментів: ______________________________
Негативних моментів: ______________________________
2. Домашнє завдання.
Перерви: 35 хвилин. Всього: 4 годин.
_________________підпис
3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ОДНОГО З АСПЕКТІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»
3.1 Поняття про «групи ризику»
Група ризику — це група осіб (найчастіше підлітків), які в силу певних обставин свого життя більше за інших схильні до негативних зовнішніх впливів з боку суспільства та його кримінальних елементів, що призводить до соціальної та психологічної дезадаптації [12]. Це така категорія дітей, яка вимагає особливої уваги зі сторони педагогів, вихователів та інших фахівців.
Слово "ризик" означає можливість, велику ймовірність чого-небудь, як правило, негативного, небажаного, що може відбутися або не відбутися; ризику звичайно піддаються діти з-за відсутності нормальних умов їх повноцінного розвитку.
Більша частина осіб «групи ризику» має особливості фізичного, психічного, соціального розвитку, до яких, як правило, відносять проблеми зі здоров'ям, труднощі у вихованні та навчанні, обмеження можливостей фізичного розвитку, сирітство та інші. У відповідності з цими особливостями до «групи ризику» можна віднести учнів, розділивши їх на 4 групи за різними критеріями:
1. Медичні:
• мають хронічні захворювання внутрішніх органів;
• мають проблеми з органами слуху, зору, мови;
• часто і тривало хворіють;
• перебуває на обліку у психоневропатолога;
• перенесли складні медичні операції;
• перенесли стреси;
• ліворукі діти (лівша).
2. Соціальні:
• живуть в асоціальної сім'ї (зневажливе або агресивне) відношення до дитини;
• живуть в малозабезпеченій сім'ї;
• в сім'ї біженців, переселенців (проблеми адаптації та мовні);
• проблеми адаптації при зміні місця проживання, школи, класу;
• самовільного відходу з будинку.
3. Навчально-педагогічні:
• мають стійку неуспішність;
• пропуски занять без поважних причин;
• пропускають окремі предмети без поважних причин.
4. Поведінкові:
• порушення поведінки;
• труднощі у взаєминах з однолітками та батьками;
• підвищена тривожність;
• вживання наркотичних речовин;
• тютюнопаління;
• токсикоманія;
• гіперактивність.
Категорія дітей «групи ризику» є предметом дослідження різноманітних галузей наукового знання, внаслідок чого має міждисциплінарний характер вивчення.
У психології, педагогіці, соціальної педагогіці до даної категорії дітей відносять тих, хто відчуває труднощі у навчанні, психічному розвитку, соціальної адаптації, взаємини з дорослими й однолітками, соціалізації в цілому.
3.2 Особливості учнів «групи ризику»
За даними соціологічних і психологічних досліджень, підлітки «групи ризику» мають такі специфічні особливості особистості та життя: [18]
1) відсутність цінностей, прийнятих у суспільстві (творчість, пізнання, активна діяльність); переконання у своїй непотрібності в суспільстві, неможливості досягти в житті чогось своїми силами, своїм розумом і талантом, зайняти гідне положення серед однолітків, досягти матеріального благополуччя;
2) відчуття емоційного відкидання з боку батьків і одночасно психологічна автономія;
3) удавана недоступність цінностей в житті (серед цінностей на першому місці щасливе сімейне життя, на другому — матеріальне благополуччя, на третьому — здоров'я). Висока цінність у поєднанні з недосяжність породжує внутрішній конфлікт — одне з джерел стресу;
4) підкріплення втрати цінності освіти в реальному житті — приклад тих, хто погано вчився або не вчився зовсім, а в житті досяг успіху (має намет, гараж, машину і т. д.) — без знання справжніх шляхів досягнення таких «цінностей»;
5) підвищений рівень тривожності та агресивності;
6) переважання цінності красивого, легкого життя, прагнення отримувати від життя одні задоволення;
7) зміна спрямованості інтересів — вільне проведення часу (в під'їзді, на вулиці, подалі від будинку і т. п.), відчуття повної свободи (ухід із дому, втікання, подорожі, ситуації переживання ризику і т. д.);
8) невміння спілкуватися з людьми поза установи, труднощі з встановленням контактів з дорослими й однолітками, відчуженість і недовіра до людей, відстороненість від них;
9) порушення у розвитку почуттів, що не дозволяють розуміти і приймати інших, опора тільки на свої бажання і почуття;
10) низький рівень соціального інтелекту, який заважає розуміти суспільні норми, правила, необхідність відповідати їм, знаходити собі подібних і своє коло спілкування;
11) слабо розвинуте почуття відповідальності за свої вчинки, байдужість до долі тих, хто пов'язав з ними своє життя, яскраво проявляється почуття ревнощів до них;
12) споживча психологія ставлення до близьких, державі, суспільству і небажання відповідати самому за свої вчинки, що виражається в рентних установках;
13) невпевненість у собі, низька самооцінка, відсутність постійних друзів і підтримки з їхнього боку;
14) несформованість вольової сфери, відсутність цілеспрямованості, що спрямована на майбутнє життя; найчастіше цілеспрямованість виявляється в досягненні найближчих цілей: отримати бажане, привабливе і т. д., що призводить до жертовності у поведінці;
15) несформованість життєвих планів, потреба в життєвих цінностях, пов'язаних із задоволенням насущних потреб (в їжі, одягу, житло, розваги);
16) низька соціальна активність, прояв бажання бути непомітним чоловіком, не привертати до себе уваги;
17) схильність до адитивної поведінки (що саморуйнує) — зловживання одним або кількома психоактивними речовинами без ознак залежності. Вона може служити своєрідною регресійною формою психологічного захисту (куріння, вживання алкоголю, легких наркотиків, токсичних і лікарських речовин і т. д.).
Сенс життя і ціннісні орієнтації у дітей групи ризику відрізняються за багатьма проявам від сенсу життя і ціннісних орієнтацій у дітей, що виховуються в нормальних умовах. Реалізація цінностей у групи ризику здійснюється шляхом самоствердження в тому, що видається особливо важливим, прояви незалежності і сміливості що межує з порушенням закону, а також шляхом прийняття особливої життєвої позиції в суспільстві; для підлітків, що входять в дану групу, характерна пасивність у їх досягненні.