Тема. Склад числа 4. Лічба та написання цифр.
Бесіда. Розгляньте малюнки. Скільки листочків на 1 малюнку? (4). Скільки з них одного і другого виду? (2 і 2). На які два менших числа можна розкласти число 4? (Число 4 можна розкласти на числа 2 і 2).
Скільки листочків на 2 малюнку? (4). Скільки з них одного і другого виду? (1 і 3). На які два менші числа можна розкласти число 4? (Число 4 можна розкласти на числа 1 і 3).
Вправи, складені за малюнками листочків, ілюструють окремі випадки складу числа 4, а за кружечками –всю множину пар чисел його складу.
Після вивчення числа 5 учні ознайомлюються з поняттями попереднє і наступне числа та порядковою лічбою, з дією додавання і знаком „+”(додати). Зміст роботи ілюструють такі завдання:
1. Назвіть попереднє і наступне числа до числа 4.
2. Назвіть „сусідів” кожного з чисел, записаних у рамках.
3. Назвіть пропущені числа.
4. За записом 5 + 1 = 6 поясніть, як утворити число 6 (до числа п’ять додати один, буде шість).
Під час вивчення нумерації учні ще не розв’язують абстрактних прикладів на додавання (за винятком прикладів на додавання одиниці). За предметними множинами або малюнками вони лише складають приклади і читають їх, знаходять результат перелічуванням. На закінчення вивчення нумерації чисел першого десятка більше уваги звертається на взаємозв’язок між порядковою лічбою і кількістю предметів, поняття „стільки”, „скільки”, зміну рівночисельності множин.
У межах вивчення нумерації чисел першого десятка ознайомлюємо учнів з поняттям нуля. Поняття про число нуль розкривається на основі відлічування предметів по одному і способом віднімання рівних чисел. Учні повинні усвідомити, що число нуль можна дістати, якщо з будь-якого числа послідовно відняти всі його одиниці; що нуль менше від будь-якого натурального числа і повинно стояти в ряді чисел перед числом 1.
Скільки буде, коли від числа три відняти число три? Прочитайте приклад 3-3=0. прочитайте приклади:
1-1=0 2-2=0 3-3=0 4-4=0 5-5=0 6-6=0
Порівняйте числа:
5 і 4 4 і 3 3 і 2
2 і 1 1 і 0 0 і 0
Висновок. Число 0 менше від числа 1. У ряді чисел 0 має стояти перед числом 1.
Далі учні вчаться записувати число нуль цифрою.
1.2 Психолого-педагогічні основи використання комп’ютера при вивченні змістової лінії„Властивості та відношення предметів. Лічба”
Сучасні реалії обумовлюють часткову заміну традиційних засобів навчання новими ІКТ. Використання Інтернету, різних комп'ютерних програм дозволяє одержувати різноманітну текстову, поза текстову, візуальну, звукову і динамічну інформацію. Мультимедійні технології дозволяють об'єднувати різні форми математичної інформації, не тільки вибудовувати матеріал у вигляді лінійної послідовності, але і створювати можливість нелінійного переміщення між частинами матеріалу.
Математика в початковій школі — це один з тих шкільних предметів в яких використання інформаційно-комунікаційних технологій допомагає активізувати всі види навчальної діяльності молодшого школяра, а саме:
вивчення нового матеріалу — демонстрація на моніторах комп'ютерів або на спеціальному екрані високоякісних ілюстрацій; імітація, реконструкція і моделювання основних математичних процесів;
підготовка і перевірка домашнього завдання — закріплення матеріалу з виконанням практичних завдань;
самостійна робота — робота з індивідуальним завданням на комп'ютері;
перевірні і контрольні роботи за матеріалом, що вивчається, — можливості комп'ютера при їх проведенні практично безмежні (наприклад, тестування);
позакласна робота — віртуальні екскурсії, моделювання, зацікавлення, ігри тощо.
Застосування ІКТ в математичній освіті, молодших школярів зокрема, дає наступні переваги:
1. Економія часу. Вчителю не потрібно буде вимальовувати на дошці схеми і моделі, малюнки тощо. Учні зможуть швидше перемикатися з однієї форми навчання на іншу (наприклад, вслід за поясненням матеріалу спробують самостійно виконати певні завдання на комп’ютері), що дозволить вчителю пояснити на уроці більше матеріалу.
2. Можливість автоматизованої перевірки знань учнів. Практичні роботи і тестові завдання для школярів. Перевірка завдань при комп'ютерному навчанні проводиться автоматично.
Напрями використання комп’ютера у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.
Визначення місця засобів НІТ у навчальному процесі досить просто виконати, якщо розглядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оцінена ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцінка вже виконана для деяких педагогічних програмних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Частині програмних засобів за результатами експертизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК або можуть бути придбані окремо.
Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань; формування умінь, навичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірки, визначення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).
Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці) визнається доцільним, якщо забезпечується:
а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання;
б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригіналів у природних умовах, оригіналів у штучних умовах, модельних еквівалентів оригіналів – фізичних моделей);
в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динамічних), знакових, логічно-математичних моделей.
Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для використання у навчальному процесі може виконуватись шляхом аналізу можливих організаційних форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема:
- фронтальна демонстрація може бути використана на етапі пояснення навчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення;
- індивідуально-фронтальна – одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, – може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу;
- індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на закріплення знань, формування умінь і навичок.
Можливою є організація роботи у малих групах, бригадах.
З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використання ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ є визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).
Ефективним є використання програмних засобів типу діяльнісного середовища на уроках математики, що підтверджується наявністю як грифів МОН України, наданих кільком програмно-методичним комплектам, так і сертифікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.
Наступною характеристикою ППЗ є переважний вид навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, систематизацію знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).
Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
Підготовка вчителів до проведення навчально-виховної роботи, опрацювання результатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використовуються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп’ютерні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки предметного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, програмні засоби для ведення баз даних по особовому складу тощо.