Серед великої кількості різновидів психологічних пауз в 3 класі учням виявилась доступною пауза при зміні настроїв героїв, подій, позначена у тексті розділовими знаками (три крапки і у тому випадку, коли учень читав нову частину твору. Місце паузи визначалась на основі аналізу тексту з допомогою вчителя. Але не завжди знання й розуміння місця паузи відповідало правильному читанню, тому була необхідна щоденна практика з опорою на смисловий аналіз тексту.
Визначена структура і послідовність формування вміння виділяти при читанні важливі слова і словосполучення (логічні наголоси). Ми виділяємо такі мікровміння і вміння знайти логічні наголоси в читанні вчителя, читця, товаришів; вміння самотужки знайти слово, яке слід прочитати з логічним наголосом, вміння прочитати текст так, щоб слово, що носить логічні наголоси, було яскраво і інтонаційно виділено. В практиці навчання ми використовували таку послідовність роботи:
–самостійне виділення логічних наголосів,
–аналіз варіантів смислових наголосів в залежності від зміни смислу тексту і обґрунтування свого вибору.
1. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже, на честь, а не на злість чи на сором комусь).
2. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже, на честь перемоги, а не поразки).
3. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже, заклав, а не зруйнував).
4. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже, заклав Ярослав, а не хтось інший).
5. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже, заклав місто, а не село).
6. На честь перемоги (заклав Ярослав) місто велике. (Отже місто велике, а не маленьке).
У навчанні широко використовувався зразок (грамзапис) з наступним його аналізом, варіанти читання одного й того ж тексту, спостереження за зміною відтінків, смислу прочитуваного і вибір варіанту, адекватного авторському розумінню тексту, спеціальні дидактичні матеріали, виготовлені для навчання та формування вмінь.
Дане коло вмінь виявився цілком доступним для учнів початкової школи, а їх формування не лише вдосконалювало виразність читання дітей, але й істотно покращило й конкретизувало широкі вміння роботи з текстом.
На контролюючому етапі дослідницько-експериментальної роботи пропедевтична робота починалась з виділення вчителем з допомогою голосу важливих слів, розгляду з учнями розділових знаків, зверталась увага на паузи, вчитель доповнював разом з дітьми текст підручника, щоб він отримав емоційне звучання і наповнювався змістом Пізніше дітям пропонувався текст, який необхідно було зв'язати інтонаційно, опираючись на його зміст, прочитати словосполучення, відділяючи одне від одного паузами. Окрім того, на вправах діючого підручника учні тренувались у володінні своїм голосом – гучністю та чіткістю вимови. Згодом ці вміння закріплювались у читанні.
Таким чином, основою навчання виразності стали усні практичні вправи, вдосконалення усного мовлення. З цією метою часто використовували читання тексту.
Пізніше з допомогою вчителя здійснювалось практичне спостереження за інтонацією читання оповідань, казок, віршів з опорою на зміст і смисл простих текстів, а відтак – вже включались вміння, що забезпечують емоційне образне та логічне сприймання тексту, вміння бачити, відчувати, оцінювати зміст тексту – події, факти, героїв.
Перша група вправ була пов'язана із з'ясуванням жанру твору,
Це важливо тому що кожен жанр вимагав особливого читання ї пауз казка – повільного типу читання, ліричний вірш – чутливості, ніжності, байка – особливого розмовного жанру з виокремленням особливої структури байки.
Вказівка на особливості читання твору даного жанру. – Спробуйте прочитати кожну пісню плавно, наспівне. Прислухайся до звучання пісень, які слова надають пісням особливої щирості, сердечності? Знайди їх і прочитай.
Десь тут була подоляночка
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала, до землі припала,
Личко не вмивала, бо води не мала.
Ой, встань, ой встань подоляночка,
Обмий личко, як ту скляночку.
Візьмись в боки за свої скоки.
Підскоч до Дунаю, бери дівча скраю.
Співвідношення тексту з персонажем.
–Приготуйтеся до читання притчі в ролях, Знайдіть слова автора, продавця і господарів. Подумайте, як їх слід прочитати? Чому?
Три хлібини.
Один ще не зовсім старий чоловік щодня купував у магазині три хлібини.
- Скажіть, добродію, навіщо ви щодня берете три хлібини? У вас сім'я дуже велика? – з цікавістю запитав продавець.
- І так і ні... – відповів чоловік. – Розумієте, одна хлібина щодня потрібна нам, другу – позичаю, а третьою виплачую свій борг.
- Цього я не можу зрозуміти! – покрутив головою продавець. – Не може бути, щоб людина одночасно позичала комусь і виплачувала свій борг!
– А розуміти тут нічого! – сказав чоловік. – Одну хлібину ми самі з'їдаємо, другу дітям даємо в борг, позичаємо, а третю своїм батькам віддаємо і цим свій борг сплачуємо.
Визначення за текстом характеру ставлення персонажа до інших героїв.
–Зверніть увагу, як Півень ставиться до лисички? А як вона до нього?
«Хитрий півень» Читанка 2(3) с.21.
Тлумачення тону і темпу читання в залежності від змісту твору.
- Подумай, чи однаковим тоном слід читати вірш. Чому ти так вважаєш? Подумай, як прочитати вірш – плавно, поспішно, сумне чи швидко, бадьоро?
- Зверніть увагу на лінійки, що повторюються у вірші. Як їх слід читати? Чому?
Друга група завдань пов'язана із смисловим аналізом тексту –розумінням фактів, узагальнень, основних думок і почуттів героїв, демонстрації до них особистісного ставлення. Поряд з тим, готуючи дітей до виразного читання, ми вже демонструємо їм у тексті орієнтири і слова, вирази, фрази, що допоможуть дитині перейнятися певними почуттями до подій, стимулюватимуть інтерес, співчуття герою. Сюди ж відносимо і вправи, що з'ясовують підтекст на основі слів героя і відтворення при читанні певної риси характеру персонажу.
Наступна – третя група завдань активізує діяльність уяви, творчі здібності дитини (малювання, вільне висловлювання). Паралельно проводиться робота над засобами виразності: паузою, інтонуванням кінця речення, практично показуємо членування речення на словосполучення, виділяємо логічні центри.
Підготуйтеся читати казку повільно.
- Де ти поставиш паузи? Якої тривалості?
- Скажи // дівчинко //, хто з нас / дужчий ? //Дівчинка подумала / і відповіла // – Вітер. // Розсердився Мороз / і сказав дівчинці: // – Заморожу я тебе за це. Але Вітер / заспокоїв її. // – Не бійся /, дівчинко, я в цей час / не дутиму.
(Казка «Сонце, Вітер і Мороз», Читанка 2(3)).
- Знайди слова в тексті казки, які вказують на те, як їх читати. Підкресли. Прочитай правильно.
- А Снігуронька враз засумувала.
Що з тобою, донечко? – питає її бабуся. – Чого ти така невесела стала? Чи ти занемогла?
Визначте настрій, що панує у природі. Які слова тобі допомогли. Підкресли їх. Уяви собі, що ти на вулиці. Прочитай текст, виражаючи свій настрій від приходу весни.
Ми любим весну, і ріки глибокі,
зелену, чудесну, і поле веселе,
грімницю у тучі, і рідні оселі,
/ дощик співучий, і цвіт у маю –
і луки широкі, всю землю свою.
(Інтонація радості, захоплення).
Для того, щоб підготувати дітей до читання оповідання, що містить великий емоційний потенціал, ми допомагали їм розібратися у почуттях персонажів. Завдання такого роду доцільно виносити на окремі листочки. На зворотному боці фіксується переживання героя, а на картці виділяються слова, що допомагають це з'ясувати.
Для проведення контрольного етапу експерименту ми вирішили з'ясувати рівень сформованості вміння оперування такими засобами логіко–інтонаційної виразності читання:
Дикція
Повільно вимовляти слова. При вимові сполучень з приголосними і стежити за їх звучанням.
а)Сонце сяє, а Місяць світить.
б)Місяць ясненький. Промінь тихенький Кинув на нас.
в)Була сижуха у семи кожухах... Сидить сихуха, за вухом чуха.
г)У Петрика рушничок,
На рушничку – колосок.
Читайте скоромовкою. Глибоко уникніть у зміст. Темп повільний з поступовим переходом до швидкого.
а)Був бичок тупогуб, тупогубенький бичок, у бичка губа була упа.
б)Водовоз віз воду з водопооводу.
в)Був собі цебер та переполуцебрився на маленький пеоеполуцебринята і була собі макітра та переполумакітрилася на маленькі переполумакітринята.
г)Дзвонить дзвонар, дзижчить комар, гудуть джмелі старі й малі.
Логічний наголос
1. Прочитати текст. Передати під час читання розмову кількох осіб. Виділити логічний наголос, а) – Я трактористом буду, – сказав Василько. – У мене тато тракторист і він мене навчить. – А я буду комбайнером! – заявив Петрик. – Мене теж тато навчить.
- А я сталь варитиму. Без сталі машини не зробити.
- А хіба погано шити гарний одяг чи взуття? – гордо промовила Галя.
- Мені дуже хочеться бути лікарем, – додав Павлик.
А я хочу бути танкістом, захищати нашу Батьківщину, – сказав Івась.
б) Ось тихо, мов малесенький, прозорий білий метелик, сіла на рукав перша сніжинка. А ось і друга, третя. Химерні вони на вигляд, ці снігові зірочки. Здається, їх вирізьбив талановитий майстер. Ось затанцювало їх у повітрі більше, посипалися густіше, засипаючи білим килимом землю, опале листя, гілля дерев. Прийшла зима.
Паузи
Прочитайте текст, дотримуючись пауз.
Мово рідна, /слово рідне! //Хто все забуває, / той у грудях не серденько, / а лиш камінь має. // Як ту мову може забути, / котрою учила / нас всіх, ненька говорити /ненька наша мила? / Ось тому плекайте /,/ діти, / рідненькую мову / і учіться говорити / своїм рідним словом! ///