(Леся Українка)
Ялинка Раз я взувся вчобітки,/Я сюди, /а він туди... одягнувся в кожушинку,/–Невіддам, – кричить, –/нізащо!// сам запрягся в саночки/Ти ялинку посади, / і поїхав поялинку,//а тоді рубай (,) ледащо!// Ледве я зрубати встиг,/Не пущу, / і не проси!// ледве ставялинку брати,/І цяцьками можна гратись(,)//. а на мене зайчик/–плиг!/ Прорубаєте ліси –/Став ялинку відбирати./ ніде буде і сховатись... //
(Олександр Олесь)
Веснянка
«Весна прийшла!//Тепляк/ дмухнув// Тепло знайшла» –/крилом махнув./ кричать дівчатка /й хлопчики//по бороді лоскочеться, // «Цвірінь! //Цвірінь!//Все ожило,/ Журбу покинь!» –/все розцвіло, / клопочуться горобчики,/і рій дітей привітненьких/ Приліз дідок,/на той горбок/ зліз на горбок –/несе вінок/у хаті /буть не хочеться.//з фіалочок блакитненьких//
(Л.Глібов)
Давня весна Була весна/весела, /щедра, /мила,/ промінням грала, /сипала квітки,/ вона/ летіла хутко,/ мов стокрила, /за нею вслід/ співучії пташки!//
а я /лежала хвора, / й самотна. //
мене забула/ радісна весна». /
посипались/ білесенькі квітки.//
Прилинув вітер, /і в тісній хатині/ він/ про весняну волю/ заспівав,/ а з ним/ прилинули/ пісні пташині,/і любий гай/ свій відгук з ним прислав.//
Моя душа/ ніколи не забуде/
того дарунку, /що весна дала;/ весни такої/ не було/й не буде,як та була, /що за вікном цвіла. /
(Леся Українка)
ВеснянкаЗійшли сніги,/ шумить вода,/
весною повіва; //
земля/ квіточки викида,/
буяє травка молода;/
все мертве/ ожива.//
Веселе сонечко блищить,