У статті піднімаються актуальні питання соціально-педагогічної роботи в дошкільному навчальному закладі, аналізуються науково-педагогічні дослідження з проблеми діяльності соціального педагога в системі суспільної дошкільної освіти, визначаються основні напрями здійснення ним професійних обов'язків.
Важливу роль у становленні особистості відіграє період дошкілля. Саме цей період є сенситивним для формування первинного світогляду дитини, самосвідомості, розвитку соціальних властивостей тощо.
За даними Міністерства освіти та науки України за 2008 р. в державі функціонують 15,3 тис. дошкільних навчальних закладів, які відвідують 1137,5 тис. дітей, що складає 56 % дітей відповідного віку. Це на 56,6 тис. більше у порівнянні з 2007 роком [6].
Відповідно до ст. 9 закону України "Про дошкільну освіту" (2001р.) дитина має право здобувати дошкільну освіту як у дошкільному навчальному закладі, так і в сім'ї, за допомогою родини або педагогів. Тому важливим є питання модернізації змісту дошкільної освіти, впровадження інтегрованого підходу до розвитку дітей дошкільного віку, розробка методичних матеріалів для вихователів, соціальних педагогів, батьків, які виховують дітей дошкільного віку.
Одними з пріоритетних напрямів у розвитку дошкільної освіти фахівці вважають: введення в систему дошкільної освіти соціально-педагогічного патронату, що дасть змогу охопити дошкільним вихованням дітей, які за станом здоров'я не можуть відвідувати дитячий садок; відкриття соціальних груп загального розвитку та створення умов для перебування з однолітками і здобуття дошкільної освіти, ранньої адаптації дітей з вадами фізичного або розумового розвитку; забезпечення безоплатного утримання у садках дітей із соціально незахищених сімей підвищення рівня педагогічних працівників та поповнення галузі новими кваліфікованими кадрами тощо [6].
Під час серпневих нарад було прийнято рішення у 2008–2009 навчальному році на виконання Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей" від 05.05.2008 № 411/2008 у галузі дошкільної освіти здійснити важливі кроки до поліпшення якості наданих освітніх послуг, а саме щодо: найбільш повного охоплення дітей відповідного віку дошкільною освітою (особливо в сільській місцевості, де відсоток охоплення складає лише 31%); максимального охоплення дошкільною освітою дітей 5-річного віку; оптимізації та розвитку мережі дошкільних навчальних закладів з урахуванням прогнозованих демографічних змін (відновлення діяльності закладів, які призупинили свою роботу, введення в дію нових закладів, створення закладів нового типу тощо); розширення мережі груп розвивального характеру; сприяння інтеграції дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у дошкільні навчальні заклади (групи) загального розвитку [6].
У ст. 11 Закону України "Про дошкільну освіту" (2001 р.) визначено, що повноваженнями дошкільного навчального закладу є задоволення потреб громадян, які проживають на відповідній території, надання дошкільної освіти, здійснення соціально-педагогічного патронату, забезпечення взаємодії з сім'єю, поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку [3].
Мета – проаналізувати особливості діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ).
Про актуальність соціально-педагогічного патронату на сучасному етапі, можливість уникнення проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв'язків, послаблення інституту сім'ї в цілому, йдеться у листі Міністерства освіти і науки України "Про здійснення соціально-педагогічного патронату" [5].
Під терміном "соціально-педагогічний патронат сім'ї" передбачається система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення пристосування сім'ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей.
У документі визначено мету соціально-педагогічного патронату сім'ї, основні завдання, які полягають в організації цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенні її психолого-педагогічних та соціальних проблем; формуванні соціально-педагогічної компетенції сім'ї; забезпеченні всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб, формуванні в неї моральних норм та створення умов для її соціалізації;наданні комплексної психолого-педагогічної, корекційно-розвивальної допомоги дітям дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації; здійсненні допомоги у створенні доцільних психолого-педагогічних умов виховання дитини відповідно до її віку, індивідуальних особливостей та потреб своєчасного і всебічного розвитку тощо. Крім того, розкрито основні функції соціального педагога, окреслено зміст та форми роботи з дітьми та родиною.
Питання діяльності соціального педагога в загальноосвітніх закладах вивчали вітчизняні дослідники О. В. Безпалько, В. Г. Бочарова, Т. Г. Веретенко, І. Д. Звєрєва, А. Й. Капська, Л. Г. Коваль, С. Р. Хлебік та ін. Соціально-педагогічні аспекти виховання дітей дошкільного віку досліджували Т. Алєксєєнко, С. Болтівець, О. Кононко, Т. Поніманська та ін. Науковці розкривають зміст соціального виховання дошкільнят, наголошують на важливості співпраці з батьками, потребі у розширенні функцій дошкільного навчального закладу шляхом запровадження соціально-педагогічного патронату сімей, що виховують дітей дошкільного віку, в тому числі з вадами психічного розвитку, які з різних причин не відвідують ДНЗ. На думку дослідників, залучення соціального педагога дошкільного навчального закладу до соціально-педагогічного патронату допоможе охопити всіх дітей мікрорайону міст, селищ дошкільною освітою, сприятиме попередженню негативних проявів насильства над дітьми, своєчасної нейтралізації несприятливих наслідків руйнування сім'ї, організації різноманітних виховних заходів як у дошкільному навчальному закладі, так і в мікрорайоні.
Основні питання, які піднімаються науковцями та практиками в Росії з даної проблеми, полягають у розробці педагогічних підходів до змісту та організації діяльності соціального педагога в дошкільному навчальному закладі з попередження насильства в сім'ї та подоланню наслідків різних видів насильства над дітьми (М. Тоторкулова); здійсненні соціально-педагогічного патронату сільських сімей, які виховують дітей раннього віку, підвищення рівня педагогічної культури батьків, їх відповідальності та зацікавленості у вихованні дитини, сприянні охороні, збереженні та зміцненні фізичного та психічного здоров'я малюків, навчання молодих батьків практичним навичкам, допомога у створенні умов для фізичного, соціального, пізнавального, естетичного розвитку дитини раннього віку (Т. Лушпар); розробці змісту та форм роботи соціального педагога в групах короткотривалого перебування та з дітьми, які виховуються в домашніх умовах (А. Леонтьєва).
За енциклопедичним словником, соціальний педагог – це особа, фах якої – соціально-педагогічна робота й освітньо-виховна діяльність. Як спеціаліст він організовує взаємодію освітніх та позанавчальних установ, сім'ї, громадськості з метою створення в соціальному середовищі умов для соціальної адаптації та благополуччя дітей та молоді в мікросоціумі, їхнього всебічного розвитку. Головна особливість соціально-педагогічної роботи – вміння соціального педагога визначати проблеми та потреби особистості на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному та суспільному [8, С. 249].
Як професія "соціальний педагог" в Україні була введена до кваліфікаційного переліку спеціальностей лише у 2000 році. Найбільшого поширення набула в таких сферах як загальноосвітні школи, спеціальні навчально-виховні заклади, спеціалізовані служби центрів ССМ тощо. Для дошкільних навчальних закладів ця посада ще досить нова.
Отже, на сьогодні виникає потреба у конкретизації напрямів діяльності соціального педагога в ДНЗ, розробці змісту та форм його роботи, яка суттєво відрізняється від роботи соціального педагога в загальноосвітній школі, узагальненні існуючого передового педагогічного досвіду.
Як правило, чинний стан діяльності свідчить, що ставки соціального педагога є лише у великих містах (так, у м. Києві в трьох районах працює близько 18 соціальних педагогів). І тому, певна частина функціональних обов'язків соціального педагога додатково покладається на вихователя та інших педагогічних працівників.
Соціальний педагог у дошкільному навчальному закладі – новий тип педагога. Він допомагає вихованцю зрозуміти навколишній світ, піклується про формування моральних, загальнолюдських цінностей, аналізує процес формування особистості, як соціальний процес, процес розвитку її нахилів та здібностей.
Соціальний педагог може стати посередником між Центрами розвитку дітей з особливими потребами та дошкільним навчальним закладом, створювати сприятливе розвивальне навчально-ігрове середовище для дітей з особливими потребами, забезпечувати умови для проведення спільних занять із здоровими дітьми в ДНЗ, задовольняючи освітні потреби всіх дошкільників, сприяти ефективному співробітництву педагогів, батьків та фахівців різного профілю. Цікавий досвід роботи арттерапевтичного "Інклюзивного центру творчого розвитку дітей "Калинонька" (м. Львів), в якому застосовується перехідна модель до інклюзивного навчання (спільне навчання здорових та дітей з функціональними порушеннями) – створення підготовчого навчально-розвивального інклюзивного середовища. Дана модель передбачає спільні заняття арттерапією дітей з особливостями психофізичного розвитку зі спеціальних шкіл-інтернатів та реабілітаційних центрів та здорових дітей із загальноосвітніх закладів в т. ч. дошкільних.