Наприклад:
«З перелічених нижче ознак (І, 2, 3 тощо) обери характерні:
а - для порівняння; б - для метафори; в - для епітета.»
9) Аналітичний тест,як і попередній, передбачає перелік ознак будь-якого об'єкта, явища та їх визначення, але сформульованих у зворотному порядку.
Наприклад:
«Які з перелічених нижче ознак характерні для лірики?»
У варіантах відповіді наведено багато ознак ліричних, епічних, драматичних творів. Учневі необхідно проаналізувати всі ці ознаки з точки зору їх відповідності роду літератури «лірика».
10) Порівняльний тестпередбачає знаходження спільного та відмінного в досліджуваних процесах явищах; спрямований окрім контролю якості знань та вмінь на перевірку вміння знаходити схожість та відмінність у досліджуваних явищах.
Порівняльний тест застосовують для учнів практично будь-якого класу та предмета.
Наприклад:
«З перелічених нижче ознак зазначте:
а - граматичні ознаки, характерні для іменних частин мови;
б - граматичні ознаки, характерні для дієслівних частин мови;
в - ознаки, характерні для службових частин мови.»
11) Операційний тестможе бути побудований аналогічно до будь-якого з перелічених вище тестів, "але передбачає перевірку знання учнями практичного використання тих чи інших процесів.
Наприклад:
«Які з наведених речень (1, 2, З тощо) є односкладними і якими саме?»
а - називне;
б- означено-особове;
в -узагальнено-особове;
г - безособове.
Спочатку під цифрами 1, 2, З тощо перелічено приклади речень.
12) Проблемно-пошуковий тест передбачає необхідність творчого переносу знань у нестандартну ситуацію й тому являє собою проблему (складне запитання, завдання, що потребує розв'язання), закладену в тестовому завданні; пропозицію варіантів (гіпотез) його розв'язання та систему доводів. Такий вид завдання вважають одним із найскладніших тестів у змістовному плані.
Як бачимо, тест-карта з будь-якого предмета може бути побудована на основі використання різних типів тестів, стимулювати різні інтелектуальні вміння школярів.
Різноманітність тестів, що входять до тест-карти, підсилює її інформативність та дає можливість не лише кількісного, а й якісного аналізу знань та вмінь учня, що неможливо під час визначення середньої оцінки або ступеня навченості класу.
8.Для якісної оцінки знань та вмінь учнів за результатами тестування необхідно використовувати багатомірну матрицю.
Багатомірний аналіз полягає в тому, що в кінці матриці має бути підраховано загальну суму балів з кожного тесту в усіх учнів, і залежно від їх кількості визначають рівень утруднень школярів під час розв'язання кожного тесту. Якщо загальна кількість балів, отриманих під час розв'язання даного тесту всім класом, не перевищує 5 % від максимального, то визначається початковий рівень утруднень. Від 5 до 15 % — середній; від 15 до 25 % — високий; понад 25 % — вищий рівень утруднень. Нульовий рівень утруднень визначають у тому разі, якщо сумарна кількість балів дорівнює максимальній, тобто учні повністю розв'язали дане тестове завдання.
Подібних тестів у тест-карті з предмета має бути не більш як 25 %, інакше тестування втрачає свою діагностичність.
Якщо кількість балів, отриманих за розв'язання учнями тесту, нижча від максимальної більш ніж на 50 %, слід звернути увагу на правильність формулювання тестового завдання, відповідність його змісту досліджуваного матеріалу. Можливо, цей тест слід перенести в другий блок тест-карти — для поглибленого вивчення предмета. В будь-якому разі встановлений третій і четвертий рівні утруднень потребують коректування знань учнів у даному розділі на наступних заняттях. Далі результати тестування аналізують за трьома параметрами:
- за змістовою характеристикою знань;
- за якісною характеристикою знань;
- за тими інтелектуальними вміннями, які необхідні для розв'язання того чи іншого тестового завдання.
Наведені вище 8 положень (дидактичних правил) являють собою азбуку тестування, без знання якої неможливо розпочати розробку тестів і здійснення самого тестування. Однак є ще одна неодмінна вимога — експериментальна апробація розробленої тест-карти та її блоків з кожного розділу програми.
Часто тестування дає вищі результати, ніж усі інші засоби вимірювання якості освіти (контрольні роботи, заліки, державна підсумкова атестація тощо). Це свідчить передусім про примітивність тестових завдань, введених у даний комплект тестів, а отже, про необ'єктивність такої тестової перевірки знань.
Необхідно також здійснити експертизу тестів на їхню відповідність змісту освітнього стандарту, з тим щоб даний комплект тестів являв собою критеріально-оцінну тест-карту, здатну діагностувати знання та вміння учнів відповідно до освітнього стандарту.
Отже, тестування дає змогу здійснити вимірювання середньої оцінки та ступеня навченості класу, але, на відміну від них, дає підстави здійснювати якісний аналіз результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів за будь-який проміжок часу або протягом усього навчального року.