Взагалі тема „Залізо та його сполуки" викладається у 9 класі. Згідно програм (25, 26) на неї відводиться 2 годин.

Аналізувавши досвід роботи в 9 класі в спеціалізованій школі №5 та НВК (школі-ліцей) № 28 ми пропонуємо нову методику, розроблену нами.

Пропонована методика викладання даної теми ґрунтується на поєднанні модульного навчання з лекційно семінарською системою навчання, сприяє розвитку самостійності, логічного мислення, глибині засвоєння знань. Методика розрахована на те, щоб учні мали можливість повністю засвоїти стандарт і перейти на більш високий рівень навчання, досягати поставленої мети, планувати навчальний матеріал, організовувати навчальну діяльність, організовувати та контролювати свою роботу на уроці. Ця методика допомагає організувати самостійну роботу всього класу і кожного учня зокрема з урахуванням його здібностей і знань. З-поміж запропонованих завдань є і посильні, важкі для учнів, що викликає пізнавальний інтерес, бажання самостійно знайти істину.

Переваги модульної системи полягають ще й у тому, що вона дає можливість вчителеві та учню багато зробити на уроці, більше часу залишається на закріплення матеріалу, на розвиток логічного мислення учнів, зменшує обсяг домашніх завдань.

Основна одиниця навчального матеріалу при цій системі навчання - логічно завершений розділ програми, розрахований приблизно на І -2 години навчального часу, який поділяється на кілька етапів:

- перший етап - мотивація навчальної діяльності та підготовка досприйняття нового матеріалу;

- другий етап - одержання учнями нових знань та їх засвоєння;

- третій етап - систематизація й узагальнення одержаних знань;

- четвертий етап - контроль знань (завершення).

Послідовна реалізація етапів вивчення навчальної теми здійснюється за схемою:

І етап	Вступне заняття	1-й урок або частина першого уроку.
ІІ етап	Уроки - лекції	2-4 уроки
ІІ етап	Практичні заняття для засвоєння знань	3-5 години
ІІІ етап	Підсумкові уроки-семінари	1-2 уроки
IV етап	Контрольно-залікові заняття	1 урок

І. Вступне заняття передбачає підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу за рахунок повторення навчального матеріалу вивчених тем з предмету або тем інших навчальних предметів, які є базовими для засвоєння розділу, завдяки чому реалізуються принцип інтеграції навчальних предметів і між предметні зв'язки, що забезпечує цілісність шкільної освіти.

Наявність такого вступного заняття з теми є важливим елементом структури навчального процесу, за допомогою якого в учнів формується потрібна мотивація вчення. Таке заняття допомагає учням усвідомити себе як суб'єкт навчальної діяльності й тому свідомо вивчити навчальний матеріал

1-й модуль:

Звістово-інформаційний

За формою роботи передбачається лекція, але в чистому вигляді лекція не відбувається, адже учні вже добре знають, яким шляхом визначити властивості елементів за будовою їхніх атомів, самостійно складають електронну конфігурацію атомів, визначають ступені їх окиснення, складають формули основних сполук заліза. Учні самостійно працюють над вивченням властивостей заліза, тим паче, що вони певною мірою схожі з уже вивченими властивостями інших металів.

У ході уроку поступово складається опорний конспект.

2-4Модуль:

Адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий

Він відводиться на виконання практичної роботи, в процесі якої учні ще раз повторюють і закріплюють матеріал попереднього уроку, і на розв'язування задач однієї з форм попереднього контролю. На цьому уроці вже можна оцінити засвоєння учнями матеріалу першого модуля.

5 Модуль:

Змістово-інформаційний

У ньому розглядаються оксигеновмісні сполуки заліза. Форма проведення, як і першого модуля, - евристична бесіда, де більша частина матеріалу вивчається учнями самостійно. Знову демонструється кіно фрагмент і проводиться демонстраційний експеримент. Так вивчається та частина, де розглядаються спільні з іншими металами властивості заліза.

Створення проблемних ситуацій дозволяє підвести учнів до висновку сполук заліза. Вивчення матеріалу про компонентні сполуки можна винести на самостійне опрацювання за підручником або заслухати у вигляді учнівських доповідей, підготовлених заздалегідь. Завдання підготувати таку інформацію треба давати лише за власним бажанням учнів. Додому діти отримують невелике завдання: попрацювати з опорним конспектом, доповнити його своїми прикладами та висновками.

6-7Модуль:

Змістовно-пошуковий, адаптивно-перетворюючий такоригувально-смисловий

Передбачається у формі семінару-практикуму, на якому проводиться робота з опорним конспектом, відбувається поглиблення знань з теми, розв'язування задач. Тут же може проходити і попереднє оцінювання знань, наприклад, за вміння розв'язувати задачі, робити висновки за опорним конспектом, за наведення цікавої інформації чи іншу форму роботи. Все це проводиться у формі групової роботи.

8Модуль:

Системно-узагальнюючий та контрольно-репродуктивний

Проводиться як семінар-контроль знань, іншими словами, - усна тематична атестація. План проведення такого семінару складається наперед, тому учні мають можливість вибрати питання, найбільш близькі їм за ступенем засвоєння; мають змогу повністю проявити свою творчість - діти готуються до цього уроку з бажанням проявити себе якимось чином, складають вірші, міні-оповідання, кросворди, казки, готують питання для брейн-рингів тощо. Уроки такого типу, як правило, проходять в атмосфері загального піднесення, кожен хоче висловити власну думку, тому вчителю проводити такі уроки дуже важко. Щоб встигнути зробити все заплановане, потрібна попередня серйозна підготовка. На цьому занятті оцінюються знання кожного учня не лише керівником-консультантом груп, але й учителем, який дає повну обгрунтовану мотивацію цієї оцінки.

9 Модуль:

Контрольно-репродуктивний

Може плануватися з орієнтацією на кількість навчального часу, необхідність підтвердження оцінки чи за планом вчителя. Ця контрольна робота або письмове тематичне оцінювання за різнорівневими диференційованими індивідуальними завданнями, тому в класі однакових завдань не буває, знання оцінюються повно та об'єктивно.

У процесі вивчення хімії блоки навчального матеріалу в більшості випадків збігаються з назвою теми, як, наприклад, пропонується в новому підручнику неорганічної хімії.

На початку вивчення кожного блоку навчального матеріалу учням дається змодульований за уроками план його вивчення, позначаються уроки практичних робіт, уроки попереднього контролю, терміни проведення самостійних робіт і тематичних атестацій. Користуючись таким планом, учні самостійно можуть визначити тему та мету уроку, відповідно підготуватися, щоб одержати кращу оцінку.

Для кожного модулю складені пакети пізнавальної діяльності, де розподілені завдання на кожний урок, наведені опорні конспекти, визначені різнорівневі індивідуальні завдання для самостійної роботи з підручником та дидактичним матеріалом на уроках. З такими пакетами учні можуть працювати після уроків додатково.

2.2 Ферум. Будова атома Феруму. Фізичні властивості заліза

Варіант І.

Мета: ознайомитись з положенням Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і будовою його атома.

1. Прочитайте фрагмент підручника [1] (п.51, с.142).

2. Розкажіть про місце Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і зобразіть будову його атома. Напишіть електронну формулу атома Феруму.

3. Опрацюйте фрагмент підручника [2] (п.37, с.138) – до пункту „Поширення в природі”.

4. У чому особливість будови атомів металів побічних підгруп? Заповніть запропоновану таблицю і зробіть висновок про будову атомів елементів побічних підгруп.

№ з/п	Заряд ядра	Розподіл електронів по енергетичних рівнях	Електронна формула
1	+12
2	+24
3	+21
4	+26
5	+11
6	+19

Запам’ятайте!

- Метали побічних груп мають особливість у будові атомів: валентні електрони в атомі розташовуються не лише на зовнішньому, але й на передостанньому енергетичному рівні.

- У металів побічних підгруп в утворенні зв’язків бере участь різна кількість валентних електронів.

- Особливість будови атомів металів побічних підгруп має впливати на властивості елементів та їх сполук.

Зверніть увагу!

Ці висновки потрібні для вивчення Феруму та його сполук.

Мета: пригадати всі види хімічних зв’язків і типи кристалічних ґраток.

Визначте, яка з цих кристалічних ґраток є металічною.