| № п/п | Уміння | Контрольний клас, (%) | Експериментальний клас (%) |
| 1 | Розрізняти твори народного декоративно-ужтиткового мистецтва | 75 | 81 |
| 2 | Орієнтуватися в термінології народного мистецтва | 70 | 76 |
| 3 | Володіти основними техніками народного декоративно-ужиткового мистецтва | 73 | 78 |
| 4 | Створювати нестандартні зображення творів народного мистецтва | 69 | 74 |
| 5 | Застосовувати нетипове поєднання матеріалів, технік і т. ін., запозичене із народного мистецтва | 70 | 76 |
| 6 | Складати композиції за власним задумом, користуючись зразками народного мистецтва | 68 | 73 |
Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості патріотизму учнів засобами трудового навчання. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень патріотичної вихованості внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень вихованості власних патріотичних якостей внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.
Так, у 16% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості патріотизму як якості особистості. До середнього рівня відноситься 45% учнів експериментального класу і 53% – учнів контрольного. Високого рівня сформованості патріотизму досягли 39% учнів експериментального класу і лише 19% учнів контрольного класу.
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування патріотизму на уроках трудового навчання в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних практичних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Результати проведеного аналізу підтверджують відповідність розроблених нами педагогічних умов формування патріотизму реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при вивчення навчальної дисципліни «Трудове навчання» сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності.
2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів патріотичного виховання молодших школярів
У процесі всебічного гармонійного розвитку особистості чільне місце займає патріотичне виховання, що здійснюється в навчально-трудовій діяльності молодших школярів. Одне з основних завдань, що стоїть перед учителем – на основі народних трудових традицій виховувати в учнів позитивне ставлення до праці, домагатися, щоб воно стало для них першою життєвою необхідністю, джерелом радості.
Аналіз трудового досвіду і дані наукових досліджень дозволяють визначити, за яких умов праця стає радістю і в дітей формується свідоме ставлення до праці.
Основною формою виявлення активності дітей є гра. Тому виготовлення виробів, які можна використати у грі, або трудовий процес у формі гри є благодатним засобом виховання позитивного ставлення до праці. З часом елементи гри у праці відійдуть, але збережеться насолода працею.
Позитивний вплив на емоційний стан учнів має колективна праця. Колективізм як риса особистості формується з перших років навчання дитини в школі. Сприяють формуванню колективізму такі властивості особистості, як трудова активність, почуття обов'язку і відповідальності, взаємодопомоги, вимогливості до себе і до інших.
Одним із завдань учителя є виховання в дітей поваги до людей праці. Вчитель повинен не тільки ознайомлювати дітей з окремими професіями, а й формувати в них установку на працю, на свідому діяльність як одну з вищих цінностей людського життя. Майстерність і мистецтво виховання в тому й полягають, щоб дати цю незрівнянну радість кожній людині ще в той час, коли вона, як говорить народна мудрість, лежить поперек лавки».
Важливе місце у системі трудового навчання посідає утвердження загальнолюдських моральних цінностей: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших чеснот. При цьому важить не тільки і не стільки просвітницька діяльність, скільки перетворення моральних знань у переконання, стійкі моральні почуття і вчинки вихованців [1, 12]. Ефективність трудового виховання значно зростає, коли воно спирається на народну мораль, традиції, звичаї, обряди, які у собі містять високі моральні зразки, ідеї, ідеали, погляди, поведінкові норми, збагачені тисячолітнім досвідом мудрості народу, несуть могутній моральний потенціал, спрямований на виховання особистості громадянина України.
Цілісний процес трудового виховання передбачає естетичну освіченість і вихованість. Виховуючи естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й відтворювати прекрасне в повсякденному житті.
Особливості виховання учнів початкових класів зумовлені відчутним впливом ряду визначальних факторів:
якісно новим способом життя та діяльності — переходом до систематичного, психічного й розумового розвитку нервової системи, мислення, пам'яті, уваги, характеру, сили волі;
змістом навчальних планів, програм і підручників для 1-4 класів;
незаперечним авторитетом першого вчителя у житті дитини.
У молодшому шкільному віці суттєво змінюється становище дитини серед навколишніх людей і характер її занять. Відбуваються кардинальні зміни всього її життя і стосунків. Провідною діяльністю стає учіння, міняється режим праці й відпочинку, з'являються нові обов'язки.
Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток трудової активності школярів. Зміст виховання забезпечує розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв'язання; розвиває мотивацію до праці, усвідомлення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, підприємництва, здатність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності й самореалізації особистості в ринкових відносинах.
У своїй практичній діяльності при виборі методів виховання учителі переважно керуються його метою, змістом і призначенням. Виходячи з конкретного педагогічного завдання, вчитель сам вирішує, які методи слід застосовувати. Вмілий, вдалий вибір методів виховання з його високими наслідками — надзвичайно важливий показник педмайстерності вчителя.
У вихованні почуття національної гідності на уроках трудового навчання велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.
Уже в початкових класах вчителі на уроках трудового навчання формують у дітей загальне уявлення про широкі простори і багаті надра української землі, родючі чорноземи і чарівну природу, промисловий і енергетичний потенціал, використовуючи багатий фактичний матеріал із різних засобів масової інформації, досвіду вчителів і батьків, таким чином формуючи почуття цінності рідної землі.
Саме в цьому контексті педагог розкриває опорне поняття «Любов до Батьківщини» - глибоке і стійке моральне почуття, що виявляється у внутрішній пристрасній самовіддачі, сердечній прив'язаності до рідної землі, де народився, виріс і вийшов у люди. Таке почуття виникає на основі глибокого внутрішнього переживання за долю своєї Вітчизни, переживання, що передає наше ставлення до того, що діється в Україні тепер, яке місце і яку роль вона займає у співдружності інших націй.
Засвоєння, зберігання і розвиток дітьми традицій і звичаїв українців та інших народів є важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої родини. У формуванні цінностей молодших школярів використовуються і засоби народного мистецтва та творчості. Саме з творів народної поезії розпочинається залучення дітей до словесного мистецтва, разом з чим здійснюються перші кроки розуміння найістотніших зв'язків та закономірностей людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи над живим словом учителі на уроках трудового навчання використовують матеріал українського фольклору.
Український фольклор багатий на дитячі промови, віншування, побажання. Саме вони можуть стають цікавим і корисним матеріалом на уроках народознавства. Наприклад:
Здоровенькі будьте,
Як бджілка у весну,
Що в поле летить — гуде,
А з поля летить — грає,
Як мак процвітає.
— Що зичили діти цим побажанням? (Бути працьовитими, йти на роботу з натхненням, закінчувати працю з радістю, бути гарною людиною внутрішньо і зовні).
Подібні вправи акумулюють і демонструють традиційні цінності українців: добросовісна праця, повага до старших, здоров'я і добробут родини тощо. Школярі із задоволенням заучують побажання, віншування напам'ять, щоб здоровити ними рідних та знайомих у дні свят.
Формування патріотичних почуттів включає позаурочну виховну роботу з відродження українських національних традицій поваги та милосердя; фольклорно-етнографічні групи та експедиції школярів; створення народознавчих куточків, кімнат «Світлиця»; організацію клубів та гуртків («Берегиня», «Сім криниць людяності»: криниця пам'яті, криниця-трудівниця, криниця народної мудрості, доброти, зелена криниця, криниця радості, богатирська; людинознавства, мистецтвознавства — «Джерело», «Духовність»), а також родинознавче виховання та благодійну діяльність.