У позакласній виховній роботі вчителі працюють за напрямами, визначеними у змісті патріотичного виховання. Це насамперед ознайомлення з історією рідного краю, вивчення усної народної творчості, вивчення та практичне застосування народних ігор, ознайомлення, дотримання обрядовості свого народу: вивчення календаря народних свят, звичаїв, традицій, обрядів; ознайомлення з народними ремеслами; навчання готувати українські страви, складати меню правильного харчування в сім'ї тощо.
Практика показує неспроможність ізольованого підходу, за яким слід проводити спеціальні заходи по кожному напряму. Життя підтвердило доцільність інтегративного підходу, що реалізує всі чи більшість напрямів виховання через будь-яку правильно інструментовану справу. Тому позакласну роботу слід будувати комплексно, її напрями інтегрувати.
У програмі трудового навчання основний аспект в області патріотичного розвитку дитини зроблений на формування національних цінностей. З цією метою вчитель систематично роз'яснює особливості красивих і доцільних форм народних виробів, способів їх одержання, знайомить дітей з елементами технічної естетики, з використанням у деяких виробах народних елементів.
Виділяючи елементи естетики в змісті навчального матеріалу, вчитель повинен мати на увазі, що зміст навчання не обмежується лише знаннями. Значне місце займають уміння й навички, а також досвід творчої діяльності. Важливо, щоб учні розуміли: від того як вони оволодіють уміннями й навичками, технічними прийомами залежить краса і витонченість самого процесу праці. Така праця приносить естетичну насолоду як самому учневі, так і тим, хто має можливість спостерігати за ним. Естетичне виховання молодших школярів, яке спрямовує на формування в них культури трудових дій, допомагає учням не лише відчувати красу процесу праці дорослих, але й глибше цінувати прояви вміння у своїй праці.
В патріотичному розвитку дитини не менш важливим є створення оптимальних умов навчально-трудової діяльності школярів. Тому гарно обладнана і оформлена робоча кімната, значною мірою, сприяє формуванню в учнів естетичного смаку.
Важливу роль у вихованні естетичного смаку учнів відіграють зразки виробів, технічні рисунки, технологічні картки. Ці наочні навчальні посібники мають бути виконані з урахуванням вимог державного стандарту і технічної естетики.
Отже, в процесі трудового навчання вчитель має розкривати перед учнями естетичні властивості праці, вчити в трудовій діяльності створювати красу, виховувати погляди на працю як на творчість.
Одним із завдань патріотичного навчання в початкових класах є виховання в дітей бережного ставлення до інструментів і обладнання, економного витрачання матеріалу, тобто до продукту людської праці. Виготовляючи вироби суспільно корисної спрямованості, учні під керівництвом учителя мають усвідомити, що створення «продукту праці» потребує значних затрат часу і ресурсів. Економічне виховання молодших школярів має здійснюватись не епізодично, а під час вивчення майже кожної теми програмового матеріалу, а також на позаурочних заняттях і заходах.
Наголошуючи на першому занятті про виконання трудових операцій на підкладних дощечках, учитель роз'яснює, що недотримання цієї вимоги веде до псування столів і буде наругою над працею столярів. Якщо ж учні дотримуватимуться культури праці, то ці столи довго будуть зберігатися. Заощаджуються тоді деревина і кошти, необхідні для придбання нових столів.
Виконуючи прийоми розмічання, вчитель з'ясовує з учнями, як економно розмістити на заготовці деталі виробів (силуети грибочків, моркви, трикутників); як розмістити викрійки на тканині, щоб менше залишалось відрізків тощо.
Під час вирізування деталей з різних матеріалів залишається багато відрізків. Якщо не звернути на це увагу, то учні можуть їх викинути. Тому вчитель рекомендує використати ці відрізки для інших виробів, наприклад: відрізки паперу, картону - для дидактичного роздаткового матеріалу; кольоровий папір, тканину - для аплікаційних робіт; з відрізків фольги виготовити трубочки різних розмірів для конструювання ялинкових прикрас тощо.
Виготовлення виробів із використаної продукції, ремонт одягу, оновлення іграшок, «лікування» книг - всі ці трудові завдання мають безпосередній вплив на розвиток громадянського світогляду молодших школярів.
Під впливом учителя школярі мають усвідомити, що зберігаючи насадження дерев, кущів, вони не тільки заощаджують запаси деревини, а й безпосередньо беруть участь в охороні природи рідного краю. Виготовляючи годівниці та інші суспільно корисні вироби з використаної пластмасової тари, яка не перетліває і забруднює навколишнє середовище, молодші школярі не тільки заощаджують матеріали, а й беруть участь в екологічному процесі.
Результатом патріотичного виховання мають стати розвинене емоційне сприймання, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи.
На уроках з трудового навчання бажано давати учням завдання екологічної тематики. Так, у посібнику «Трудове навчання» (3 клас) автора І.М. Веремійчика пропонується третьокласникам розв'язати проблему Із збереження дерев і мурашників. Діти мають відобразити свої ідеї композиційно, зображуючи різні варіанти з природного матеріалу та паперу. Теоретичні завдання мають поєднуватися з практичними.
Участь в озелененні шкільного подвір'я, садженні декоративних дерев, кущів, догляд за ними та окремими тваринами, розведення квітів, роботи на пришкільній ділянці - все це формує трудові задатки, необхідні для розвитку знань дитини та розвитку її патріотизму й громадянськості, для виховання любові до рідної природи, бережливого ставлення до рослин і тварин.
Практична робота репродуктивного характеру визначається тим, що в процесі її виконання учні відтворюють трудові дії, які продемонстрував учитель. Репродуктивний метод учитель використовує в основному під час початкового вивчення трудових операцій (згинання, розмічання, різання, ручне шиття, в'язання). Репродуктивні вправи лише ефектно сприяють відпрацюванню умінь і навичок шляхом повторення трудових дій. Тому систему вправ треба будувати таким чином, щоб в ній постійно вносилися елементи новизни.
Дослідницький метод відповідає сучасним вимогам у розвитку творчої особистості дитини.
Він характеризується такими особливостями:
нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;
разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;
створюються і розв’язуються ситуації, аналогічні до життєвих.
Проводячи на уроці спостереження, досліди, вчитель здійснює підготовчу роботу, яка сприяє розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки. У загальному вигляді процес дослідження учнями можна поділити на ті ж стадії, що й процес творчої діяльності дорослих: виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація задуму на практиці. Поряд з цим процес дослідження у молодших школярів має свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою є новизна, хоча для дорослих це вже відомо.
На кожному уроці праці є можливість створення ситуації інтересу до навчання: вдало підібраний об'єкт праці; естетично виготовлений зразок виробу; демонстрація іграшки, моделі; цікаві творчі завдання; заохочення до участі у виставках, конкурсах, змаганнях; використання загадок, казок, зміст яких має безпосередній зв'язок із темою уроку тощо.
Роз'яснюючи і втілюючи в життя виховну мету уроку, наприклад: виховувати учнів економно витрачати матеріали, бережно ставитися до результатів праці інших людей, поважати людей праці, вчитель поступово здійснює стимулюючий вплив на усвідомлення учнями свого обов'язку і відповідальності.
Вимоги до організації робочого місця, додержання правил безпечної роботи і культури праці, до обов'язків чергових стимулюють певний упорядкований, системний хід діяльності учнів, їх відповідальність. Виконання цих вимог привчає молодших школярів до трудової дисципліни і, навпаки, відсутність або недодержання їх знижує ефективність навчально-трудового процесу.
На уроках трудового навчання використовуються різні форми практичної роботи учнів, зокрема: фронтальна, парна, групова, колективна (залежно від кількості учнів, задіяних у виконанні трудового завдання). Цікаві уроки проводяться у формі ділової гри чи змагання.
Під час виконання нескладних практичних завдань методисти рекомендують використовувати музичний супровід, так звану народну функціональну музику, яка виконує певну функцію - створює на уроці позитивний емоційний фон трудового процесу, підвищує настрій учнів, їх працездатність. Звичайно, музика має бути мелодійною і без надмірного звучання. Якщо вчитель бачить, що учні стомлюються, то проводить з ними фізкультхвилинку.
Школярам, які раніше всіх виконали завдання, вчитель радить ще додатково попрацювати над удосконаленням своєї роботи, наприклад, зміцнити виріб надійнішим кріпленням, оздобити виріб, придумати йому назву, а також в разі потреби допомогти своїм однокласникам.
Висновки
Патріотичне виховання – історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. Патріотичне виховання також передбачає широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, сформованість патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм життєдіяльності і поведінки в усіх сферах суспільного життя. Метою патріотичного виховання є формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців різного віку.