¾ Вже у XIV І XV ст. на Україні одягались у вишиті сорочки. Плахти і спідниці, підтички і запаски (фартухи) у різних регіонах України не були однаковими. На півночі України їх частіше виготовляли з полотна, а на Галичині ткали з вовни на верстатах. Але всюди їх зі смаком прикрашали вишиттям чи аплікацією тих кольорів і візерунків, які здавна побутували у кожній місцевості. При цьому обов'язково зберігали особливості кольорів та візерунків, притаманні вишивці даного регіону.
Сорочка була і залишається головним одягом людини, про що свідчать українські приповідки і повір'я.
Своя сорочка ближче до тіла.
Щасливий, бо в сорочці народився.
¾ На Галичині сорочку називали подекуди "кошуля", а на Гуцульщині — "смалянка". Вважалося, що сорочка є провідником магічної сили, прихованої у людині. Шиючи сорочку, треба було враховувати наступне:
жіночу сорочку починати шити в жіночий день, краще у середу, щоб у житті мати добру пару;
під час пошиття обов'язково слід зав'язувати всі вузли, щоб не впустити через пропущене місце злі сили.
Запаска відрізняється від плахти тим, що вона виготовлена не з суцільної тканини, обмотаної навколо стану, а з двох полотнищ, які скріплюються зав'язками так, щоб з боків виглядали білі смужки сорочки.
На сьогоднішньому уроці ми виготовимо національний жіночий костюм для ляльки.
Далі учні розглядають зразки виробу та ознайомлюються із технологією виготовлення виробу.
Спочатку виготовляють з цупкого паперу викрійки окремих деталей. Розмічають на білій тканині і вирізують дві деталі сорочки (перед і спинку). Зшивають їх та прикрашають з лицьового боку раніше вишитою стрічкою або кольоровою тасьмою. Вишиттям прикрашають рукава, горловину і край подолу.
Для запаски вирізають з кольорової тканини дві деталі прямокутної форми, пришивають з мотузочків зав'язки до прошитого на тканині пояса. Якщо замість запаски буде плахта, то необхідно мати стрічку, яка імітуватиме крайку (пояс). На ляльку спочатку одягають сорочку, потім запаску. Голову обв'язують яскравою стрічкою.
Працюючи над композицією "Без верби і калини нема України", ставилася така мета: ознайомити з поняттями "барельєф"; навчити поєднувати способи "витягування" з цілого шматка пластиліну (глини) і "примазування" деталей до основи.
У вступній бесіді вчитель повідомляв, що Берегиня, обереги — наші давні і добрі символи. їхнє генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбний дух.
Мамина пісня, батькова хата, дідусевий тин, бабусина вишиванка, добре слово, незамулена криниця, верба й калина — все це наша родовідна пам'ять, наша Історія. Не вивітрити з пам'яті, зберегти пі символи людського духу від забуття і байдужості, зробити набутком для вас, діти, — саме це й символізує Берегиня.
¾ Сьогодні на уроці ми попрацюємо над композицією " Без верби і калини нема України". За допомогою барельєфа створимо український тин.
Далі проводилася словникова робота.
¾ Барельєф — скульптурне зображення, або орнамент, що виступає на плоскій поверхні менш ніж на половину об'єму зображеного предмета. Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, пліт.
Під час розгляду зразка виробу вчитель задавав запитання:
¾ Які елементи з народного ви бачите?
¾ Що вони символізують?
Далі учні ознайомлювалися із технологією виготовлення виробу.
1. На картон нанесіть з пластиліну способом "скачування" та "витягування" коричневі смужки. "Примазуйте" деталі до картону.
На прямокутнику із пластиліну намітьте контури кленового листка.
Виріжте стекою намальований листок.
4.Зробіть різні червоні кульки калини. Способом "примазування" прикріпіть їх до картону. Зробіть тоненькі стебельця до ягід.
5. На невеликому прямокутнику із пластиліну стекою намітьте контури глечика та виріжте його. Способом "примазування" прикріпіть до картону.
На прямокутнику із пластиліну стекою намітьте гілочку верби. Виріжте її та способом "примазування" прикріпіть до картону.
Завершіть композицію, прикрасивши її квітами.
¾ Працюватимемо у майстерні "Україночка". В ній є три цехи народних умільців.
— Думайте, фантазуйте! Підтримуйте традиції українського народу.
Реалізація форм організації трудової діяльності школярів сприяє створенню під час роботи нової виховної ситуації, що інтенсифікує розвиток морально цілісної гуманної особистості. У навчально-виховній роботі створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній та поведінковій сфері учня, що забезпечує патріотичне виховання молодших школярів.
2.2 Основні експериментальні гіпотези і результати експерименту
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики – недостатня спрямованість на патріотичне виховання молодшого школяра. З метою перевірки стану вихованості у молодших школярів патріотичних якостей нами здійснено педагогічну діагностику даних якостей в учнів початкової школи; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність запропонованих форм, методів і засобів патріотичного виховання молодших школярів засобами трудового навчання.
У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня, як відчуття краси народного мистецтва, переживання радості, захоплення, милування від його сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви народного на уроках трудового навчання і в позаурочний період.
Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності у сфері народного мистецтва, самовира-женні у виготовленні виробів народного мистецтва.
Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у галузі створення і конструювання виробів народного мистецтва, розуміння суті і призначення цих виробів, дієвість уяви, фантазії у галузі різноманітних форм, образів та символів народного мистецтва.
До діяльнісного критерію у контексті виготовлення творів народного мистецтва належить здатність у виробі відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта; уміння у виробі відтворювати зовнішні контури натури; адекватність відтворення відношень цілого і частин; уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта; здатність оригінально компонувати і творчо реалізовувати художньо-образне рішення виробу, а також ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).
На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, пасивність у відтворенні художніх образів, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвал щодо практичної діяльності. Репродуктивний характер роботи, відсутність бажання експериментувати матеріалами, формою і т. ін. Участь у творчій і пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими об’єктами народного мистецтва, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні виробу.
Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення, милування при сприйманні виробу народного мистецтва. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до практичної діяльності у галузі народного мистецтва, потреба у самовираженні засобами трудового навчання.
Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв патріотичної вихованості учнів засобами народного мистецтва. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до патріотичного виховання.
Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня патріотичної вихованості, то можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно оновлення й розробку змісту, форм і методів навчання у початковій школі спрямувати на розвиток патріотизму.
Експериментальне дослідження педагогічних умов патріотичного виховання учнів початкової школи засобами трудового навчання показало, що внаслідок поетапного включення дітей до використання та відтворення форм народного мистецтва напрямок формування патріотизму як якості особистості відчувався від елементарних проявів національної свідомості до самостійного творчого пошуку в галузі народного мистецтва (таблиця).
Таблиця 1. Підсумковий зріз рівнів сформованості патріотизму у молодших школярів засобами трудового навчання (у %)