- екскурсії можуть бути програмними і позапрограмовими, тематичними і комбінованими, ботанічними, зоологічними, географічними і т.д.
- гуртки можуть бути предметними, технічними, спортивними секціями.
- консультація: індивідуальна, групова.
74. Домашня навчальна робота учня: вимоги до організації, характеристика видів
Вимоги до домашньої роботи:
- своєчасне повідомлення домашнього завдання на уроці;
- систематична перевірка домашнього завдання;
- створення умов для виконання домашнього завдання;
- подолання перевантаженості учнів домашньою навчальною роботою;
- обмеження в часі самопідготовки: 1 клас – до 1 год.; 2-3 клас – до 1, 5 год.; 4-5 клас – до 2 год.; 6 –7 клас до 2, 5 год.; 8 клас до 3; 9-11 клас - до 4.
Види домашніх завдань:
- робота з текстом підручника;
- завдання по виконанню різноманітних вправ і розв’язуванню задач;
- виконання письмових і графічних робіт;
Можуть бути і такі завдання: прочитати статтю, спостерігати якесь природне явище, зробити дослід.
75. Оптимізація домашньої навчальної роботи. Наукова організація праці учня
Для оптимізації домашньої навчальної роботи слід дотримуватися такої методики:
- продумана система домашніх завдань, а не випадкова їх послідовність;
- визначення змісту домашнього завдання;
- визначення часу на ознайомлення учнів з домашнім завданням;
- завдання подається при повній увазі всіх учнів;
- зміст завдання має бути зрозумілий усім;
- провести інструктаж по виконанню домашньої роботи;
Шляхи оптимізації домашньої роботи: комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів; вибір учнями оптимальних методів і прийомів навчальної роботи; індивідуалізація і диференціація домашньої роботи; навчання школярів методів і прийомів навчальної роботи; виховання у школярів пізнавальних потреб, формування мотивів учіння.
76. Контроль успішності учнів: сутність, основні види
Контроль – це компонент навчального процесу, який полягає в перевірці його результативності.
Функції контролю: освітня, діагностична, виховна, розвиваюча, стимулююча, управляюча, оцінююча.
За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:
- попередній – проводиться в основному з діагностичною метою;
- поточний – здійснюється у повсякденній навчальній роботі і виражається в систематичних спостереженнях учителя за навчальною діяльністю учнів на кожному уроці;
- періодичний – виявлення і оцінка знань і умінь учнів, засвоєних протягом кількох уроків. з метою виявити, наскільки учні добре володіють певною системою знань;
- підсумковий це перевірка рівня засвоєння знань, умінь і навичок за тривалий період (чверть, семестр). основна форма підсумкового контролю – заліки та екзамени.
78. Оцінка результатів навчально–пізнавальної діяльності учнів. Критерії і норми оцінок. 12 – бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів
Основні вимоги до перевірки і оцінки успішності: індивідуальний характер; систематичність; достатня кількість даних для оцінки; тематична спрямованість; об’єктивність, умотивованість оцінки; єдність вимог вчителів; оптимальність; всебічність.
Критерії оцінки: обсяг, повнота знань, глибина знань, міцність знань. оперативність знань, уміння викласти знання, якість умінь і навичок.
За умов 12-бальної системи виокремлено 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий – 1-3 бали (відповідь фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет); середній – 4-6 балів (учень відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком); достатній 7-9 балів (учень знає істотні ознаки понять, явищ, вміє робити висновки); високий - 10-12 балів (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними).
79. Диференційоване навчання в школі
Навчально-виховний процес, який враховує типові індивідуальні особливості учнів, прийнято називати диференційованим, а навчання за таких умов – диференційованим навчанням.
Види диференціації:
- за здібностями – паралельні класи від найсильніших до найслабших за рівнем знань;
- за відсутністю здібностей: учні, що не встигають з тих чи інших предметів, групуються в класи в яких ці предмети вивчаються за заниженим рівнем;
- за майбутньою професією: навчання дітей в художніх, музичних школах та ін.;
- за інтересами учнів: навчання в класах чи школах з поглибленим вивченням фізики, математики, хімії, інших предметів;
- за талантами дітей.
80. Проблема навчання обдарованих учнів та шляхи її вирішення
Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально - мислительний (необхідний вченим, політикам); образно-художній (дизайнери, художники, письменники); раціонально-образний (історики, філософи, учителі); емоційно-почуттєвий (режисери, літератори).
Формами роботи з обдарованими дітьми можуть бути групові та індивідуальні заняття з ними на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для цих учнів має доповнюватись науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань. У методах навчання мають переважати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань. Домашні завдання таким учням мають носити творчий характер.
81. Причини неуспішності учнів. Шляхи подолання неуспішності
Основні ознаки неуспішності учнів.
- Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмету вміннях. котрі не дозволяють охарактеризувати суттєві елементи понять, що вивчаються, а також здійснити необхідні практичні дії.
- Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь і навичок.
- Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, котрі не дозволяють учню виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.
У процесі подолання неуспішності усувають прогалини в навичках навчальної праці, долають прогалини в розвитку мислення школярів, долають негативне ставлення учнів до навчання, усувають прогалини в знаннях учнів, долають причини щодо неуспішності.
82. Оптимізація процесу навчання
Оптимізація процесу навчання – це таке управління, яке організовується на основі всебічного врахування закономірностей, принципів навчання, сучасних форм і методів навчання, а також особливостей даної системи, її внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найефективнішого функціонування процесу з точки зору заданих критеріїв.
До критеріїв оптимізації навчання належать:
- ефективність процесу навчання;
- якість навчання;
- оптимальність витрат часу та зусиль вчителів і учнів.
Найбільш типовий підхід до вибору оптимального варіанту вивчення навчального матеріалу:
аналіз змісту навчального матеріалу;
аналіз пізнавальних можливостей учнів;
самоаналіз можливостей педагога;
конкретизація цілей і завдань навчання;
конкретизація змісту навчального матеріалу
83. Наукові основи внутрішкільного управління. НОП в школі
Вимоги до внутрішкільного контролю: індивідуальний характер; систематичність; раціональність; всебічність і різноманітність форм; об’єктивність, диференційований підхід; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.
Види внутрішкільного контролю:
класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованість учнів, якість викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьками своїх обов’язків;
фронтальний: стан викладання окремих предметів у всіх класах або в окремих;
тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою;
персональний: якість викладання окремого учителя;
оглядовий: стан шкільної документації ; дисципліни.
Методи внутрішкільного контролю: спостереження, перевірка документації; опитування, тестування.
84. Керівництво навчально–виховною роботою школи
Керівництво навчально-виховною роботою здійснюють:
директор школи: персонально відповідає перед державою за всю діяльність школи, за організацію і якість навчально-виховної роботи, якість знань і поведінку школярів, фінансово-господарський стан і техніку безпеки в школі.
заступник директора з навчальної роботи: організовує і контролює хід навчання школярів, їх загальноосвітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і поведінку; виконання навчальних планів і програм; керівництво методичною роботою;
заступник директора з виховної роботи: організовує позакласну виховну роботу і дозвілля школярів, надає допомогу класним керівникам.
помічник директора по господарській частині: відповідає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне забезпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну охорону, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу. 85. Рада школи, зміст і організація її роботи.
До складу ради школи входять педагоги, батьки і учні. Збирається вона 4-5 раз на рік для вирішення важливих для школи проблем:
1. Стан навчальної та виховної роботи в школі (вересень);
2. Стан навчальної та виховної роботи в окремому класі (грудень);
3. Затвердження структури та штатного розпису школи на навчальний рік (Лютий);
4. Організація літнього відпочинку дітей та працевлаштування випускників (червень).
86. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.
До складу педагогічної ради школи входять педагоги. Вона збирається 4-5 разів на рік і на своїх засіданнях розглядає такі питання:
1. Стан викладання окремих предметів, та завдання його щодо поліпшення;