У своїй роботі психологічна служба керується загальноприйнятими принципами, визначеними в Етичному кодексі товариства психологів України: повага до особистості, захист людських прав, почуття відповідальності, чесність і відвертість, професійна компетентність, твердість і досягнення мети.
Своє головне завдання психологічна служба вбачає у створенні сприятливого психологічного клімату в учнівському класі та педагогічному колективі, підтримці та допомозі кожній конкретній людині, відчутті та розумінні проблем учнів, батьків та педагогів, у спрямуванні розвитку творчих здібностей дітей, у вихованні в них моральності і почуття відповідальності.
Починається робота психологічної служби з тестування майбутніх першокласників на предмет готовності до шкільного навчання. Результати тестування доводяться до відома батьків, а також їм даються рекомендації по корекції проблем, які були виявлені під час тестування дітей.
Психологічна служба здійснює нагляд за першими класами. Проводяться консультації з батьками і вчителями, а також адаптаційний курс занять з першокласниками, направлений на подолання проблем, які виникають під час навчання.
Кожного року психологічна служба вивчає адаптацію учнів 5-х класів до середньої ланки школи. Практичний психолог відвідує уроки, спостерігає за кліматом у класі, консультує вчителів-предметників та класних керівників 5-х класів, батьків учнів.
Постійним напрямом роботи психологічної служби є психодіагностика (індивідуальна та групова). Вона проводиться як планово, так і за запитом. Тематика дуже різноманітна: вивчення тривожності, пов’язаною зі школою; вивчення рівня культури та вихованості; дослідження на тему «Національна самосвідомість»; вивчення пізнавальних інтересів учнів; вивчення ставлення старшокласників до проблеми насильства у сучасному суспільстві; виявлення рівня комфортності знаходження учнів старших класів у школі; дослідження щодо планів учнів 9-х та 10-х класів на наступний рік; виявлення рівня обдарованості учнів та багато інших. Результати групових досліджень обов’язково обговорюються з учнями на виховних годинах та з вчителями на семінарах, а результати індивідуальних тестувань – на консультаціях з учнями (як правило, це є конфіденційна інформація).
Психологічна служба займається профорієнтацією учнів школи. Первинні наміри виявляються в учнів у 8-9 класах, більш глибока діагностика профорієнтації проводиться в 10-11 класах. Це допомагає дітям визначитись з вибором майбутньої професії, враховуючи не тільки свої побажання, але й відповідність своїх здібностей відносно вибору.
Важливими напрямками роботи психологічної служби школи є робота з обдарованими дітьми та з учнями, які мають схильності до скоєння правопорушень.
Психологічна служба постійно співпрацює з класними керівниками. У школі проводяться психолого-педагогічні консиліуми та семінари, на яких висвітлюються та опрацьовуються такі теми як: «Психологічні проблеми комп’ютеризації в школі та вдома», «Психокорекція поведінки дітей з групи ризику», «Обдаровані діти: критерії, особливості, проблеми», «Індивідуальні засоби саморозвитку педагогічної інтуїції», «Психологічний супровід особистісно-орієнтованого навчання і виховання», «Вікові кризи та індивідуально типологічні особливості учнів 1-11 класів», «Розвиток учбової мотивації в учнів середньої та старшої школи», «Педагогічна деформація та способи її корекції», «Про різноманітності в емоційному підході до виховання дівчат та хлопців» та інші.
Багато часу психологічна служба приділяє такому виду роботи як психологічна просвіта. Психологи виступають перед учнями, вчителями, батьками. Тематика таких виступів дуже різноманітна: це формування навичок здорового способу життя, профілактика вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин; профілактика різноманітних узалежнень; взаємовідносини між дівчатами та юнаками; стосунки з батьками; вибір майбутньої професії; способи виходу із конфліктних ситуацій; підвищення самооцінки; краще пізнання себе і оточуючих; формування та розвиток якостей, необхідних для ефективного спілкування та багато інших.
Практичні психологи беруть участь у семінарах практичних психологів м. Львова, соціально-психологічних тренінгах, засіданнях методичних об’єднань, обмінюються досвідом роботи з практичними психологами м. Львова.
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Емпіричний матеріал, на основі якого написана характеристика класу
з педагогічної практики
проведену з 3 по 28 листопада 2008 року
з педагогічної практики
студентом-практикантом філософського факультету
групи ФФП-42с
Бойко Віталієм Миколайовичем
в ССЗШ №52 м. Львова
Львів – 2008
У 8-в класі навчається 24 учнів, з яких 13 хлопців та 11 дівчат. Керівник класу – це досвідчений педагог , яка вміє знайти спільну мову з кожним учнем, може підтримати, підбадьорити, а також і активувати до роботи. За результатами спостережень я побачив, що у класі є досить спокійним, і співпрацювати з ними було одне задоволення(можливо це спричинено тим що це була перша пара). Були деякі лідери, які виділялися по-різному, наприклад одна дівчина була активна не тільки на уроках різних вчителів, а й на моєму уроці, і було видно що вона користується авторитетом серед однокласників. Були ще дві дівчини, які сиділи на останній парті, вони себе проявляли по іншому, а саме любили жартувати, і також було помітно їхній авторитет в класі.
Згідно з результатами проведених методик, а саме: методика на визначення мотивації до успіху Елерса, я отримав такі результати.
Десять учнів мають середній рівень мотивації до успіху.
Четверо мають помірно високий рівень мотивації до успіху. Ці дві останні групи мають середню схильність до ризику.
Чим вища мотивація до успіху – досягнення цілі, тим нище схильність до ризику. При цьому мотивація впливає і на надії і на успіх. При сильній мотивації на успіх надії на успіх звичайно скромніші, чим при слабкій мотивації.
Ще я провів методику на визначення особистісної та реактивної тривожності Спілбергера і Ханіна. За результатами виявилося: у один учень має середній рівень особистісної тривожності, одинадцять учнів має більш високий рівень особистісної тривожності. Особистісна тривожність, розуміється, як індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб’єкта до тривоги, і розуміється, що наявність у нього тенденцій сприймати достатньо широкий спектр ситуацій, які загрожують йому, відповідаючи на них відповідною реакцією. Особистісна тривожність активується при сприйнятті деяких стимулів, які розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Реактивна тривожність: у 12 дітей виявлено низьку реактивну тривожність, і лише в двох було виявлено високу. Реактивна тривожність як стан характеризується суб’єктивними переживаннями, емоціями: напругою, тривожність, застряганнями, нервозністю. Цей стан виникає емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різною по інтенсивності і динамічності в часі.
Рекомендації:
· Вчителям слід звернути увагу на індивідуальні особливості кожного з учнів, а також на клас в цілому як на групу з певними віковими особливостями;
· Проводити корекційну роботу з учнями у яких є ті чи інші особистісні проблеми: емоційно-вольова рівновага, страхи, невпевненість, агресивність, тощо.
Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка
Аналіз
навчального заняття з психології,
проведеного у 8-В класі ССЗШ №52 м. Львова
студентом-практикантом IVкурсу філософського факультету
Бойко Віталієм Миколайовичем
Виконано:
Студентом IV курсу
Філософського факультету
Бойко В.М.
Перевірила:
Кузьміна Л. В.
Львів – 2008
Бойко Віталій Миколайовичпровів заліковий урок на тему «Пам'ять, та її процеси». Це був його першим заліковим уроком. Віталій проводив урок у формі лекції та бесіди, це був комбінований тип уроку. Даний урок містив у собі такі структурні елементи як прелюдія (мотивація учіння школярів, мета і діяльнісні завдання, матеріали та засоби), розгортання (налаштування психологічного настрою учня на роботу, повідомлення мети учням, розвиток уроку), кульмінація (закріплення знань, згортання, підсумок). Тема відповідає поставленій меті. Я вважаю, що мета була досягнута впродовж проведення залікового уроку Віталія, діти таки зрозуміли що таке мова жестів, та яка їхня роль у житті людей. Цьому сприяли теоретичний матеріал, викладений студентом, та наступні групові завдання. Загалом мені сподобалось як проявив себе Віталій у ролі вчителя психології, але були деякі нюанси, насамперед це відсутність подібного досвіду, що певно і було спричиняло деяку невпевненість Віталія.
Студент серйозно віднісся до підготовки залікового уроку. Віна цілеспрямовано планував зміст уроку, методи, які використовував під час уроку, продумав форму організації навчання на різних етапах. До проведення залікового уроку, Віктор вже ознайомився зі своїм класом, провів ряд психологічних досліджень, в якому провідними були такі методи діагностики як різні методики (тести) та метод спостереження. Він вивчив мотивацію учнівської навчально-пізнавальної діяльності, поведінки, своєрідності міжособистісних взаємин у групі. Студент на протязі тижня, підготував навчальний матеріал, розробив практичні завдання.