Кінокритики свою роботу на конкурсі сдрямовують на виявлення недоліків, хиб у роботах лауреатів. Вони повинні розкритикувати ті роботи, які не мають цінності в історичному жанрі, певних художніх норм, мають концептуальні помилки або відхилення. Їхнє завдання полягає в тому, щоб аргументовано і професійно переконати журі знизити бал лауреатові.
Незалежна преса повинна за допомогою правильно поставлених питань найбільш повно розкрити зміст роботи, її ідейну спрямованість, художній стиль, особливості творчого процесу автора, а також якісьцікавинки з власногожиття автора, найбільш цікаві риси його характеру, що виявилися завдяки його роботі.
Бізнесменам належить особлива роль. Вони повинні вміло зорієнтуватися у цінностях презентованих на конкурсі робіт, добре вивчити і знати коньюктуру, володіти знаннями з менеджменту та маркетингу. Уважно спостерігати, як формується в процесі конкурсу імідж автора, його робота. Бізнесменповинен зробити правильний вибір і купити ту «кінострічку», подальший прокат якої принесе йому найбільший касовий збір.
Рекламні агенти працюють, як правило, на замовлення лауреатів. Робота може бути організована або за контрактом, або у складі кінокомпанії, яка презентує свою роботу. Під час своєї роботи рекламні агенти самі обирають форми і прийоми рекламної діяльності. Головне Їхнє завдання – так розрекламувати «кінострічку», щоб її купили.
Глядачі – це всі, хто є присутніми на цьому конкурсі. Звичайно, якщо вони виступають з позицій особистих інтересів, а не корпоративних, то мають право давати запитання, висловлювати свої думки, у тому числі через пресу. Думка глядачів може позначитися на прийнятті рішення журі.
Журі оцінює представлені на конкурсі роботи, вміння конкурсантів презентувати їх, поводитися перед публікою, дотепно відповідати на каверзні та провокаційні питання, вміння бути толерантним, інтелігентним, оригінальним. Також журі визначає по одному кращому представникові від кожноїкатегорії учасників, тобто серед журналістів, критиків, бізнесменів, глядачів.
Яккраще оцінити участь учнів у фестивалі?
Це можна зробити досить легко. Але перед цим учитель мусить покласти в основу своєї системи оцінювання один головний принцип: оцінюються впершу чергу участь учня в роботі, його активність, а потім уже знання. Досвідпрактичної роботи доводить, що, по-перше, такий підхід суттєво змінює психологічний клімат у класі, по-друге, учні все ж таки намагаються виявити порядз активністю справжні знання. Щоб учитель не відволікався від процесу такого інтенсивного уроку, він призначає серед учнів незалежного реєстратора, який фіксує участь учнів у роботі на уроці. Можна завчасно визначити, яка кількість активного виявлення своїх знань учня. ми заслуговує 12, 11, 10 і т. д. балів. У кінці уроку незалежний реєстратор знайомить учнів із результатами Їхньої роботи.
«Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів. «Товар» на аукціоні – це «лот»,продавець – «купець». Ведучим бажано бути вчителеві.
Підготовка до уроку здійснюється за 2 тижні. Призначаються4 «купці», які готують лоти, а також «банкір», який відповідає за підготовку аудиторії і зведеної таблиці результатів аукціону. Аудиторія – учні, які добре встигають з предмета.
Інші учні утворюють 4 «акціонерні товариства» (АТ) по 6 учнів у кожному. Товариства обирають своїх «президентів».
«Президентам» видають перелік питань для повторення, список рекомендованої літератури. Вони організовують повторення матеріалу в своїхАТ і.підготовку своїх емблем і гасел.
Кожний «купець» готує 2–3 лоти (завдання) під керівництвом і контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають «купці», тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошує відкриття аукціону, представляє «купців», «банкірів», «президентів». Потім АТ представляють свої емблеми і гасла.
Максимальна оцінка – 2 бали. Цей конкурс оцінюють 4 «купці». «Банкір» визначає середній бал кожного АТ, записує в таблицю результатів аукціону. Потім ведучий по черзі надає слово «купцям» для представлення «лотів» (завдань).
ЛОТ N1 – перевірка АТ на «платоспроможність», тобто підготовленість учнів із даної теми. Лот – це 10 запитань, на які треба дати відповідь «так» чи «ні». Перший «купець» повільно і чітко читає запитання лота. Члени АТ за відповідь «так» піднімають руки, за відповідь «ні» – не піднімають. Облік кількості піднятих рук з кожного запитання ведуть у підготовлених першим «купцем» картках «президенти» АТ, але не в своєму товаристві, а в сусідньому (перед початком цього конкурсу «президенти» переходять до сусідів).
Облік кількості правильних відповідей і середнього балу по картках, зібраних у «президентів», здійснює перший «купець» і передає «банкіру» відомості для зведеної таблиці, виконаної на цупкому папері.
ЛОТ N2 – знання умов, причин, визначень. Другий «купець» вивішує цей лот, виконаний у вигляді таблиці на аркуші формату Аl, на штативі для загального огляду, а також дає на кожний стіл АТ аркуш (формат А4) з індивідуальним завданням. 3 авдання для товариств різні, а запитання – однакові.
Оголошуються умови конкурсу: час на підготовку – 5 хв. Максимальна оцінка – 4 бали (за кількість запитань). За правильне доповнення або виправлення інше товариство може одержати заохочення у вигляді 1 бала. Оцінкувідповідей здійснює другий «купець» і передає «банкіру» для заповнення зведеної таблиці (облік ведуть за лотами у зростаючому порядку).
ЛОТ N3 – перевірка знань історичної хронології. Кожному АТ дається по три історичні дати. Треба вказати на правильність запису дат, якщо записані неправильно – виправити помилку. Цей лот готує і представляє третій«купець». Час на обговорення – 5 хв. Максимальна кількість балів – 3. 3 аправильне доповнення чи виправлення інше АТ одержує заохочення – 1 бал. Третій «купець» оцінює відповіді та передає результати «банкіру» для зведеної таблиці.
ЛОТ N4 – для емоційного розвантаження і зміци виду діяльності – «чорна скринька». АТ повинні мати опис, зроблений третім «купцем», визначити, що за проблема схована у «чорній скриньці». Час на обдумування – 2 хвилини. АТ, яке перше відгадає запитання «чорної скриньки», одержує 2 бали, решта – о.
ЛОТ N5 – розшифровка ребуса. Представляє себе четвертий «купець». Кожне АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написати розшифрований вираз (слово) на аркуші паперу і здати «купцеві». За кожну зекономлену хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини «купець» оголошує результати.
Ведучий підводить підсумок:
– за активну участь у підготовці і проведенні аукціону «купцям» і «банкірам» виставляють по 11–12 балів.
– членам АТ, яке зайняло перше місце, виставляють 11 балів, за друге – 9, за третє і четверте – 7–6. (Учням дозволяється перездавати тему з метою підвищення балів.) Зведена підсумкова таблиця результатів аукціону дозволяє вчителеві проаналізувати рівень підготовки класу з теми.
При підготовці до уроку «купцям» і вчителеві необхідно врахувати:
1. Обов'язково на цупкому папері (формат Аl) повинна бути заготовленазагальна картка лота. Для загального огляду її вивішують біля дошки на штативі. Це дозволяє підтримувати високу активність та інтерес учнів протягом усього уроку, а членам АТ слідкувати за правильністю відповідей сусідів, вносити поправки, доповнення і «заробляти» додаткові бали.
2. Запитання на кожному лоті повинні бути однаковими для всіх АТ, азавдання – різними.
3. Кількість балів за лот повинна дорівнювати кількості запитань, щоб«купець» міг оцінити відповідь АТ з кожного питання.
Загальна оцінка за лот складається з суми балів, одержаних товариством за кожне запитання лота. Це полегшить «купцям» зробити підсумки конкурсу і оцінити відповіді.
Під час проведення уроку-аукціону ведучому необхідно змінювати черговість відповідей АТ і слідкувати за тим, щоб кожний член АТ давав відповідь тільки на один з лотів (не «торгував» за інших).
Необхіднн'ми реквізитами уроку є,гонг, дерев'яний молоток, секундомір.
Урок‑брейн-ринг
Брейн-ринг – відома телевізійна гра, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – правильна відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже часприйняття рішення обмежений.
Оргапізаційні пuтання:
1. Наявність спеціально обладнаного приміщення (класу), кількість ігрових столів відповідає кількості команд.
2. На кожному столі сигнальний пристрій або дзвінок, який сповіщає ведучого про готовність команди відповідати.
3. Згідно, з умовами гри потрібно одного ведучого, який одночасно будеорганізатором і арбітром гри (як правило, це вчитель).
4. у І-му турі брейн-рингу команда повинна дати правильну відповідь натри запитання, лише тоді вона може зайняти стіл лідера.
5. Команда, яка найдовше втримається за столом лідера, вважається переможцем гри.
6. Підготовка запитань для брейн-рингу.
Апаліз результатів
За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнівкласу з даної теми, Їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення'
У класі повинна бути група людей (учнів, ведучих), які могли б на себевзяти роль відповідачів на поставлені питання з теми заняття. І
Решта учнів становлять аудиторію, їхня роль зводиться в основному до постановки питань ведучим.
Негативним є те, що клас ділять на дві половини – активну і пасивну.
Підготовку до уроку проводять заздалегідь. Учням дають список рекомендованої літератури і теми, які треба повторити.
Четверо учнів за допомогою вчителя готують виступ (на 5–8 хв.). Ведучий – учитель.