Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів (стр. 9 из 13)

Воно під снігом і під кригою

всю зиму зелень берегло

і перше стрінуло з відлигою

весняне сонце і тепло. (Наталя Забіла)

Життя квітів починається з барвінку. Барвінок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату льодову скоринку пнеться тремтливий вічнозелений листочок барвінку. Все захоплює, все вкриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. (За Ю. Смоличем).

Перед вами два тексти про барвінок. Чи можна їх назвати загадками? (Ні, вони побудовані інакше. В загадці предмет не називається, а тут він названий – барвінок). Чи є в цих текстах щось спільне з загадкою? Що? (В них, як і в загадці, образно змальовано барвінок, говориться про його специфічні ознаки: листя килимом вкриває землю, воно вічнозелене і зберігає зелень під снігом. У другому тексті підкреслено характер квітки:

смілива й нетерпляча, войовнича і швидка. В обох текстах вона схожа на зелений килим).

– Давайте на основі цих текстів складемо загадку про барвінок. Можна доповнити власними ознаками. Ще раз перечитайте самостійно, доберіть ознаки, які можете використати в загадці. Які ознаки ви дібрали?

Звертається увага на порівняння, інші мовні засоби, якими змальовується барвінок. Потім учні створюють загадку, після чого йде обговорення. Ось кілька дитячих загадок: Зелений килим і влітку, і взимку, а квіти – голубі. Лежу зелений під сніговою скоринкою, а сонце і тепло друге народження мені дало. Всю зиму зелень бережу в лісі, а з теплом – синім цвітом зацвітаю. Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив – його не займає [39, 23].

Другий варіант роботи над твором-загадкою має свої переваги над першим: діти вчаться вдивлятися в художній текст, бути уважними до кожного авторського слова, відчувати його виразність, окрасу [37, 119]. При цьому, добираючи слова з тексту і використовуючи їх у власному вислові, учні не лише запам'ятовують їх і відтворюють у мові, а й працюють з ними творчо. Разом з тим цей варіант передбачає меншу самостійність школярів, ніж перший: діти обмежені у доборі ознак предмета рамками пропонованого тексту. Ось чому доцільно чергувати перший та другий варіанти створення загадок. Послідовність їх визначається залежно від можливостей класу.

Зробити процес розгадування загадки цікавим заняттям для дитини – важливе завдання початкової школи. Методика роботи із загадкою передбачає, що навчати відгадувати загадки слід починати не з загадування, а з виховання уміння сприймати предмети і явища з різних боків, бачити світ у різноманітних зв’язках і залежностях, у кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знання висловлюються влучним, образним словом, під час спостережень дітей спонукають до пошуку потрібних слів, які б точно відбивали побачене [47, 32].

Тематичний принцип подання загадок полегшує відгадування. Не слід під час одного заняття пропонувати учням загадки різної тематики. Головною умовою, що забезпечить правильне розуміння загадок і їх відгадування, є попереднє ознайомлення дітей з тими предметами й явищами, про які йдеться у загадках [18, 31].

Наведемо основні прийоми роботи над загадкою.

1. Порівняй і впізнай (Класовод показує вихованцям олівець, ляльку Буратіно й іграшку «півник». Пропонує уважно розглянути предмети і сказати, на що схожий олівець. Після того, як діти поміркують, учитель промовляє загадку і просить розгадати її – знайти докази, чому це той, а не інший предмет.

Дерев'яний та довгенький, маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, і всіх діток потішаю. (Г. Бойко)

2. Подивись, пригадай, відгадай. (Учні уважно розглядають ілюстрацію (схематичний малюнок на дошці), читають слова, пригадують, прочитують загадку. Тоді роблять припущення, що це може бути і чому. Відгадують загадку: хлопчик, пеньок, голова, брильок; Марушка, кожушки, сльози.

Стоїть хлопчик під пеньком,

Накрив голову брильком.

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її розглядає, той сльози проливає.

3. Як відгадувати загадки або скільки може бути відгадок (Цим прийомом користуються тільки тоді, коли діти вже мають певний досвід відгадування загадок) [52, 10].

Учитель пропонує послухати і відгадати кілька нових. Після цього в ході бесіди з'ясовується, що не кожна загадка може мати однозначну відповідь. Слід звернути увагу учнів на ті особливості змісту загадки, які свідчать про існування лише одного варіанту відгадки.

Робота над загадками сприяє формуванню навичок самостійно виконувати різноманітні пізнавальні завдання і вміння порівнювати предмети, виділяти їх істотні ознаки, встановлювати взаємозв'язки між ними, а також розкриває красу навколишнього світу, образність рідної мови та сприяє формуванню зв’язного мовлення молодших школярів.

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На теоретичному етапі (2005/06 навчальний рік) визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота передових вчителів початкових класів у сфері використання загадок як засобу розумового розвитку молодших школярів; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження.

Експериментальний етап (2006/07 навчальний рік) був пов’язаний із тим, що на основі напрацьованої теоретичної інформації проводилося експериментальне дослідження, пов’язане з розвитком мислення молодших школярів на основі використання загадок, вивчалася його ефективність і практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1) констатуючий – виявлявся вплив методичного матеріалу загадок на формування у першокласників різних видів мисленнєвої діяльності;

2) власне формуючий експеримент, в процесі якого здійснювалося формування у першокласників мисленнєвих операцій на основі використання матеріалу загадок;

3) узагальнюючий – основна увага спрямовувалася на теоретичний аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилося у другому класі Кутківецької ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільської області. Ним було охоплено 54 учні – 28 в експериментальному та 26 учнів в контрольному. У процесі організації експериментального дослідження ми враховували, що загадки – надійний і чутливий засіб перевірки мудрості, кмітливості і розумових здібностей та мислення людини, її уважності при вивченні певних явищ природи, навколишнього світу, речей і предметів щоденного побуту і спілкування. Водночас загадка, як ніщо інше, чудово розвиває і зміцнює вправність, поглиблює мислення, розвиває мовлення дітей.

Переважна більшість інтелектуальних ігор і вправ, використаних у процесі формуючого експерименту, передбачала, відповідно до вікових особливостей учнів, застосування ігрової форми. Розгортаючи роботу зі школярами над розв'язанням поставлених в умовах конкретної дидактичної гри завдань, вправ і запитань, педагог допомагав дітям не лише збагатити та доповнити наявні знання про ті або інші сфери життя, а й активізувати пізнавальні дії, ознайомлював й залучав молодших школярів до джерел і витоків народної мудрості, скарбниць національних традицій і культури, розвивав пізнавальні й пошукові інтереси [7].

Дуже часто пропоновані учням матеріали подавалися у вигляді загадок, запитань і вправ різного рівня складності. Робилося це цілком свідомо, щоб кожен учень обов'язково мав можливість розв'язати всі або хоча б переважну більшість завдань.

Робота над розвитком мисленнєвих операцій учнів під час вивчення народних та авторських загадок проводилася у такій послідовності:

– слухання загадки;

– тлумачення та уточнення значення слова;

– осмислене відгадування;

– вироблення вимови та її корекція;

– введення в контекст.

Кожен вид роботи мав власні прийоми. Так, робота над вимовою містила: слухання, приговорювання. Робота над засвоєнням значення слова охоплювала використання унаочнення, перефразування, пояснення у контексті, елементарний словотворчий аналіз. Формування граматичних умінь відбувалося шляхом зіставлення граматичних форм, повторення за вчителем, використання за зразком, і, як кінцевий результат, самостійного вживання у мовленні засвоєних норм. Активізація мовлення передбачала процес використання слів у словосполученні, реченні на основі мовленнєвих ситуацій, ігрових дій, запропонованих ілюстрацій. Текстові матеріали дитячого фольклору сприяли не лише розвиткові мовленнєвих умінь, а й емоційності школярів.

У процесі проведення експерименту ми враховували, що загадки для початкової школи мають певні структурні і змістові особливості. Зокрема, для дітей виявилося доцільним використовувати тематичні добірки загадок, а також ілюструвати їх з допомогою малюнків і подавати у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах [2].

Грамоти вчиться – завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду №1.

1. Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба… (Школа)

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали усі загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини на землі.