18. Мокрогуз О. Громадянська освіта: проблеми і перспективи запровадження// Завуч. – 2000. – № 28. – С. 2-4.
19. Мухина В.С. Психология дошкільника: Учебн. пособ. для студентов пед. институтов и учащихся пед. училищ. – М., Просвещение 2003. – С. 25-26.
20. Оржехівський В. Громадянська освіта формує громадянина// Відродження. – 2000. – № 1. – С. 3-5.
21. Основы дошкольной педагогики/ Под ред. А.В. Запорожца, Т.А. Марковой. – М., Наука 2000. – С. 31-36.
22. Островская Л.Ф. Воспитатель и дети. – М., Наука 2003. – С. 25-29.
23. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К., Вища школа 2001. – С. 24-36.
24. Слукин С.В. Патриотизм в социокультурномразвитии личности: Дис... канд. филос. наук. 00.09.11. –Екатеринбург 2005. – С. 18-24.
25. Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності// Дошкільне виховання. – 2003. – №2. – С. 3-8.
26. Щербань П.М. Національне виховання в сім’ї. – К., Боривітер 2000. –С. 26-30.
27. Якубенко В. Від народознавства – до свідомого патріотизму// Дошкільне виховання. – 2002. – №8. – С. 12-13.
Додаток 1
Анкета
1. Чи любите Ви свою Батьківщину?
а).Так
б).Ні
в).Частково
г).Не знаю
2. Хто на Ваш погляд більшою мірою вплинув на формування ваших патріотичних відчуттів:
а). школа
б). батьки
в). навколишні люди, друзі
г). ЗМІ
3. Як Ви для себе визначаєте поняття «патріотизм»?
4. Найдавнішіпоселення району, міста. Що відомо з їхньої історії?
5. Найвідоміші земляки. Хто з видатних людей народився в районі, місті? Що він зробив для народу, держави? Чим прославив наш край?
6. Наймальовничіший куточок рідного міста (річка, ліс, урочище). Чим він відомий?
7. Найдавніша споруда. Історія її створення.
8. Найвидатніші люди краю. Чим вони відомі?
9. Які пісні про матір та Україну ти знаєш?
10. Які вірші ти вже вивчив?
11. Що означає герб нашого міста?
Додаток 2
Сценарій «З чого починається Батьківщина»
Мета заходу: Виховання любові до Вітчизни.
На столі - альбом «Батьківщина». Хтось із дітей перегортає і називає його сторінки.
Діти. 1-й. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
2-й. Для людей відкрита наша хата біла,
Тільки б жодна кривда в ній не згоріла.
3-й. Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі,
Ведуча. Сьогодні ми з вами в нашій світлиці поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини - Батьківщину. Зробимо це у вигляді усного журналу.
Що таке Батьківщина?
Ведуча. «Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо і живуть довго. Інші з часом стираються, темніють, як мідяки, і щезають з пам'яті людської. Але є слова, які можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить прекрасне і просте слово - Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ», - ці слова належать поетові В. Симоненку. Ми часто чуємо словосполучення «рідна земля», «рідний край». Що означають вони? Чому вони для нас найдорожчі? Послухаємо вірші.
Діти. 1-й.
Що таке Батьківщини?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата.
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка на лісом,
І стрімкий обеліск...
2-й. Україно, земле рідна.
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша -
Наша отча сторона,
3-й. Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Чи можна забути ту пісню, що мати
Співала малому, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
4-й. У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
І ріки - потоки, мов струни течуть,
Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах.
Під вікнами мальви, в саду материнка,
Оспівані щедро в піснях.
5-й. Тут мамина пісня лунає і нині,
Й підхопили поля і гаї,
її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
6-й. Одна Батьківщина, і більше не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
(Звучить пісня «Наша славна Україна»)
Ведуча. Отже, діти, Батьківщина - це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій ми народилися, наші батьки, дідусі й бабусі, де поховані наші предки. Тому вона для нас - свята. Батьківщина - це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем.
Ведуча. Україну часто називають Матір'ю. Батьківщина, як і мама, - одна, найрідніша. Вони для людини - як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина для нас починається з мами.
Матері... З першої миті життя схиляються над нами їхні обличчя. У тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Мама народжує не лише тіло дитини, народжує й душу. Разом з маминою колисаночкою в неї вливається ніжність і доброта. Дитина не розуміє маминих слів, але, як весняна земля, ловить рясний дощ, так і вона ловить лагідність з маминого голосу і стає ніжною, як квіточка, що простягає свої пелюстки до сонечка.
Батьківщина починається також із дужих батьківських рук, готових завжди підтримати, з мудрого батькового слова. Мати й батько - найдорожчі для нас люди. «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі і довголітнім ти був на землі», - вчить Біблія.
Батьки... Все життя вони піклуються про нас, навіть тоді, коли ми вже дорослі, бажають нам добра і щастя, сподіваються, що ми будемо жити гідно серед людей і творити добро. Слово «Батьківщина» бере початок від слова «батьки». Подаруємо їм, нашим найріднішим, пісню «На калині мене мати колихала».
Ведуча. Рідна земля - це казковий світ дитинства і юності. Це невичерпне джерело, що все життя живить душу людини добром і світлом, куди б потім не завели її шляхи долі. І в тому дитинстві - рідна хата, наша берегиня. Біла хата у вишневому садку... Біла барва в Україні - символ чистоти, морального здоров'я, душевної краси.
У кожній українській родині найголовнішими були ідеали добра і справедливості. Родина до родини - складається народ України. Українська хата - це колиска нашого народу, де творилася його журлива й оптимістична доля. Тому й уявляється українська хата величезною, де долівка - земля, стіни - гори і ліси, а стеля - небо з зірками.
(Звучить запис - пісня у виконанні Н. Матвієнко «... Без коріння саду не цвісти...» На фоні музики ведуча читає далі слова»)
У цій хаті народжувались люди, вік вікували і помирали, щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням. У ній корінь нашого роду, все довічне, як життя, святе, як мамина пісня. Той корінь - то наші предки, наша історія, наше минуле, без якого немає майбутнього. Як у пісні:
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без устремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе...
Тож торкнемось серцем нашої історії.
Мій край - моя історія жива. Читець:
Є щось святе в словах «мій рідний Край».
Для мене - це - матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той колисковий у тихім лузі гай.
Його історія... В пій стільки гіркоти!
І тим рідний мечі ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,
І день встає, як райдуга, погідний.
Ведуча. З гіркотою згадуємо минуле України. Історія кожного народу має героїчні й трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. На долю нашого народу випало більше трагічних. Русь-Україна - наша предковічна прадідівська земля. Вона відома всьому світові багатими землями, хлібом-сіллю, піснею, добрими людьми. Так склалось, що споконвіку наші природні багатства були ласим шматком для сусідів. Вижити, вистояти в боротьбі проти їхніх зазіхань - було найголовніше для українців.
Звучить пісня «Рідний край».
Україна була весь час у ярмі. Багатства розграбовані, люди -поневолені..
Ведуча. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина має славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробування і не скорилася. Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. І ось збулось. 24 серпня 1991 року Україну проголошено незалежною демократичною державою. Відроджується і мова, і культура, і традиції.
Ведуча. Важко знайти ніжні й сердечні слова, які не були б вже сказані про Вітчизну. Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях.
Наша любов до рідної Вітчизни - творча любов. Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а гой, хто своєю копіткою, щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину.
Ведуча. Ми прощаємося з вами. Дякуємо за добре слово і гарну пісню.
Додаток 3
Творчий проект з патріотичного виховання “Люблю тебе, моє Дубно”
МЕТА: Формувати уявлення про історію рідного краю, знайомити з історичними подіями, які відбувалися багато років тому. Розуміти їх важливість. Знати походження, назви свого міста, вулиць. Учити дітей орієнтуватись на території свого мікрорайону. Знайомити дітей з природою рідного краю її особливостями. Закріпити знання дітей про рослинний і тваринний світ свого краю. Ознайомити з парками, архітектурними пам’ятниками міста. Збагачувати активний словник дітей, розвивати спостережливість, мовленнєву активність, бажання, вміння передавати свої відчуття. Виховувати почуття гордості за своє місто, повагу до батьків, людей, що в ньому мешкають, інтерес до традицій свого народу.