Педагогічні умови соціалізації студентів засобами культури мовлення (стр. 3 из 6)

Використання художньої, релігійної, наукової, епістолярної, історико-документальної літератури у процесі вивчення спецкурсу “Культура мовлення” створює можливості оволодівати досвідом попередніх поколінь; сприяє засвоєнню системи цінностей, норм і настанов, притаманних нашому суспільству; допомагає оволодівати зразками національної культури.

Освоєння студентами вищих навчальних закладів монологічних та діалогічних форм мовленнєвої діяльності у навчальному процесі та у процесі позанавчальної діяльності допомагає їм реалізувати у спілкуванні комунікативну, експресивну, культурологічну та соціальну функції культури мовлення.

Оволодіння студентами уміннями у галузі ділового спілкування забезпечує можливість їхньої взаємодії з іншими суб’єктами спілкування, у процесі чого здійснюється обмін інформацією, досвідом та результатами діяльності. Водночас з'являються сприятливі умови для опанування здобутками національної й світової культури та суспільним досвідом; гармонізації взаємостосунків між окремими особами та групами людей; здійснення виховного впливу у педагогічній діяльності.

У другому розділі – «Експериментальне дослідження соціалізації студентів засобами культури мовлення» – описано організацію, проведення та аналіз результатів експериментального дослідження, яке здійснювалось на основі розробленої нами структурної моделі науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення, що містить чотири блоки: цільовий, змістовий, процесуальний та результативний (див. Рис. 1).

Результати аналізу наукових робіт із проблем соціалізації студентської молоді, культури мови та мовлення, професійного спілкування дозволили нам визначити три основні критерії соціалізації студентів засобами культури мовлення: ціннісно-орієнтаційний, когнітивний, дієво-творчий.

На основі зазначених критеріїв нами виявлено три рівні соціалізованості студентів засобами культури мовлення: репродуктивний(низький), продуктивно-перетворювальний (середній),творчий (високий),

Студенти репродуктивного рівня характеризуються несформованістю системи цінностей. Ціннісні орієнтації, які у них є, нестабільні, часто коливаються, що обумовлюється відсутністю міцної світоглядної основи. Студенти не знають методів і прийомів реалізації відомих їм цінностей у практичній діяльності, не вміють розрізняти термінальні та інструментальні цінності. Вони також мають поверхові, неглибокі знання щодо соціалізації особистості та способів передачі соціального досвіду, що ґрунтуються на життєвих уявленнях отриманих поза вищим навчальним закладом. Для них також характерно поверхове розуміння основ психології та педагогіки; бідний словниковий запас; поодиноке використання соціальної лексики з народної творчості, невміння конструювати речення.

РРис.1. Модель науково-методичного забезпечення соціалізації студентів засобами культури мовлення.

Студенти характеризуються вихідними рівнями умінь орієнтування в партнерах та ситуаціях професійного спілкування. Вони не вміють управляти власним емоційним станом у складних ситуаціях професійної діяльності. Простежується схильність студентів до ігнорування окремих комунікативних якостей мовлення, порушення його логіки та недоцільне використання засобів інтонаційної виразності. Студенти поверхово, часто помилково, розуміють стан іншої людини, на низькому рівні володіють рефлексією самого себе та інших людей, не вміють констатувати наявність психологічних бар'єрів та не володіють засобами їх подолання; саморегуляція та самокорекція поведінки здійснюється ними лише в окремих випадках. Вони мають поверхове уявлення про морально-естетичні аспекти й специфіку загальнолюдських відносин;ситуативно застосовують норми етикету. Продуктивний стиль взаємодії у таких студентів не сформований, вони не вміють знайти правильний вихід із конфліктної ситуації.

Ціннісні орієнтації студентів продуктивно-перетворювального рівня мають формальний характер (з приводу них студенти лише висловлюються, натомість активна діяльність щодо оволодіння цінностями відсутня). У них формально здійснюється орієнтація на вищі цінності, водночас більш за все вони зорієнтовані на цінності матеріально-побутового характеру. Студенти на недостатньому рівні розрізняють термінальні та інструментальні цінності. У них недостатній рівень знань щодо соціалізації особистості та способів передачі соціального досвіду, основ психології та педагогіки; також недостатньо розвинутий словниковий запас; ситуативне використання соціальної лексики з народної творчості; часто зустрічається порушення у конструюванні висловлювань. Студенти даного рівня поверхово орієнтуються в партнерах та ситуаціях професійного спілкування. Вони також часто помилково розуміють стан іншої людини за її зовнішнім виглядом та поведінкою; недостатньо володіють рефлексією у пізнанні самого себе та інших людей; володіють деякими елементами управління власним емоційним станом у професійній діяльності, в тому числі у складних професійних ситуаціях. Водночас саморегуляція та самокорекція поведінки здійснюється ними на недостатньому рівні. Студенти демонструють недостатній рівень володіння культурою мовлення та розуміння особливостей його комунікативних якостей. Незавжди спостерігається логічність у їхньому мовленні, а також невміння доцільно використовувати засоби його інтонаційної виразності. Студенти характеризуються недостатнім рівнем умінь з підготовки та реалізації самопрезентації, яка б відповідала потребам певної аудиторії та була б прийнятна у ситуаціях професійного спілкування. Простежується володіння окремими засобами встановлювання контакту у професійному спілкуванні. Студенти здатні відчувати наявність психологічних бар'єрів у професійному спілкуванні, але недосконало володіють засобами їх усунення. Вони також характеризуються недостатнім рівнем розуміння морально-естетичних аспектів і специфіки загальнолюдських відносин; ситуативно застосовують норми етикету. Продуктивний стиль взаємодії у цих студентів знаходиться на низькому рівні сформованості, вони здатні знайти вихід лише із нескладних конфліктних ситуацій.

Студенти творчого рівня соціалізованості орієнтовані на різні суспільні цінності (навчання, знання, покликання, усвідомлення свого місця в житті, соціальна перспектива), що стали їхнім надбанням. На основі вказаних цінностей у майбутніх фахівців виникають і формуються соціальні, духовні, етичні й естетичні потреби. Студенти оволоділи базовими знаннями щодо соціалізації особистості та способів набуття, збереження, передачі соціального досвіду; основами психології й педагогіки; у них у процесі спілкування простежується узгодженість мовлення та невербальних засобів, багатство словникового запасу. На цьому рівні починається активне застосування соціальної лексики з народної творчості; студенти користуються правильними конструкціями речень, розуміють та використовують особливості комунікативних якостей мовлення, яке характеризується логічністю та свідчить про володіння засобами його інтонування. Студенти орієнтуються в партнерах та ситуаціях професійного спілкування, уміють управляти власним емоційним станом у професійних ситуаціях, подати себе у спілкуванні відповідно до вимог вказаних ситуацій та результатів сприймання й розуміння іншої людини; володіють рефлексією у пізнанні самого себе та інших людей. Вонибез зусиль встановлюють емоційний та діловий контакт у професійному спілкуванні; відчувають наявність психологічних бар'єрів у професійному спілкуванні та володіють засобами їх подолання; здійснюють саморегуляцію та самокорекцію поведінки, розуміють морально-естетичні аспекти і специфіку загальнолюдських відносин та володіють нормами етикету. У них сформований продуктивний стиль взаємодії та уміння знаходити засоби успішного вирішування конфліктних ситуацій.

Експериментальне дослідження проходило у три етапи. На першому етапі констатувального експерименту з метою з'ясування особливостей формування ціннісних орієнтацій було проведено опитування 200 студентів Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (ХНУ) та Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (ХНПУ), що дозволило визначити ієрархію ціннісних орієнтацій (ЦО) респондентів гр. А й гр. Б. Далі було виявлено еталон ціннісно-орієнтаційного портрету (ЦОП) студента вищого навчального закладу. З цією метою над адаптованим варіантом тесту М. Рокича "Ціннісні орієнтації" працювало 200 соціально активних студентів (мають високу успішність, характеризуються високим рівнем домагань та адекватною самооцінкою, високим рівнем комунікативних та організаторських здібностей та мотивації до успіху у діяльності, високим рівнем професійної спрямованості). Серед еталонів цінностей такі студенти називають: активну життєву позицію, цікаву роботу, продуктивне життя, впевненість у собі, життєву мудрість тощо. Водночас соціально значущими інструментальними цінностями, які сприяють успішній соціалізації студента, вони вважають: ефективність у справах, високі запити, старанність, освіченість, раціоналізм, вихованість. Ми співставили ранги еталону ЦОП гр. А й гр. Б, а також ранги рівнів сформованості кожної цінності студентів в експериментальних групах: ЕГ-1, ЕГ-2, ЕГ-3 та контрольних групах: КГ-1, КГ-2, КГ-3 і за допомогою методу рангової кореляції визначили коефіцієнт Спірмена.

На другому етапі констатувального експерименту проводилось вимірювання рівнів знань студентів щодо соціалізації особистості. З цією метою було застосовано комплексну діагностику знань студентів, що ґрунтується на контролі їхньої успішності протягом навчального року. Далі здійснювалось вимірювання рівнів (репродуктивний, реконструктивний, творчий) засвоєння знань студентами, у зв’язку з чим їм були запропоновані відповідні завдання.