Навчання має будуватися на ідеях його розвивальної функції. Розвиток дитини, її пам'яті, мислення, волі та інших психічних процесів залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які відібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність та творчість учня в діяльності навчання.
Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим методам, які передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Дослід чи проблемне навчання не можна протиставляти інформаційним методам або репродуктивному засвоєнню знань. Тільки вміле поєднання дає можливість підвищити ефективність навчання. Формування досвіду пошукової діяльності учнів не лише має розвивальне значення, а й об'єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Тому важливо, щоб високий навчальний результат поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб особистості дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.
Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.
Список використаної літератури
1. Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.
2. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.-96 с
3. Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982.-128 с
4. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с
5. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів. -К.: Рад. Школа, 1982. - 176 с
6. Скрипниченко О.В. Зміна динаміки розумового розвитку учнів 1-2 класів залежно від змісту навчання // Психологія: Респ. наук. мет. зб. - К.: Рад. шк., 1967. Вип.А -c.3-20.
7. Заброцький М. М. Педагогічна психологія: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 100 с.
8. Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методы изучения. – К.: Выща школа, 1998. – 292 с.
9. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
10. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Частина І. Психологія суб’єкта діяльності. – К.: КНЕУ, 1999. – 244 с.
11. Лозниця В. С. Основи психології та педагогіки: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 288 с.
12. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Просвещение, 1983. – 96 с.
13. Основи психології / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К.: Либідь,1996. – 632 с.
14. Психология. Словарь / Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
15. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999. – 720 с.
16. Щукина Г. И. Психологические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. – 208 с.
17. Кислюк О. Співвідношення понять "мотив", "стимул", "потреба" та інтерес до навчання // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). - C.109-118
18. Гордон Л.Д. Психологія і педагогіка інтересу. - К.: Радянська школа, 1940. - 123 с.
19. Киричук 0. Б. Виховання в учнів інтересу до навчання. - К.: “Знання”, 1986. - 48 с.
20. Ананьин С. А. Интерес: по учению современной психологии и педагогики. - К., 1915. - 500 с.
21. Иванов В. Г. Развитие и воспитание познавательных интересов старших школьников. - Л.: ЛГУ, 1959. - 82 с.
22. Рубинштейн М.М. Воспитание читательских интересов у школьников. - М.: Учпедгиз, 1950. - 214 с.
23. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности. - М.: Политиздат, 1986. - 223 с.
24. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1986. - 208 с.