Вступ
Професійно-технічна освіта є складовою частиною системи освіти України, головною метою її функціонування є підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства країни. Професійно-технічне навчання – складова частина професійно-технічної освіти. Педагогічною діяльністю в професійно-технічних учбових закладах можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту.
Педагогічне проектування полягає в тому, щоб створювати варіанти майбутньої діяльності і прогнозуватиїї результат. Головна увага педагога при цьому приковуєтьсядо механізму народження і протікання тих або інших дій, процесів, систем.
Метою даної курсової роботи є: на основі аналізу початкових умов (учбових документів, матеріально-технічної бази і дидактичного забезпечення дисципліни) розробити порядок організації і методики вибраної теми.
Об'єкт дослідження: професійне навчання вчиться ПТНЗ.
Для досягнення заданої мети необхідно виконати наступні задачі:
– виявити роль і місце учбової дисципліни «Охорона праці» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
– визначити міжпредметні зв'язки (виявити, які дисципліни і теми забезпечують вивченнятеми: «Складання плану ліквідації аварій»; виявити, вивчення яких дисциплін і тем забезпечує дана тема);
– скласти поурочно-тематичний план вивчення теми: «Складання плану ліквідації аварій»;
– розробити комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
– виконати аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Складання плану ліквідації аварій»;
– розробити порядок організації і методику теми: «Складання плану ліквідації аварій»;
– дати рекомендації по удосконаленню розробки уроку.
1. АНАЛІЗ УЧБОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
1.1 Загальна характеристика професії
Зміст освіти визначається наступними нормативними документами:
- кваліфікаційна характеристика;
- учбовий план;
- учбова програма по предметах;
- зведено-тематичний план.
Кваліфікаційна характеристика – це державний документ, на основі якого складаються учбові плани і програми професійних учбових закладів. В ній відображені вимоги виробництва до змісту праціпрацівників даної професії і даного рівня кваліфікації.
Структура кваліфікаційної характеристики складається з трьох розділів.
Розділ I. Характеристика робіт, які повинен виконувати працівник.
Розділ II. Перелік знань працівника.
Розділ III. Перелік умінь працівника.
Всі кваліфікаційні характеристики робочих професій зібрані в «Єдиному тарифно-кваліфікаційномудовіднику» (ЕТКД) [1].
Початкові дані:
Спеціальність – електрослюсар підземний.
Кваліфікація: 3-й розряд.
Термін навчання – 6 міс.
Далі розглянемо основні характеристики професії:
· елементи предмету діяльності;
· види діяльності;
· сфера діяльності.
1.Елементи предмету діяльності:
· гірничошахтне обладнання;
· паспорт БВР, укріплення та управління кровлею лав, проведення та укріплення підготовчих гірничих виробок;
· вентиляційні системи;
· гірничі роботи.
2. Види діяльності:
· Призначення конструкції, принципи роботи, норми та обсяги технічного обслуговування;
· Вимоги до монтажу, регулювання, приймання та випробовування машин, механізмів та пристроїв, правила і способи проведення цих робіт;
· Будова і призначення контрольно вимірювальних приладів, інструментів та правила користування ними;
· Будова і правила технічної експлуатації низьковольтних електроустановок;
· Основи електротехніки.
3. Сфера діяльності:
· очисний забій;
· підготовчий забій.
1.2 Аналіз учбового плану
Учбовий план – це державний документ, в якому встановлюється час навчання, тривалість учбового процесу і його структура, повний перелікпредметів розподілений по роках навчання, час на вивчення кожного предмету, перелік предметів на заліки і іспити, режим учбової роботи (теоретичніта практичні заняття, практика, факультативне заняття і консультації).
Існує два розділи учбового плану:
· типовий (однаковий для даної професії);
· експериментальний (створюється для нових спеціальностей) [1; 2].
Наступним етапом є аналіз основних розділів учбового плану стосовно початкових даних.
Термін навчання робочого: 6 міс.
Тривалість учбового року, його структура: учбовий рік триває 11 місяців.
В таблиці 1.1 представлені зведені дані по бюджету часу
№ п/п | Розділ, дисципліна, курс | Тижні | Всього | ||||||||||
1–2 | 3–4 | 5 | 6–8 | 9 | 10 | 11 | 12–14 | 15–19 | 20–25 | 26 | |||
Кількість годин на тиждень | |||||||||||||
1 | Професійно-теоретична підготовка | 30 | 22 | 28 | 24 | 24 | 24 | 12 | 6 | 6 | 312 | ||
1.1 | Спеціальні дисципліни (предмети) | 20 | 12 | 18 | 20 | 22 | 24 | 12 | 6 | 6 | 248 | ||
1.1.1 | Слюсарна справа | 4 | 2 | 12 | |||||||||
1.1.2 | Електромонтажні та електрогазозварювальні роботи | 2 | 4 | 4 | 20 | ||||||||
1.1.3 | Спец технологія | 16 | 8 | 14 | 16 | 22 | 24 | 12 | 6 | 6 | 216 | ||
1.2 | Загально технічні дисципліни (предмети) | 4 | 4 | 4 | 4 | 2 | 34 | ||||||
1.2.1 | Технічне креслення | 3 | 3 | 12 | |||||||||
1.2.2 | Гірнича електротехніка | 1 | 1 | 4 | 4 | 2 | 22 | ||||||
1.3 | Охорона праці | 6 | 6 | 6 | 30 | ||||||||
2 | Основи ринкової економіки | 4 | 2 | 10 | |||||||||
3 | Основи трудового законодавства | 4 | 8 | ||||||||||
4 | Професійно-практична підготовка | 6 | 6 | 6 | 12 | 12 | 12 | 24 | 30 | 30 | 40 | 8 | 602 |
4.1 | Виробниче навчання | 6 | 6 | 6 | 12 | 12 | 12 | 24 | 30 | 30 | 354 | ||
4.2 | Виробнича практика | 40 | 8 | 248 | |||||||||
5 | Консультації | 12 | 12 | ||||||||||
6 | Кваліфікаційна атестація | 8 | 8 | ||||||||||
Всього годин на тиждень | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 36 | 40 | 28 | – | |
Разом: | 72 | 72 | 36 | 108 | 36 | 36 | 36 | 108 | 180 | 240 | 28 | 952 |
В професійно-технічних учбових закладах виділяють три цикли дисциплін:
1-й цикл – загальноосвітній;
2-й цикл – цикл гуманітарної і соціально-економічної підготовки;
3-й цикл – природничо-наукової підготовки;
В учбовому плані підготовки молодшого фахівця по профессії «Електрослюсар підземний». Розрізняють наступні цикли дисциплін та час на їх вивчення:
1) загальноосвітній цикл – 1394 години.
2) цикл гуманітарних і соціально-економічних підготовки – 1620 годин;
3) цикл природничо-наукової підготовки – 1998 годин;
4) цикл професійної і практичною підготовки – 914 годин;
Учбова програма – складається на основі учбового плану, та розкриває основний зміст предмету, послідовність і логіку його викладу.
Містить:
1) пояснювальну записку про мету вивчення предмету; тематичний план, перелік розділів тим, орієнтовна кількість тем.
2) перелік лабораторно – практичних занять; навчаючого обладнання і наочного матеріалу; рекомендовану літературу.
Існує два види учбових програм:
· Типові
· Рекомендовані
Зведений – тематичний план – об'єднує два або декілька основних предметів спеціальності з метою встановлення між предметних зв'язків між ними.
Основною характеристикою для оцінювання рівня професійної підготовкив ПТЗО є відношення часу, який відводиться на теоретичненавчання, до часу, який відводиться на виробниче навчання. Даний показник має назву показник інте-летуалоємкості професійної підготовки.
- час, що відводиться на теоретичне навчання.
– час, що відводиться на практичне навчання.
Показникзагальноосвітньої бази професійної підготовки визначається по формулі:
где
- час, що відводиться на вивчення загальноосвітнього циклу; - час, що відводиться на вивчення професійно-технічного циклу;1.3 Аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовці фахівця
Дисципліна: Охорона праці.
Час на вивчення: 54 години
Для подальшого дослідження вибираємо тему «Складання плану ліквідації аварій»
Кількість годин на вивчення даної теми – 4 години.
Ця тема має важливе значення для молодшого фахівця по професії «Електрослюсар підземний». Зокрема для формування наступних умінь:
· При підготовці гірників до безпечної праці;
· Дотримуватися правил і норм техніки безпеки з виробничої санітарії;
· Організовувати охорону праці та використовувати методи керування нею на шахті;
· Дотримуватися стандартів безпеки праці у виробничому приміщенні;
· Забезпечувати нормальні кліматичні умови праці у шахті;
· Забезпечення безпеки при обслуговуванні різних типів гірничих виробок;
· Проводити профілактику само загоряння електрошляхів та проводок у гірничих виробках та на виробничому місці.
1.4 Міжпредметні зв'язки
Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічногозв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпеченняєдності в навчанні.