Таким чином, взаємозв'язок між професійною, політехнічною і загальноосвітньою підготовкою в утворенні, навчання і виховання профтехучилищ, що учаться, ґрунтується на об'єктивних закономірностях, що поєднують природні, логічні зв'язки між окремими підсистемами (загальне, політехнічне, професійне) навчання.
Єдність професійної і загальноосвітньої підготовки в дидактичному аспекті передбачає взаємний вплив усіх компонентів структури професійно технічної підготовки на культурно-технічний рівень майбутніх робітників, виховання і розвиток учнів, а також на організацію навчального, виховного і виробничого процесів у профтехучилищах. Це ведуча закономірність професійної підготовки, у зв'язку з чим вона повинна обумовлювати всі напрямки діяльності профтехучилищ.
3. Принципи виробничого навчання, їх характеристика
У дидактику професійно-технічного навчання принципи процесу професійного навчання є найважливішою категорією. Вони зв'язані з цілями навчання і виховання і мають історичний характер; деякі з них втрачають своє призначення, інші перебудовуються, виникають нові принципи, що відбивають сучасні вимоги суспільства і науки до навчання. Принципи навчання мають значення і для визначення змісту, форм, методів і організації навчання. Завдяки специфіці процесу навчання в навчальних закладах професійно технічної підготовки поряд із загальновідомими з'являються принципи, що відбивають закономірності навчально-виховного процесу в профтехучилищах.
Дидактичні принципи відбивають взаємозв'язки в теоретичному і виробничому навчанні між метою, змістом, методами, формами організації, засобами і результатами навчання; між різними частковими процесами викладання і навчання; між виховною і трудовою діяльністю; між різними ланками чи етапами навчання; між педагогічним і трудовим процесами; між керівництвом навчальним процесом і самостійністю учнів; між колективним розвитком і розвитком кожного учня окремо та ін.
Дидактичні принципи є регулюючими засобами науково обґрунтованих дій викладачів і майстрів виробничого навчання на уроці. Вони відбивають у нормативному компоненті образ дій для досягнення поставлених задач, що визначаються інтересами суспільства: у родинному компоненті вони одночасно утворять зв'язки умов, дій, результатів. Вони ґрунтуються на закономірностях процесу виховання, навчання і розвитку і на досвіді викладачів і майстрів.
Виховання в процесі професійного навчання. Даний принцип передбачає формування в учнів наукового світогляду, високих моральних якостей, стійкої готовності до праці, виховання дисциплінованості, свідомості й активності як основ культурної поведінки. Виховання в процесі професійного навчання означає необхідність виробити в учнів повагу до людей праці, забезпечити гармонічне сполучення фізичних і розумових функцій, сформувати всебічно розвиту особистість сучасного робітника.
Виховання завжди входить як складова частина в процесі навчання в силу законів єдності навчання і виховання і характеру навчання, що виховує.
Як у професійно-технічному утворенні, так і в житті окремої людини виховання нерозривно зв'язано з навчанням. Виховний вплив - неминучий супутник навчання. У свою чергу навчання завжди має характер, що виховує, воно у всіх випадках впливає на учнів.
Зв'язок навчання і виховання здійснюється через продуктивну, правильно організовану працю учнів. У процесі праці виробляється звичка до напруги духовних і фізичних сил, виховується працьовитість, наполегливість у досягненні мети і подоланні труднощів. Свідоме відношення до праці є інтегральною якістю у підготовці кваліфікованих робітників. Воно припускає розвиток творчих здібностей, активності і самостійності в навчальній і трудовій діяльності.
Необхідно, щоб навчальні заклади професійно технічної підготовки мали у своєму розпорядженні умови для впровадження нових форм і методів виховної роботи в процесі теоретичного і виробничого навчання, створення системи навчальної і позаурочної роботи в профтехучилище, підвищення якості знань, умінь і навичок по всіх навчальних предметах, ефективності професійної підготовки майбутніх робітників, комплексного підходу до планування і здійснення виховної роботи, для здійснення взаємозв'язку усіх видів виховання.
Принцип науковості в професійному навчанні означає опору на науку як джерело системи законів, закономірностей, понять, фактів, досліджуваних учнями по загальнотехнічних і спеціальних предметах, і виявляється насамперед у доборі навчального матеріалу і застосовуваних методів навчання.
Як відомо, фундаментом навчальних предметів є ті галузі науки, основи яких вивчаються в системі професійно технічної підготовки. Отже, наука служить конкретним джерелом змісту навчання, визначаючи ідеї, закони, поняття, факти і поставляючи, образно говорячи, "будівельний матеріал" для формування відповідної навчальної дисципліни (предмета, курсу).
Безсумнівно, що викладачу необхідно глибоко знати свій предмет і суміжні з ним навчальні дисципліни, бути підготовленим у дидактичному відношенні і ясно уявляти собі мету навчання.
Загальновизнано, що навчальний предмет повинний педагогічно доцільно відображати яку-небудь з можливих логічних схем відповідної науки і знайомити з нею учнів так, щоб у них створювалося досить цільне і вірне представлення про основи і структуру цієї науки і її місці в загальній системі знань. З огляду на інтерес самої науки і чисто педагогічні розуміння, необхідно вибрати ту з можливих для науки схем і ту сукупність основних логічних понять, що мають найбільшу область застосування в житті і суспільному виробництві. При цьому на кожному курсі необхідно забезпечити зв'язок теорії з практикою, змісту навчального предмета з задачами виховання учнів.
Принцип науковості в загальноприйнятому понятті зобов'язує в процесі навчання розкривати реальні зв'язки явищ природи, суспільства і мислення, переходячи від простого співіснування явищ до встановлення причинних зв'язків, від зв'язків простих і очевидних до більш складним, загальним і глибоким.
При вивченні навчального матеріалу викладач повинний інформувати учнів про найважливіші спірні, дискусійні проблеми, про наукові гіпотези, а також у доступній формі розповідати на уроках про перспективи розвитку самої науки. Принцип науковості в професійному навчанні попереджає перекручування наукових теорій, уживання ненаукових термінів і т.п. Усі досліджувані основні поняття і теорії повинні максимально наближатися до рівня сучасного розуміння даних питань наукою. У цих цілях необхідно активізувати самостійну діяльність учнів: зробити аналіз статті в науковому журналі; вивчити розділ в енциклопедії, підготувати доповідь про вчених, що збагатили науку своїми відкриттями; виготовити альбом з літописом наукових досягнень; перевести з іноземної мови статті про нові наукові відкриття і т.п.
Політехнічний принцип. Основні принципи всіх процесів виробництва служать науково-виробничою базою політехнічного навчання. Практична реалізація політехнічного принципу в навчанні кваліфікованих робітників висуває у визначені вимоги до змісту і методики теоретичного і виробничого навчання.
На сучасному етапі організації професійної підготовки, здійснення взаємозв'язку її з загальноосвітньою підготовкою має бути створення загальних методик навчання визначеної професії, що охоплюють весь цикл професійної підготовки майбутніх робітників по професіях широкого профілю чи по групах професій, і часток методик по окремих загальнотехнічних і спеціальних предметах. Це дозволить створити умови для більш раціонального здійснення фундаментальних принципів: взаємозв'язку загальноосвітньої і професійної підготовки, політехнізму і з'єднання навчання з продуктивною працею.
Загальним базисом для реалізації принципу політехнізму в методиках навчання в професійній школі є пізнавальна і професійна діяльність учнів. Остання вносить постійні корективи в організацію навчання, визначаючи його стабільність і динамічність. Незважаючи на паралелізм різних видів діяльності, сучасна методика розглядає навчання і виховання як єдиний процес, як цілісну систему форм, методів і засобів навчання. Уся навчально-виховна робота педагогів, майстрів виробничого навчання, наставників і учнів знаходиться в планомірному розвитку.
Знання законів суспільного розвитку дає можливість викладачу, майстру розкрити основні закономірності процесу розвитку і навчання, що виховує, установити форми його організації, зрозуміти цілісність і суперечливість процесу навчання і передбачити шляхи протиріч, можливості запобігання методичних помилок.
Успішне здійснення політехнічного принципу в навчанні профтехучилищ тих, що навчається, залежить від реалізації методичних закономірностей:
синтезу основ різних наук у структурі і змісті навчального матеріалу;
єдності ієрархічної структури побудови понять, умінь і навичок;
відповідності форм і методів навчання змісту навчального матеріалу;
здійснення комплексних міжпредметних зв'язків;
придбання учнями усвідомлених і міцних знань, оволодіння уміннями і навичками шляхом постійного і безупинного розвитку понять, умінь і навичок;
взаємозв'язку усіх видів виховання в процесі навчання;
професійної спрямованості процесу навчання;
цілісності і систематичності процесів викладання і навчання.
Проектування навчального предмета, розробка оптимальних моделей його побудови базуються на виявленні ведучих ідей, понять, умінь і навичок у його змісті. Останні складова у визначені підсистеми, потім на основі закономірних зв'язків поєднуються в єдину систему - навчальний предмет.