6.Перед виконанням кожної навчальної дії, операції визначайте мету завдання.
7.Змінюйте види навчальної діяльності.
8.Систематично аналізуйте навчальну роботу учнів, спрямовуйте її на розв’язання головних завдань.
9.Вчіть учнів розумових операцій.
10.Навіюйте учням віру й впевненість у своїх пізнавальних можливостях [13, с.123].
Щоб принцип наочності навчання знаходив своє впровадження у конкретний процес, треба дотримуватися ряду правил.
1.Пам'ятайте, що наочність не мета, а лише засіб досягнення певної мети.
2.Не забувайте народну мудрість: «Краще раз побачити, ніж сто разів почути».
3.Використовуйте засоби наочності для створення проблемних ситуацій.
4.Учіть учнів спостерігати, встановлювати логічні зв’язки між предметами,явищами.
5.Використовуючи наочні посібники у процесі пояснення нового матеріалу, показуйте їх поступово, вводячи до логічної структури навчального матеріалу.
6.У процесі використання наочних посібників пропонуйте учням спочатку розглянути в цілому, потім – за структурою з виділенням головного і другорядного, на кінець – знову в цілому.
7.Не використовуйте на уроці надто багато наочних посібників: це веде до розсіювання уваги учнів.
8.Під час використання наочних посібників актуалізуйте чуттєвий досвід учнів, спирайтеся на сформовані в їхній уяві картини й образи, що виникли раніше.
9.Враховуйте вікові можливості учнів: від предметної наочності в молодших класах поступово переходьте до символічної в середніх та старших.
10.Опановуйте техніку і технологію використання технічних засобів навчання.
11.Старанно і завчасно готуйте пристрої для використання у класі різних видів наочності [13, 124].
Правила забезпечення ґрунтовності знань такі.
1.Памятайте, що людина має природну здатність забувати. Щоб знання стали ґрунтовними, постійно дбайте про їх підкріплення.
2.нові знання систематично використовуйте у різноманітних навчальних ситуаціях.
3.Грунтовність знань, формування їх на основі умінь і навичок – результат самостійної розумової праці кожного учня. Створюйте оптимальні умови для праці кожного вихованця, помічайте перші успіхи, заохочуйте.
4.Озброюйте учнів методами і прийомами самостійної навчальної роботи.
5.Спонукайте до міцного засвоєння того навчального матеріалу, який є ґрунтом для наступних кроків у пізнавальній діяльності.
6.Зважайте на потенційні розумові можливості кожного учня і на цій основі визначайте види й обсяг навчального матеріалу для запам’ятовування.
7.Якомога частіше залучайте учнів до різних видів навчальної діяльності.
8.Озбоюйте учнів технікою розумової праці.
9.Створюйте на уроці вдалі ситуації, які сприяють формуванню позитивних емоцій вихованців. Постійно підтримуйте мажорний тон: це сприяє кращому запам’ятанню навчального матеріалу.
10.Систематично й об’єктивно оцінюйте результати навчальної праці учнів.
11.Домагайтесь від учнів достатнього рівня ґрунтовності знань, умінь і навичок шляхом організації самостійної праці і лише потім спонукайте до їх відтворення [13, с.125]
Правила реалізації вимог принципу зв’язку навчання з життям такі.
1.Нагадуйте учням, що найважливіша життєва необхідність людини – оволодіти певною сумою знань, умінь та навичок – є і передумовою успішності життєдіяльності.
2.Приступаючи до вивчення конкретного матеріалу, переконайте учнів у життєвій важливості цих знань.
3.Спирайтесь на попередній життєвий досвід школярів.
4.Переконуйте школярів, що поштовхом до наукових відкриттів є життєві потреби.
5.Знайомте учнів з новими технологіями продуктивної праці, розв’язанням нових проблем на основі наукових надбань.
6.У процесі вивчення нового навчального матеріалу звертайтесь до прикладів навколишнього природного і виробничого середовищ.
7.Залучайте учнів до розв’язання проблемно-пошукових задач на виробничу тематику.
8.Поєднуйте розумову діяльність з практичною, яка якнайкраще сприяє засвоєнню знань, формуванню умінь і навичок.
9.Широко використовуйте різноманітні види екскурсій на природу, на виробництво. Пояснюйте дії наукових законів у різних сферах природи, виробництва, соціальних процесах.
10.Заохочуйте і високо оцінюйте вміння учнів розкрити механізм дії певних законів у виробничих процесах, життєдіяльності людства [13, с. 126].
Існують певні правила реалізації вимог принципу доступності і врахування індивідуальних особливостей.
1.Наполегливо вивчайте типові особливості фізичного і психічного розвитку учнів певних вікових груп.
2.Всебічно вивчайте і намагайтесь знати індивідуальні особливості анатомо-фізіологічного і соціально-психічного розвитку кожного учня.
3.Зважайте на думку Я. А. Коменського: усе, що підлягає вивченню, має бути розподілено відповідно до віку так, щоб пропонувалося для вивчення лише те, що доступне для сприймання і розуміння.
4.Зміст навчального матеріалу і засоби навчання мають випереджати розвиток учнів, бути розрахованими на найближчу зону розвитку конкретного учня.
5.Враховуйте рівень навченості учнів, володіння методами навчальної діяльності.
6.Створюйте ситуацію достатньої фізичної і психічної напруженості кожного учня у процесі оволодіння знаннями.
7.Дотримуйтесь правила засвоєння знань за допомогою «маленьких кроків» з поступовим переходом до «великих кроків».
8.Не поспішайте у вивченні нового навчального матеріалу. Лише переконавшись, що учні усвідомили попередню частину знань, переходьте на вищу сходинку.
9.Турбуйтесь про культуру педагогічного мовлення з погляду виразності, логічності, дотримання логічних і психологічних пауз, темпу, ритму відносно до віку вихованців.
10.Намагайтесь не повідомляти істину, а організовувати учнів для її самостійного відкриття.
11.Готуйте для учнів диференційовані й індивідуальні навчальні завдання.
12.Постійно схвалюйте і заохочуйте навчальну працю учнів; особливу увагу приділяйте тим, хто відчуває труднощі у навчанні[13, с.128].
Учитель на кожному уроці має виступати своєрідним камертоном мажорного тону навчальної діяльності учнів. Для принципу емоційності навчання визначені певні правила.
1.Готуючись до уроку, продумуйте засоби і прийоми піднесення позитивних емоцій учнів.
2.Заходьте до класу з посмішкою. За основу спілкування оберіть демократичний стиль.
3.Постійно виявляйте свою повагу й інтерес до учнів.
4.Не вдавайтесь на уроці до крику, грубощів у спілкуванні з учнями.
5.У вирішенні конфліктних ситуацій використовуйте гумор, прийом заміни (включення в іншу активну діяльність).
6.Умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів.
7.Частіше вдавайтесь до «психологічного прогладжування» учнів за їх успіхи у навчанні. Пам’ятайте: «Боги і діти живуть там, де їх хвалять».
8.Не дорікайте учням за їх помилки у навчанні і поведінці. Оцінюйте вчинки, дії, а не особистість[13, с.129].
ВИСНОВКИ
Принципи навчання – це основні вимоги, вихідні положення, які лежать в основі проектучої і реалізуючої вчителем діяльності: намагатися будувати навчання таким чином, щоб воно було доступним, наочним, науковим, наочним; не забувати про вік дітей, їхні психологічні особливості тощо.
Дидактичні принципи – це основа процесу навчання. Вони є основою для двох взаємопов’язаних процесів: викладання й учіння.
Коли йдеться про навчання, доцільно вживати термін «принципи навчання», або «дидактичні принципи». Коли ж йдеться про теоретичну систему знання, тобто про дидактику як науку, яка займається побудовою дидактичних теорій, досліджує їх цілісно чи покомпонентно, то доцільно вживати термін і поняття «принципи дидактики».
Принципи навчання, або дидактичні принципи, реалізують закони і закономірності навчання, з них випливають, а принципи дидактики, або наукові принципи, як вихідні положення описуються на етапі розробки теоретико-методологічних засад дослідження або виводяться з нього я к результат.
У практичній роботі процес навчання організовується таким чином, щоб він був ефективним і якісним. Реалізації закономірностей і законів навчання сприяє знання принципів навчання, якими вчителі керуються все своє професійне життя.
Але мало знати принципи навчання, їхню сутність і дію на певні компоненти процесу навчання. Треба бути глибоко й всебічно обізнаним в галузі їхньої практичної реалізації, володіти традиційними й інноваційними засобами реалізації принципів навчання, досвід використання яких набувається у процесі практичної роботи постійної пошукової діяльності.
Кожний принцип навчання містить у собі певне положення чи ідею, яка має бути реалізованою у процесі навчання. Існують засоби, за допомогою яких вчитель, керуючись принципом, реалізує на практиці закладену в ньому ідею. До засобів впровадження таких ідей слід віднести зміст виучуваного матеріалу, форми організації навчальної діяльності учнів, методи й засоби навчання, самому особистість вчителя, віко-психологічні особливості учнів тощо.
При цьому слід пам’ятати, що із суті кожного принципу навчання випливає певна сукупність вимог, врахування яких на уроці чи в системі уроків, інших форм організації процесу навчання забезпечує оптимальний хід навчання, нормальний перебіг процесу засвоєння знань, умінь і навичок, розвитку психічний процесів, виховання особистості учнів. Як певний орієнтир їх визначення можна на прикладі окремих принципів подати вимоги, дотримання яких створює оптимальні умови для ефективного й якісного перебігу навчально-виховного процесу.
Конкретні вимоги, що реалізують принципи навчання, є ознаки, наявність і врахування яких створює передумови для ефективного функціонування навчального процесу.
Цими принципами мають керуватися й вчителі в процесі організації навчальної діяльності і учні в умовах самоучіння, організованого як вчителем, так і самими дітьми.