Принципи навчання (стр. 1 из 5)
Міністерство освіти та науки України
Сумський державний педагогічний університет
ім. А. С. Макаренка
Кафедра педагогіки
Курсова робота № 3. 7. 1
на тему:
«Принципи навчання»
студентка 731 групи
природничо-географічного
факультету
Глива Юлія
Науковий керівник:
Сенчуріна Валентина
Іванівна
Суми 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1.Загальна характеристика принципів навчання
1.1. Поняття принципу навчання в дидактиці
1.2. Номенклатура принципів навчання
РОЗДІЛ 2. Практичне застосування принципів навчання в педагогічному процесі
2.1. Поняття про правила навчання
2.1. Шляхи реалізації принципів навчання
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
В умовах нової парадигми освіти, в основі якої лежить свобода вибору дитиною змісту й форм навчання, виникла необхідність і потреба в розробці основ самоосвітньої діяльності учня.
Тема курсової роботи – «Принципи навчання та шляхи їх реалізації»
Метою дослідження є ґрунтовне вивчення принципів навчання як важливої категорії дидактики, досконало вивчити їх номенклатуру, зміст та встановити можливі шляхи їх реалізації у процесі навчання.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати ряд наступних завдань.
1. Розглянути поняття принципу навчання як значущого поняття в дидактичній науці.
2. Знайти відмінність між поняттями «дидактичні принципи», «принципи навчання», «принципи дидактики», «наукові принципи» з метою їх правильного логічного і смислового відокремлення та чіткого розуміння.
3. Вивчити номенклатуру принципів навчання.
4. Визначити основні шляхи практичного застосування принципів навчання у процесі навчання.
5. Зробити висновки про необхідність принципів навчання у дидактичній системі та можливі способи їх реалізації.
Об’єктом дослідження є принципи навчання як певна система вихідних, основних дидактичних вимог до процесу навчання.
Предметом вивчення у курсовій роботі є шляхи реалізації кожного дидактичного принципу, яка здійснюється за допомогою розроблених практикою й дидактикою дидактичних вимог, якими обов’язково керується педагог.
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика принципів навчання
1.1. Поняття принципу навчання в дидактиці
Закономірності навчання достатньо обґрунтовані у науковому відношенні, то вони повинні виступати в якості вихідних вимог до організації навчального процесу. Ці вимоги в педагогіці прийнято називати дидактичними принципами.
Ю. Бабанський принципами навчання (принципами дидактики) називав певну систему вихідних, основних дидактичних вимог до процесу навчання, дотримання яких забезпечує його необхідну ефективність[4, с.142].
Під термінами «дидактичні принципи», «принципи навчання» й «принципи дидактики» ці вчені розуміють одну й ту ж сутність – основні вимоги до процесу та його організації.
Принцип – це те, що лежить в основі сукупності фактів, теорій, науки.
З XVI-XVII ст. В європейській філософії принцип тлумачили як теоретико-пізнавальну категорію. Ще з тих часів філософи почали розрізняти те, що лежить в основі дійсності, - принципи буття, і те, що лежить в основі пізнання цієї дійсності . – принципи пізнання, побудови теорії [4].
Пізніше принципи почали розглядати не тільки як необхідність розгортання дійсності, як закон руху, а і як логічний вираз пізнання, в якому принцип є центральним поняттям, вихідною ідеєю, яка пронизує певну систему знання.
Отже, коли йдеться про навчання, доцільно вживати термін «принципи навчання», або «дидактичні принципи». Коли ж йдеться про теоретичну систему знання, тобто про дидактику як науку, яка займається побудовою дидактичних теорій, досліджує їх цілісно чи покомпонентно, то доцільно вживати термін і поняття «принципи дидактики».
До останніх слід віднести: принцип сходження від абстрактного до конкретного, відповідності логічного та історичного, єдності протилежностей, диференціації та інтеграції, структурування, діяльний принцип, особистісно орієнтований принцип, принцип актуальності, цілеспрямованості, гіпотетичності, обґрунтованості, репрезентативності, достовірності, новизни, значимості, системності, міждисциплінарності, результативності, впроваджуваності тощо.
Принципи навчання, або дидактичні принципи – це спрямовуючі положення, нормативні вимоги до організації та проведення дидактичного процесу, які мають характер загальних вказівок, правил і норм, що випливають із його закономірностей [4, с. 143].
Вони виконують регулятивну функцію в двох аспектах:
· як спосіб побудови, організації та аналізу навчального процесу, тобто як вимоги, що ставляться до вчителя чи спеціаліста, який аналізує на ефективність перебіг процесу навчання у формі уроку, факультативу тощо.
· як спосіб регуляції діяльності учнів у процесі засвоєння ними знань, умінь і навичок на різному рівні їх активності та самостійності.
Вони стосуються не лише викладання, а й учіння й випливають із закономірностей і законів навчання як двобічного процесу..
Принципи дидактики, або наукові принципи означають вимоги до розгортання знання в систему, в якій теоретичні положення певним чином пов’язані між собою й випливають одне з одного. Вони виконують логічну функцію систематизації науково-теоретичного знання, а також методологічно-евристичну функцію й виступають як вихідні положення, загальні вимоги до організації дослідження, або як кінцевий науковий результат.
Отже, принципи навчання, або дидактичні принципи, реалізують закони і закономірності навчання, з них випливають, а принципи дидактики, або наукові принципи, як вихідні положення описуються на етапі розробки теоретико-методологічних засад дослідження або виводяться з нього я к результат. Закони діалектики – це універсальні закони розвитку природи, суспільства й мислення: єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін в якісні, заперечення заперечення. Ці закони як загальні для всіх наук діють і в педагогіці. Але педагогіка як суспільна наука має й свої особливі закони, до яких можна віднести такі:
· об’єктивність мети освіти й виховання, конкретизація якої зумовлена запитами особистості та потребами подальшого розвитку суспільства;
· визначальна роль старшого (вчителя й батьків) у вихованні підростаючого покоління, у передачі досвіду старших молодшому поколінню та ін...
Оскільки педагогіка – це наука про освіту, навчання й виховання підростаючих поколінь, а процеси навчання й виховання мають свої особливості, то логічно, що вони залежать від окремих закономірностей і принципів.
Для конкретної регуляції функціонування навчального процесу в цілому й кожного компонента зокрема дидактика розглядає цілісну систему принципів. Врахування дидактичних принципів, які випливають з відповідних закономірностей, створює об’єктивні передумови для ефективного функціонування процесу освіти й навчання.
Принцип навчання – це основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання. Принципи навчання виконують регулятивну функцію з погляду моделювання дидактичних теорій і способу регуляції практики навчання. На них ґрунтуються підходи до навчання усіх дисциплін, визначаючи певною мірою їх зміст, засоби, прийоми навчальної роботи. Види принципів навчання зображено на рис. 1.1.
| Доступності |
