Принципи навчання інформатики (стр. 4 из 4)

• Принцип навчання на високому (але доступному для студентів) рівні складності. Подолання студентом складностей в «зоні найближчого розвитку» веде до розвитку студента і закріплює його віру у власні сили. Забезпечення цього принципу і привело до необхідності індивідуалізації та диференціації навчання.

Диференціація навчання — це засіб індивідуалізації за умов, коли студенти діляться па динамічні типологічні

групи і після пояснення навчального матеріалу працюють у доступному для них темпі навчання за відповідними завданнями.

• Усвідомлення всіма студентами процесу навчання. Студент усвідомлює себе як суб'єкт навчальної діяльності: як мені краще запам'ятовується матеріал, що нового я дізнався, як змінилися мої уявлення про світ, як змінююсь я сам? Забезпечення цього принципу потребує від викладача копіткої роботи з тими, хто не встигає, з'ясування причин цього та організації своєчасної педагогічної підтримки таких студентів.

• Систематична робота викладача над загальним розвитком усіх студентів, у тому числі й найслабкіших. Не допускається поділяти студентів за здібностями. Кожний просувається в своєму розвитку в результаті співробітництва з різними за розвитком студентами. У процесі навчання інформатики передбачається розвиток мислення, оволодіння студентами загальними розумовими діями і прийомами розумової діяльності.

Л.В. Занковим були сформульовані психологічні принципи розвивального навчання:

• Систематична робота викладача над розвитком усіх основних типів мислення: наочно-дійового або практичного, наочно-образного і абстрактно-теоретичного.

• Проблемність у навчанні. Студент лише тоді включається в

• пізнавальний процес і виявляє розумову активність, коли стикається з проблемами (питаннями і задачами), які йому треба розв'язати. Інформатика — це предмет, у якому більшість навчального часу підводиться на розв'язування задач, тому викладачу не слід захоплюватися створенням проблемних ситуацій при вивченні теоретичного матеріалу, а якщо і створювати їх, то тоді, коли він впевнений, що в аудиторії є студенти, які розв'яжуть проблемну ситуацію, і її розв'язання не займе надто багато часу.

• Індивідуалізація і диференціація навчання (рівнева та профільна). Рівнева диференціація навчання проводиться на основі безумовного досягнення всіма студентами обов'язкових результатів навчання і створення на заняттях умов для випереджаючого навчання (навчання на вищому рівні) тих, хто має здібності та інтерес.

• Систематичний розвиток прийомів розумової діяльності, як алгоритмічних, так і евристичних.

Алгоритмічні прийоми розумової діяльності характеризуються тим, що студент з кількох алгоритмів вибирає найбільш раціональні й уміє діяти відповідно до вказівок алгоритму. Практика свідчить, що не слід надавати студентам готових алгоритмів, доцільно настроїти їх на колективний пошук відповідного алгоритму.

• Систематичний розвиток мнемонічної діяльності: розвиток пам'яті для того, щоб в студентів сформувався фонд дійових знань. Необхідно завжди орієнтувати студентів, який матеріал треба запам'ятовувати надовго, при цьому доцільно надавати їм мнемонічні правила.

Дидактичні принципи концепції В.В. Давидова - Д.Б. Ельконіна

1. Основним компонентом змісту освіти є система наукових понять, на основі якої студент опановує загальний принцип розв'язування задач певного типу.

2. Навчальна діяльність студента націлена не на емпіричне мислення, а на абстрактно-теоретичні форми мислення. Засвоєння знань відбувається за допомогою руху від загального до часткового і з'ясування умов походження змісту понять.

3. Змістом навчальної діяльності виступають теоретичні знання, опанування якими розвиває у студентів теоретичне мислення, а також творчо-особистісний рівень здійснення практичних видів діяльності.

4. Основним методом навчання виступає спосіб проходження думки студента від абстрактного до конкретного: студент аналізує за допомогою викладача зміст навчального матеріалу; виділяє в ньому

5. вихідне загальне відношення; знаходить його прояви в часткових відношеннях; фіксує виділене вихідне загальне відношення в знаковій формі, тобто будує його змістовну абстракцію; продовжуючи аналіз матеріалу, розкриває закономірний зв'язок вихідного відношення з його різними проявами, одержуючи змістовне узагальнення потрібного предмета.

6. Студенти не створюють понять, образів, цінностей і норм суспільної моралі, а набувають їх в процесі навчальної діяльності.

Обидві системи розвивального навчання в їх поєднанні можна застосовувати і при навчанні інформатики.

Зазначені дидактичні та психологічні принципи взаємопов'язані. Природно, реалізація кожного з них окремо не може не призвести до певного підвищення ефективності навчання, але впровадження методичної системи в цілому є значно ефективнішим. Оскільки дидактичні та психологічні принципи навчання с об'єктивно існуючими закономірностями, їх треба враховувати в процесі навчання.